31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.

Короткострокова крива ринкового пропонування визначає обсяг виробництва галузі. Вона одержується шляхом додавання обсягів про­понування всіх фірм за кожної можливої ціни. У короткостроковому періоді число фірм в галузі постійне. Нові фірми не мають часу на будівництво і ор­ганізацію нового виробництва, тому вся продукція виробляється вже діючими фірмами.

Рис. 10.9 ілюструє утворення кривої ринкового пропонування на прикладі трьох фірм, кожна з яких має різні виробничі витрати, і відповідні криві про­понування S₁, S₂, S₃. . Припустимо, що ціна Р₁ відповідає мінімуму середніх змінних витрат фірми з найнижчим рівнем витрат, тому за цінами, нижчими Р_], галузь нічого не вироблятиме. У проміжку між Р₁ і Р₂ продукцію вироблятиме лише третя фірма, тому

крива галузево­го пропонуван­ня співпадає з відрізком кривої граничних ви­трат третьої фі­рми МС₃ (від­різок Sa). За ціною Р₂ виро­бляють всі три фірми. Тому га­лузеве пропону­вання складати­меться з суми обсягів пропонування всіх фірм: перша фірма виробляє за цією ціною 2 оди­ниці, друга - 5 одиниць, третя - 8 одиниць. Отже, сума галузевого пропону­вання становить 15 одиниць, крива галузевого пропонування доповнюється

відрізком ab . За ціною Р₃ перша фірма пропонує 4, друга - 7, третя - 10

одиниць продукції, галузь в цілому - 21 одиницю (додаємо відрізок be). Та­ким чином, крива SS є короткостроковою кривою ринкового пропонування.

З верніть увагу, що в точці а крива має згин, але коли фірм багато, цей згин згладжується, і крива галузевого пропонування звичайно є плавною ви­східною. Це означає, що обсяг пропонування у короткостроковому періоді на досконало конкурентному ринку

збільшується, коли зростає ринкова ціна то­вару. Тому є дві причини: по-перше, кожна фірма збільшує пропонування; по-друге, фірми, які за низької ціни були закриті, починають виробляти (це сто­сується не нових фірм, а тих, що вже були на ринку).

Криву галузевого пропонування не завжди можна визначити простим до­даванням кривих пропонування окремих фірм. Збільшення виробництва всіма фірмами може призвести до підвищення цін ресурсів, оскільки попит на ре­сурси зросте. Подорожчання ресурсів зміщує криві граничних витрат вгору, виробничі можливості фірм звужуються, - тому крива галузевого пропону­вання стає менш чутливою до зміни ціни на готову продукцію.

Чутливість обсягу галузевого виробництва до ринкової ціни визначає ела­стичність ринкового пропонування за ціною. Пригадаємо, що еластичність пропонування - це процентна зміна обсягу пропонування, спричинена одно­процентною зміною ціни. Вона відображає динаміку граничних витрат. Оскі­льки криві граничних витрат є висхідними, еластичність пропонування у ко­роткостроковому періоді завжди має додатне значення. Якщо зі збільшенням обсягу виробництва граничні витрати стрімко зростають, еластичність про­понування є низькою. Продуктивність фірм обмежена, нарощування обсягу виробництва коштує дорого, крива пропонування стрімка.

Якщо ж граничні витрати зі збільшенням обсягу випуску зростають пові­льно, тоді пропонування відносно еластичне, і незначне підвищення ціни спонукає фірми до значного розширення обсягів виробництва. Коли потуж­ності підприємства повністю завантажені, так що збільшити обсяг виробниц­тва можливо тільки за умови будівництва нових потужностей, тоді у коротко­строковому періоді виникає абсолютна нееластичність пропонування. Інший крайній випадок - абсолютно еластичне пропонування - має місце, коли гра­ничні витрати постійні.

Рис. 10.9. Короткострокове галузеве пропонування

Тепер з'ясуємо, яка ж з усіх мможливих цін буде ринковою ціною рівнова­ги. Ми знаємо, що ціна рівноваги на конкурентному ринку визначається взає­модією сукупного попиту на товар та сукупного пропонування, тобто спіль­ними, хоч і незалежними діями всіх покупців і продавців на ринку. Розгляне­мо більш детально механізм утворення рівноважної ціни на прикладі. За умови, що у витратах або в ринковому попиті не станеться жодних змін, графіки відображають ситуацію рівноваги конкурентного ринку в коро­ткостроковому періоді. На ринку немає ні дефіциту, ні надлишку, які могли б викликати зміну ціни або кількості продукції. На конкурентному ринку мож­лива й інша ситуація: якби витрати виробництва були вищими, або попит був меншим, то рівновага у короткостроковому періоді могла б встановитися за несприятливих для фірм галузі умов, - у стані їх збитковості.

Розглянемо, яку вигоду приносить функціонування конкурентного ринку продавцям. В результаті аналізу процесу максимізації прибутку окремою конкурентною фірмою ми визначили, що крива пропонування фірми співпа­дає з кривою її граничних витрат. Кожна точка на кривій пропонування пока­зує мінімальну ціну, за якою фірма могла б беззбитково продати кожну оди­ницю продукції (МС = Р). В той же час рівноважна ціна на ринку даної продукції дозволяє фірмі весь обсяг продати за однаковою ціною.

Різниця між ринковою ціною та граничними витратами фірми утворює виробничий надлишок фірми. Концепція виробничого надлишку аналогічна концепції надлишку споживача. Тільки надлишок споживача пов'язаний з кривою попиту, а надлишок виробника - з кривою пропонуван­ня. Ринкова ціна товару перевищує граничні витрати для кожної з вироблених одиниць продукції, крім останньої проданої одиниці. Внаслідок цього фірма на всіх одиницях, за винятком останньої, має надлишок.