- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •3 7. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •53. Монопольний похідний попит та його функції.
- •52. Похідний попит за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та пропозиція капіталу.
- •56. Ринок праці у досконалої конкуренції.
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
18. Еластичність пропозиції.
Цінова еластичність пропонування. - це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару. Коефіцієнт цінової еластичності пропонування розраховується за формулою, подібною до формули цінової еластичності попиту:
Еластичне пропонування має місце, коли Es >1, і означає, що продавці чутливі до зміни ціни. їм простіше збільшувати обсяги виробництва, вони мають переваги у використанні вигоди від підвищення ціни товару.
Криві пропонування, що починаються від перетину з вертикальною віссю, мають Es>l, отже, відповідають еластичному пропонуванню. Криві пропонування, які починаються від горизонтальної осі, мають значення Es < 1 і відповідають неєластичному пропонуванню.
Якщо обсяг пропонування не реагує на зміни у ціні, ми маємо випадок абсолютно нееластичного пропонування. Крива пропонування є вертикальною лінією, Es = 0.
Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є прямою горизонтальною лінією, a Es => ∞. Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, якщо це вигідно, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від'ємним.
19. Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система. Підприємство (фірма) - це механізм, який перетворює виробничі фактори (працю, капітал, природні ресурси) в товари й послуги.
Підприємство, як господарюючий механізм, перетворює працю, капітал в процесі виробництва під, управлінням менеджерів у готову продукцію, яку реалізує споживачам Метою його функціонування є,одержання прибутку (TR-TC= прибуток).
Вхід |
Процесор |
Вихід |
К (капітал) Г-Т L (праця) |
Виробничий процес |
Т, - Г' виручка (TR) прибуток |
В сучасній економічній теорії поняття фірма трактується як коаліція властіиків факторів виробництва, які налагоджують стосунки між собою на основі підписання контр акту, що в результаті дозволяє досягти мінімальних трансакційних витрат. Система контрактів заключаешься між власниками певних ресурсів: загальних,специфічних та інтерспецифічних.
Загальні ресурси - це ресурси, цінність яких не залежить від розміщення в даній фірмі: і в середині, і поза фірмою вони оцінюються однаково.
Специфічні ресурси -це ресурси, цінність яких в середині фірми вища , ніж зовні.
Інтерспецифічні ресурси - взаємодоповнюючі, взаємо-унікальні ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі. Якщо фірма розпадається,то кожний із специфічних ресурсів не зможе знайти адекватної заміни на ринку або в рамках іншої організації.
Діяльність підприємства досліджують протягом певного періоду часу -довгострокового, короткострокового, миттєвого.
Довгостроковий період— проміжок часу, коли всі фактори є змінними.
Короткостроковий період - це період, на протязі якого всі фактори виробництва поділяються на постійні і змінні.
Миттєвий період - проміжок часу, на протязі якого всі фактори виробництва є постійними.
20. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Підприємство— самостійний господарюючий статутний суб'ект, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-ослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного рибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Всяка організація, щоб бути визнаною юридичною особою повинна володіти в сукупності чотирма характерними ознаками:
• наявність відособленого майна;
• здатність відповідати по зобов'язаннях своїм майном;
• здатність виступати в господарському обороті від свого імені;
• можливість пред'явити позови і виступати як відповідач в суді, арбітражному суді.
Підприємство - відособлена цілісна система технологічних, соціальних і економічних відносин, що виступають як господарська одиниця - виробник реалізованих споживачам продуктів чи послуг.
З цього випливає, що підприємство є:
♦ комплекс засобів виробництва, що характеризуються технологічною єдністю, пристосованих для виготовлення визначеного продукту;
• колектив людей, зв'язаний певними соціально-економічними відносинами й інтересами;
• цілісна мікроекономічна система з завершеним відтворювальним процесом на основі відокремлення ресурсів і їх повному самостійному
обороті.
Сучасне підприємство - складна організаційна структура. В умовах ринкової економіки зростає значення трьох основних напрямків організації промислового підприємства:
• наукової організації виробництва, тобто створення оптимальної техніко-технологічної системи на підприємстві;
• наукової організації праці (НОП). Розробка системи заходів для створення умов для високопродуктивної, ефективної творчої праці, а також побудова здорових формальних відносин у колективі;
• наукової організації управління — системи технічних, економічних і гуманітарних засобів, що забезпечують цілеспрямованість впливу на матеріальну і людську підсистеми підприємства.
