- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •3 7. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •53. Монопольний похідний попит та його функції.
- •52. Похідний попит за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та пропозиція капіталу.
- •56. Ринок праці у досконалої конкуренції.
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію.
На рис. 11.8 зображені варіанти розвитку фірми з відповідними короткостроковими кривими середніх і граничних витрат, а також нанесені криві дов-
гострокових середніх і граничних витрат LAC і LMC. Короткострокова рівновага монополії може встановлюватись у точках і Кращим варіантом розвитку буде стан рівноваги , який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві гранич ного виторгу і граничних витрат коротко — і довгострокового періоду, тобто:
MR = MCl=LMC.
Монополія завжди може вибрати з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна
і в довгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати, тобто:
Рт > LMC = тіпLAC,
Конкурентна фірма у довгостроковому періоді знаходиться в стані беззбитковості, тому що для неї Р = МС = min АС .
Для монополії не властивий парадокс прибутку. Завдяки бар'єрам входження в галузь монополія і в довгостроковому періоді зберігає економічний прибуток. Не маючи конкурентів, монополіст не змушений працювати за ціною, рівною мінімуму довгострокових середніх витрат, тому обсяг випуску
монополіста буде меншим, ніж ефективний масштаб виробництва Qb.Як у коротко-, так і у довгостроковому періоді монопольна фірма призначає ціну, вищу за граничні витрати. Рівень перевищення ціною граничних витрат залежить від еластичності попиту на продукцію монополіста. Якщо попит нееластичний, це перевищення буде значним. Якщо ж попит еластичний, це перевищення буде значно меншим. У випадку високо еластичного попиту ціна наближатиметься до граничних витрат, тобто ринок буде близьким до конкурентного, де Р = МС і монопольне становище особливих переваг не дає.
40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
Порівняння ринку монополістичної конкуренції з вже відомими нам ринками досконалої конкуренції і монополії показує, що оскільки в умовах монополістичної конкуренції продукція диференційована, кожен виробник певної марки товару виступає як монополіст і має спадну криву попиту. Але вхід нових фірм в галузь вільний, оскільки увійти з власним різновидом товару в галузь нескладно, так само як і вийти з неї. Отже, фірми конкурують між собою. Незважаючи на монопольну владу окремої фірми, кожна з них занадто мала, щоб значно впливати на загальну ринкову ситуацію, і це робить ринок диференційованих товарів схожим на конкурентний.
Монополістична конкуренція, таким чином, представляє собою структуру, в якій значний розвиток конкуренції поєднується з незначною монопольною владою над ринком. Як показують емпіричні дослідження, концентрація виробництва в галузях з монополістичною конкуренцію є невисокою. Частка чотирьох фірм складає від 6 до 25% у швейній промисловості, 16-17% у виготовленні меблів, 13% - у промисловості металічних виробів. Частка восьми фірм відповідно коливається від 10 до 37%. Значення індексу Лернера для ринку монополістичної конкуренції перебуває у проміжку між нулем і одиницею.