- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •3 7. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •53. Монопольний похідний попит та його функції.
- •52. Похідний попит за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та пропозиція капіталу.
- •56. Ринок праці у досконалої конкуренції.
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
Короткострокова крива ринкового пропонування визначає обсяг виробництва галузі. Вона одержується шляхом додавання обсягів пропонування всіх фірм за кожної можливої ціни. У короткостроковому періоді число фірм в галузі постійне. Нові фірми не мають часу на будівництво і організацію нового виробництва, тому вся продукція виробляється вже діючими фірмами.
Рис. 10.9 ілюструє утворення кривої ринкового пропонування на прикладі трьох фірм, кожна з яких має різні виробничі витрати, і відповідні криві пропонування S1, S2, S3. . Припустимо, що ціна Р1 відповідає мінімуму середніх змінних витрат фірми з найнижчим рівнем витрат, тому за цінами, нижчими Р], галузь нічого не вироблятиме. У проміжку між Р1 і Р2 продукцію вироблятиме лише третя фірма, тому
крива галузевого пропонування співпадає з відрізком кривої граничних витрат третьої фірми МС3 (відрізок Sa). За ціною Р2 виробляють всі три фірми. Тому галузеве пропонування складатиметься з суми обсягів пропонування всіх фірм: перша фірма виробляє за цією ціною 2 одиниці, друга - 5 одиниць, третя - 8 одиниць. Отже, сума галузевого пропонування становить 15 одиниць, крива галузевого пропонування доповнюється
відрізком ab . За ціною Р3 перша фірма пропонує 4, друга - 7, третя - 10
одиниць продукції, галузь в цілому - 21 одиницю (додаємо відрізок be). Таким чином, крива SS є короткостроковою кривою ринкового пропонування.
З
верніть
увагу, що в точці а
крива
має згин, але коли фірм багато, цей згин
згладжується, і крива галузевого
пропонування звичайно є плавною
висхідною. Це означає, що обсяг
пропонування у короткостроковому
періоді на досконало конкурентному
ринку
збільшується, коли зростає ринкова ціна товару. Тому є дві причини: по-перше, кожна фірма збільшує пропонування; по-друге, фірми, які за низької ціни були закриті, починають виробляти (це стосується не нових фірм, а тих, що вже були на ринку).
Криву галузевого пропонування не завжди можна визначити простим додаванням кривих пропонування окремих фірм. Збільшення виробництва всіма фірмами може призвести до підвищення цін ресурсів, оскільки попит на ресурси зросте. Подорожчання ресурсів зміщує криві граничних витрат вгору, виробничі можливості фірм звужуються, - тому крива галузевого пропонування стає менш чутливою до зміни ціни на готову продукцію.
Чутливість обсягу галузевого виробництва до ринкової ціни визначає еластичність ринкового пропонування за ціною. Пригадаємо, що еластичність пропонування - це процентна зміна обсягу пропонування, спричинена однопроцентною зміною ціни. Вона відображає динаміку граничних витрат. Оскільки криві граничних витрат є висхідними, еластичність пропонування у короткостроковому періоді завжди має додатне значення. Якщо зі збільшенням обсягу виробництва граничні витрати стрімко зростають, еластичність пропонування є низькою. Продуктивність фірм обмежена, нарощування обсягу виробництва коштує дорого, крива пропонування стрімка.
Якщо ж граничні витрати зі збільшенням обсягу випуску зростають повільно, тоді пропонування відносно еластичне, і незначне підвищення ціни спонукає фірми до значного розширення обсягів виробництва. Коли потужності підприємства повністю завантажені, так що збільшити обсяг виробництва можливо тільки за умови будівництва нових потужностей, тоді у короткостроковому періоді виникає абсолютна нееластичність пропонування. Інший крайній випадок - абсолютно еластичне пропонування - має місце, коли граничні витрати постійні.
Рис.
10.9. Короткострокове
галузеве пропонування
мможливих
цін буде ринковою
ціною рівноваги. Ми
знаємо, що ціна рівноваги на конкурентному
ринку визначається взаємодією
сукупного попиту на товар та сукупного
пропонування, тобто спільними, хоч
і незалежними діями всіх покупців і
продавців на ринку. Розглянемо більш
детально механізм
утворення рівноважної ціни на
прикладі. За
умови, що у витратах або в ринковому
попиті не станеться жодних змін,
графіки відображають ситуацію рівноваги
конкурентного ринку в короткостроковому
періоді. На ринку немає ні дефіциту, ні
надлишку, які могли б викликати
зміну ціни або кількості продукції. На
конкурентному ринку можлива
й інша ситуація: якби витрати виробництва
були вищими, або попит був меншим,
то рівновага у короткостроковому періоді
могла б встановитися за несприятливих
для фірм галузі умов, -
у
стані їх збитковості.
Розглянемо, яку вигоду приносить функціонування конкурентного ринку продавцям. В результаті аналізу процесу максимізації прибутку окремою конкурентною фірмою ми визначили, що крива пропонування фірми співпадає з кривою її граничних витрат. Кожна точка на кривій пропонування показує мінімальну ціну, за якою фірма могла б беззбитково продати кожну одиницю продукції (МС = Р). В той же час рівноважна ціна на ринку даної продукції дозволяє фірмі весь обсяг продати за однаковою ціною.
Різниця між ринковою ціною та граничними витратами фірми утворює виробничий надлишок фірми. Концепція виробничого надлишку аналогічна концепції надлишку споживача. Тільки надлишок споживача пов'язаний з кривою попиту, а надлишок виробника - з кривою пропонування. Ринкова ціна товару перевищує граничні витрати для кожної з вироблених одиниць продукції, крім останньої проданої одиниці. Внаслідок цього фірма на всіх одиницях, за винятком останньої, має надлишок.
