53. Журналістика як система змі. Друкована журналістика.

Сучасна журналістика являє собою складну систему органів масової інформації, що дедалі ускладнюється.

Система це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність. Система - єдність, що складається з взаємодіючих елементів.

Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди. Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв’язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

З появою електронної журналістики дехто прогнозував занепад друкованої. Але вона залишається найбільш аналітичною, роз’яснюючою формою масової інформації.

Атрибутивні особливості преси:

1. Інформація фіксується в друкованому тексті. Це найважливіша ознака преси. Мова є основою масово-інформаційної діяльності. Друковане слово на перший погляд позбавлене сили розмовного, але воно містить можливість зображати всі факти і явища, змальовувати картину дійсності.

2. Преса сприймається без додаткових технічних засобів. Ні радіо, ні телебачення ви не отримаєте без радіоприймача чи телевізора. Газета цього не потребує.

3. Преса надає читачеві можливість оглядовості й вибірковості в ознайомленні з матеріалами газети. Читач спочатку здійснює огляд газетних заголовків, а потім сам обирає, що читати в першу чергу.

4. Преса забезпечує можливість різних ступенів сприйняття матеріалу, серед яких виділимо перегляд, вибіркове ознайомлення, детальне й уважне прочитання, збереження номера або вирізки з нього, здійснення виписок чи складання конспекту статті тощо.

5. Преса забезпечує здійснення способу «відкладеного читання», тобто звернення до тексту в зручний для читача час, тоді як радіо й телебачення позбавляють своїх прихильників такої можливості.

6. Преса надає читачеві максимальну психологічну зручність: порядок сприйняття наявного в газеті інформаційного матеріалу, він не заважає навколишнім.

7. Друкована журналістика акумулюється в бібліотеках, що створює можливість користуватися нею як для широких кіл сучасників, так і для численних поколінь нащадків.

Але є й вади друкованої журналістики:

1. Дискретність (перерваність) потоку інформації, на відміну від радіомовлення й телебачення, де цей поток безперервний. У цьому відношенні преса завжди не встигає за новинами.

2. Преса доступна лише освіченій людині, більше того, потребу в ній відчувають особи з розвинутими навичками читання, на відміну від РМ і ТБ, що доступні й неосвіченим людям і тим громадянам, які на мають стійких навичок до читання.

54. Журналістика як система ЗМІ. Радіожурналістика.

Сучасна журналістика являє собою складну систему органів масової інформації, що дедалі ускладнюється.

Система це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність. Система - єдність, що складається з взаємодіючих елементів.

Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди. Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв’язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

Радіомовлення вважається найбільш всюдисущим, найбільш проникним засобом масової інформації.

Атрибутивні особливості радіожурналістики:

1. Носій інформації в радіомовленні лише звук, ща передається на будь-якій відстані і сприймається негайно, практично в момент передачі сигналу з передавального пристрою.

2. Радіомовлення для свого сприйняття потребує мінімального технічного обладнання: радіоприймачів, які в сучасних технічних умовах мають кишенькові портативні розміри і невелику ціну.

3. Сучасні технологічні вирішення дозволяють зробити прослуховування радіопрограми максимально зручним: за допомогою навушників передачу можна сприймати, не заважаючи навколишнім, у громадському місці.

4. Унаслідок дії вищеперерахованих атрибутивних ознак радіо висунулося на роль найбільш проникного засобу масової інформації: його слухають кухарки на кухнях, водії в авто тощо. Радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією.

5. Радіо на повну потужність спирається на силу мовленнєвого слова. Як відомоЮ власне у семантиці слів міститься 20% з передаваної інформації. Решта припадає на інтонацію, міміку, жест тощо.

6. Відсутність відеоряду не відволікає уваги реципієнта й дає можливість:

- цілком зосередитись на змісті звукової інформації

- активізує уяву слухачів, який самостійно створює у своїй свідомості образи, що супроводжують звукове повідомлення.

7. Радіомовлення уперше надало можливості подавати інформацію про подію в момент самої події.

Але є й негативні ознаки:

1. Радіомовлення характеризується неможливістю відкласти прослухування на більш зручний час, зробити його швидшим чи повільнішим, позбавляє слухача вибірковості, прив’язує до запланованих програм і передач.

2. Радіомовлення потребує попередньої інформації про свої передачі, і відтак виникає проблема його планування і створення програми передач.

3. Не можна слухати кілька програм чи передач одночасно, тоді, як газети, що прийшли одночасно, можна читати в зручний час.

55. Журналістика як система ЗМІ. Телевізійна журналістика.

Сучасна журналістика являє собою складну систему органів масової інформації, що дедалі ускладнюється.

Система це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність. Система - єдність, що складається з взаємодіючих елементів.

Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди. Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв’язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

1.Телебачення поєднує переваги радіо й преси, звукову й відеоінформацію, досягає синтетичності, діючи на два головні людські відчуття: зору й слуху.

2. Телебачення досягає могутнього ефекту присутності глядача на місці події. Недарма існує приказка: краще один раз побачити, чим багато раз почути.

3. Окрім семантики виголошуваного в ефір тексту та його інтонаційного забарвлення (дані можливості надає і радіомовлення), тележурналістика використовує й такі засоби донесення змісту висловлювань, як міміка, жест, погляд, поза, розташування тележурналіста в кадрі.

4. Сила телебачення - в аудіовізуальному синтезі, під яким розуміється використання майстерного монтажу, чергування близького й далекого планів, темпоритмічної організації матеріалів, змістовного текстового ряду, вмілого коментування зорових образів ведучим.

5. Сприяє глибокому впливу телебачення на глядачів сприймання телепрограм у малому колективі, в родині, у домашніх умовах.

6. Особливістю цього виду електронних ЗМІ є й те, що кількість глядачів його істотно коливається, масова аудиторія з’являється в телебачення тільки ввечері, коли після робочого дня люди повернулись додому.

7. Послідовне розташування програм у тележурналістиці вимагає поєднання інформаційної насиченості, поважних аналітичних програм з відпочинком, розважальними передачами.

Негативні сторони телебачення ті ж, що і у радіомовлення:

1. Характеризується неможливістю відкласти перегляд на більш зручний час, зробити його швидшим чи повільнішим, позбавляє глядача вибірковості, прив’язує до запланованих програм і передач.

2. Потребує попередньої інформації про свої передачі, і відтак виникає проблема його планування і створення програми передач.

3. Не можна дивитись кілька програм чи передач одночасно, тоді, як газети, що прийшли одночасно, можна читати в зручний час.

56. Журналістика як система ЗМІ. Електронна журналістика.

Сучасна журналістика являє собою складну систему органів масової інформації, що дедалі ускладнюється.

Система це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність. Система - єдність, що складається з взаємодіючих елементів.

Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди. Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв’язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулівна єдність.

У формуванні українського національного інформаційного простору, крім традиційних ЗМІ, сьогодні активну роль відіграють новітні електронні ЗМІ, серед яких, на думку сучасних дослідників, найважливішими є такі:

1. Кабельне телебачення.

2. Відеомагнітофони.

3. Телеконференції.

4. Електронна пошта.

5. Електронні банки данних.

6. Лазерна преса.

7. Відеогазети.

Треба сказати, что більшість цих засобів не існувала без мережі Інтернет. Це спонукає говорити про Інтернет як окремий тип журналістики.

Інтернет - це найбільша в світі комп’ютерна мережа утворена з метою нагромадження, обміну і швидкісного поширення інформації.

До складу світової системи інтернет входять національні мережи багатьох країн світу, регіональні, локальні мережі та персональні комп’ютери приватних користувачів.

На відміну від традиційних ЗМІ, Інтернет має цілий ряд особливостей, які можуть бути зведені до такого:

1. Інтернет - децентралізована система, що не має єдиного керівництва та управлінської вертикалі.

2. Інтернет - найбільш демократична система інформаційного обміну. Вона не фінансується з державних джерел фінансування і нікому не належить.

3. Інтернет - глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайного поширення повідомлень та встановлення рівноправного зв’язку між особами, що знаходяться в різних місцях планети. Умова отримання повідомлення лише одна - підключення персонального комп’ютера до системи інтернет.

4. Інтернет - новий рівень журналізму, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Технічний аспект пов’язаний з швидкістю поширення масової інформації, використанням мультимедійних можливостей, що полягають у поєднанні тексту, звуку та анімації.

Змістовий аспект пов’язаний з цілковитою відсутністю в інтернеті цензури чи якого б то не було іншого нагляду. Над автором не стоїть не тільки урядовець, а й власний редактор.

Україна лише починає освоювати для себе інтернет і заявляти про себе в його світі. Але чим швидше зроблять крок до опанування цією універсальною комп’ятерною мережею українські працівники мас-медіа, тим більше повно будуть задовольнятися інформаційні потреби українського народу.

48. Творчі телевізійні професії. Рольова спеціалізація на ТБ.

Спрямованість інтересів, здатність зацікавитися темою, знання теорії, навички у засвоєнні техніки виконання (вміння спілкуватися, як журналіст почуває себе у колективі).

Якщо є одна недолуга людина, то весь колектив буде негармонійним. Це єдина команда.

Журналістика стає на трьох китах:

- хронікер (що відбулося сьогодні)

- публіцист (аргументація, переосмислення, ерудиція)

- художник (наближення до вічних цілей)

Творчі телепрофесії:

- Тележурналіст - не існує сам по собі. Його робота - результат спільної діяльності.

- Редактор - гол. особа в підготовці і створенні телепередачі, працює над сценарієм, повинен мати глибокі знання із проблем його редакції, має організаціонні навички, технічні знання, бере участь у плануванні телемовлення (програма передач).

- Режисер - втілює сценарій в життя, в звуко-зримі образи. На основі літературного сценарію він пише режисерський. Є автором передачі, бо відповідає за монтаж, організацію.

- Оператор - відповідає за зоровий аспект. Гострий зір, естетик, художник. Ми бачимо на ТБ все очима оператора.

- Звукорежисер - музика більш ефективно впливає на глядача.

- Художник - оформлення студії, декорації, засоби образного мистецтва.

- Монтажер - з’єднує в єдине ціле різні кадри, зняті в різний час.

Асистент режисера - зв’язок з колективом.

Помічник режисера - адміністративна функція.