Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mikro_1-6.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.22 Mб
Скачать

33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.

Переваги та недоліки досконалої конкуренції:

1. Рівновага встановлюється на рівні довгострокового і корот­кострокового мінімуму середніх витрат, це свідчить про те, що виробництво в умовах досконалої конкуренції організовується технологічно найбільш ефективно.

2. Фірма і галузь функціонують без надлишків і дефіцитів. Крива попиту при досконалій конкуренції співпадає з кривою граничного доходу (D = MR), а крива пропозиції з кривою гра­ничних витрат (S = MS), тому умова довгострокової рівноваги конкурентної галузі фактично дорівнює попиту і пропозиції на даний продукт (так як MR = MS, то S = D). Тобто, можна ствер­джувати, що досконала конкуренція сприяє оптимальному роз­поділу ресурсів: галузь залучає їх у виробництво в такому обсязі

34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.

У реальному житті монопольними вважаються ринки, на яких одна фірма може виробляти лише 80% продукції галузі, а решту забезпечують дрібні ви­робники; у продукції монополії можуть існувати деякі замінники. Однак ми будемо розглядати модель монопольного ринку, де існус єдиний постачаль­ник продукту, що не мас близьких замінників. Такий ринок називається чи­стою монополією.

Становище фірми - монополіста докорінно відрізняється від становища фірми в умовах ринку досконалої конкуренції. Основною відміною є можли­вість впливати на ринкову ціну. У той час як конкурентна фірма приймає ринкову ціну як величину об'єктивно задану, що встановлюється внаслідок взаємодії безлічі продавців і покупців, монополія сама призначає ціну на свою продукцію. При цьому монополіст може як продавати весь обсяг проду­кції за однаковою ціною, так і призначати для кожної групи споживачів іншу. Розглянемо спочатку модель поведінки монополії з єдиною ціною, або про­стої монополії.

Можливість призначати ціну не означає, що максимізуючий прибуток мо­нополіст буде прагнути встановити її на якомога вищому рівні. Оскільки мо­нополія уособлює галузь, вона стикається з кривою ринкового попиту. Ця крива є типовою спадною і чітко визначає множину співвідношень між ціною і обсягом попиту, тому довільне маніпулювання цінами неможливе. Якщо монополіст підніме ціну, він втратить частину покупців, обсяги продажу зме­ншаться. З іншого боку, встановивши певний рівень виробництва, монополіст одночасно вибирає ціну, - її вказує крива попиту.

Якщо порівняємо монополію з конкурентною фірмою, то одразу побачимо різницю в умовах максимізації прибутку. Перш за все, попит на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластичний, - за однією і тією ж ціною фірма може продати стільки продукції, скільки захоче (рис. 11.1.а). Монополія ж, маючи спадну криву попиту, змушена з кожною додатковою одиницею про­дажу зменшувати ціну на весь обсяг продукції (рис. 11.1.6). Таким чином, прибуток конкурентної фірми обмежується ринковою ціною, а прибуток мо­нополії - попитом споживачів.

35. Монопольна влада та її діагностування.

Монопольна влада полягає у здатності фірми впливати на ринкову ціну. Чистий монополіст має абсолютну ринкову владу, яка обмежується лише по­питом споживачів, він є ціноутворювачем. Розглядаючи аналітичні та графіч­ні моделі простої монополії, яка продає продукцію за єдиною ціною, ми ви­значили теоретичні принципи встановлення монополістом ринкової ціни, яка забезпечує максимізацію прибутку.

Проте на практиці фірмі - монополісту досить важко визначити криві се­реднього та граничного виторгів. Тому вона користується принципом ціноу­творення, який дістав назву "витрати плюс", тобто ціна встановлюєть­ся на рівні граничних витрат з деякою накидкою. Величина накидки пов'язана з еластичністю попиту споживачів продукції монополії. її можна

Монопольна влада надає можливість монополії впли­вати на ціну товару.

Маючи можливість регулювати обсяг попиту через ринкову ціну, монополіст обирає обсяг виробництва таким чином, щоб максимізувати свій прибуток.

• Умови, необхідні для встановлення та утримання мо­нопольної влади.

Бар'єри входу конкурентів до галузі.

Бар'єри для входу в галузь - це обмежувачі, які за­побігають появі додаткових продавців на ринку монополь­ної фірми:

* Виключні права;

* Патенти, авторські права;

* Власність на всю пропозицію виробничого фактора;

* Перевага низьких витрат великого виробництва, зумовле­на монополізацією ринку.

Бар'єри для входу в галузь необхідні для того, щоб підтримувати монопольну владу в довгостроковому пе­ріоді.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]