29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.

Ринок досконалої конкуренції має такі характерні риси:

Велика кількість продавців і покупців, кожен з яких дуже малий відносно ринку в цілому. Одна фірма може задовольнити лише мізерну час­тину попиту на дану продукцію, тому жодна не може помітно вплинути на сукупний обсяг пропонування, як би не розширювала обсяги виробництва. Прикладом такого ринку можуть бути ринки сільськогосподарської продук­ції, фондова біржа, валютний ринок.

Стандартизована продукція. Продукція на конкурентному ринку повинна бути абсолютно однорідною (наприклад, сіль, пшениця одного сор­ту, тощо). Тільки в цьому випадку покупцеві буде байдуже, в якого продавця купувати продукт. Оскільки покупці вважають продукти будь-яких фірм ана­логами, відсутні умови для нецінової конкуренції, яка базується на різниці в якості продукції, рекламі, стимулюванні збуту додатковими послугами і т.п. В цій ринковій структурі існує лише цінова конкуренція.

Об'єктивність ціноутворення (ситуація "price taker"). Ця власти­вість випливає з двох попередніх. На чисто конкурентному ринку жодна фір­ма не може впливати на рівень цін, оскільки виробляє дуже малу частину за­гального обсягу продукції, яка задовольняє ринковий попит. Збільшення або зменшення виробництва однією фірмою незначно вплине на пропонування, отже, не змінить ринкової ціни. Оскільки продукція однорідна, то фірма, яка спробувала б підвищити ціну, негайно втратила б всіх своїх покупців, а та, яка намагалася б продавати за нижчою ціною, суттєво не змогла б розширити обсяги продажу і працювала б собі на збиток. Конкурентна фірма не має своєї цінової політики, тобто не може встановити на ринку вигідну їй ціну, а може лише пристосовуватись, погоджуватись з ринковою ціною, рівень якої вста­новлюється в результаті взаємодії попиту і пропонування. Тому конкурентно­го виробника називають "ціноотримувачем", і він цілком знаходиться під владою ринку. Ціна продукту є об'єктивною, даною ринком величиною, на яку жоден виробник, так само як і жоден покупець, не має впливу.

Інформованість покупців і продавців. Всі суб'єкти конкурентного ринку добре поінформовані про ситуацію на ринку, про рівень цін на будь-який товар. Власне через це окрема фірма не може підвищити свою ціну.

Незалежність дій продавців. Оскільки продавців дуже багато, мож­ливість змови між ними відсутня, а оскільки фірми малі, то нема потреби до­мовлятись, хто скільки буде виробляти. Кожна фірма діє на власний розсуд і самостійно визначає обсяг випуску, який забезпечує їй максимальну вигоду за даною ринковою ціною.

Вільний вхід і вихід з галузі. Конкурентний ринок гарантує, що ко­жен виробник, який знайде кращий, ефективніший спосіб виробництва, може вільно вступити в галузь, а збиткові фірми можуть вільно вийти з неї. Не іс­нує жодних законодавчих, технологічних або фінансових перешкод, що зава­жали б виникненню нових фірм чи створювали б труднощі зі збутом продук­ції.

30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.

Будь-яка фірма приймає рішення: чи виробляти пролукцію взагалі, якщо виробляти, то скільки, і яким буде результат діяльності. Фірмі ва­рто виробляти, якщо вона отримує економічний прибуток, або коли су­ма збитків менша, ніж постійні витрати, і слід припинити виробництво, коли збитки перевищують постійні витрати. Прийнявши рішення ви­робляти, фірма повинна вибрати оптимальний обсяг випуску, який до­зволяє максимізувати прибуток або мінімізувати збитки.

Загальне правило вибору оптимального обсягу виробництва справе­дливе для всіх фірм, у будь-якій ринковій структурі: прибуток максимізується на обсязі, де граничний виторг стає рівним граничним витра­там: MR=MC

Короткострокова стратегія конкурентної фірми: обрати обсяг, для якого МС=Р; максимізувати прибуток, якщо Р>\ТС; мінімізувати збит­ки шляхом виробництва, якщо АТС > Р minAVC; тимчасово припи­нити виробництво, якщо Р minAVC.

Короткострокова крива пропонування конкурентної фірми співпа­дає з відрізком кривої граничних витрат вище кривої середніх змінних витрат. Короткострокова крива ринкового пропонування визначає об­сяг виробництва галузі і одержується шляхом додавання обсягів пропо­нування всіх фірм за кожної можливої ціни.

Різниця між ринковими цінами та граничними витратами фірми утворює виробничий надлишок фірми. Сума виробничих надлишків всіх фірм галузі дає виробничий надлишок для ринку, який є вимірни­ком вигоди виробників.

Стратегія довгострокового функціонування фірми на ринку перед­бачає: обрати обсяг випуску для якого P=LMС вступити на ринок, як­що Р >LAC; вийти з ринку, якщо Р <LAC.

Конкурентна рівновага довгострокового періоду встановлюється на рівні одержання всіма фірмами лише нормального прибутку (ЕР=0). Довгострокова крива пропонування фірми є частиною кривої її довго­строкових граничних витрат LMC вище кривої довгострокових серед­ніх витрат LAC. Ринкова довгострокова крива пропонування є більш пологою, ніж короткострокова, а її траєкторія визначається динамікою галузевих витрат залежно від рівня цін ресурсів.

Керуючись мотивом максимізації прибутку, виробники в умовах чистої конкуренції ефективно використовують обмежені ресурси сус­пільства: вони обирають найбільш ефективну технологію і виробляють з найменшими витратами (P=min AC), а ресурси розподілені відповідно до споживчих уподобань (Р=МС).