- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •3 7. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •53. Монопольний похідний попит та його функції.
- •52. Похідний попит за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та пропозиція капіталу.
- •56. Ринок праці у досконалої конкуренції.
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
3. Методологія мікроекономічного аналізу.
Основним методом мікроекономіки є моделювання, тобто побудова моделі та її дослідження. Модель — це спрощене уявлення складної дійсності або ж детальне описання тієї системи, яку ми собі уявляємо. Моделі можуть бути вербальними (викладеними словами), графічними і аналітичними (символьними). Будь-яка модель передбачає відтворення суггєвих взаємозв'язків між елементами системи на підставі констант та змінних величин: екзогенних - зовнішніх та ендогенних - внутрішніх.
Модель, у якої рівень і динаміка ендогенних змінних повністю пояснюються наявними в ній екзогенними змінними, називають детерміністською. Практично рідко коли вдається відобразити в моделі всі фактори, що впливають на явище, яке вивчається. Тому передбачувані на підставі детерміністських моделей результати економічних процесів можуть відрізнятися від реальних результатів. Одним із засобів урахування впливу явно не введених в модель факторів є включення до складу екзогенних параметрів стохастичної змінної. Такі моделі називаються стохастичними.
В залежності від об'єктів дослідження виокремлюють два види економічних моделей: оптимізаційні і рівноважні. Перші використовуються для вивчення поведінки окремих економічних суб'єктів, що прагнуть досягти своєї мети. За допомогою других вирішуються задачі щодо результатів взаємодії сукупності суб'єктів і з'ясовуються умови сумісності індивідуальних цілей.
Як наука мікроекономіка аналізує і прогнозує явища, що спостерігаються людиною. Чому, наприклад, підприємства виявляють схильність наймати і звільняти працівників, коли змінюються ціни на сировину, потрібну для виробничого процесу? Скільки працівників, за попередніми оцінками, наймуть або звільнять підприємства чи галузі, якщо ціна сировини зросте, скажімо, на 10%?
Мікроекономіка вирішує як позитивні, так і нормативні проблеми. Позитивні проблеми пов'язані з аналізом і прогнозуванням, нормативні - з плануванням діяльності підприємств чи галузей.
Позитивний аналіз посідає чинне місце в мікроекономіці. Його завжди використовують, коли бажають знати, якими будуть наслідки в економічній системі, якщо буде прийнято ті чи інші рішення (наприклад, встановлення квоти на імпорт товару, зміни в системі оподаткування тощо). Тобто позитивний аналіз дає можливість відповісти на запитання "Що буде, якщо ...?", або ж, іншими словами, позитивний аналіз дає можливість прогнозувати, виходячи з тих умов, що існували в минулому періоді.
Нормативний аналіз використовують тоді, коли бажають оптимізувати рішення, тобто коли бажають вибрати найкращий варіант із можливих. Тобто нормативний аналіз дає можливість відповісти на запитання "Що потрібно, щоб ...?", або ж, іншими словами, нормативний аналіз дає можливість розробляти програми, складати плани дій для досягнення поставленої мети. Іноді нормативний аналіз доповнюється міркуваннями щодо пріоритетів цінностей. Якщо ухвалено рішення щодо пріоритету цінностей, мікроекономіка безсила визначити, яка політика є найкращою. Але вона може пояснити причини суперечностей і таким чином вилинути на гостроту спірних питань.
Отже, в тій частиш, де мікроекономіка пояснює, що відбувається і чому, тобто використовує позитивний аналіз, вона відноситься до дескриптивних (описуючих, пояснюючих) дисциплін. В тій же частині, де вона дає "рецепти" для прийняття рішень, тобто використовує нормативний аналіз, - до прискриптивних, пропонуючих, розпорядчих дисциплін