
- •Тема 1 предмет, методи та функції макроекономіки
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •2.1. Основні макроекономічні показники
- •2.2. Система національних рахунків
- •2.3. Номінальний та реальний внп. Дефлятор внп
- •2.4. Рух і розподіл національного продукту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •3.1. Сукупний попит
- •3.2. Крива сукупного попиту
- •3.3. Фактори, що визначають сукупний попит
- •3. Зміни в державних витратах.
- •4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту:
- •3.4. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.5. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
- •4.2. Ринок товарів та платних послуг
- •4.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •4.4. Ринок робочої сили
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •5.1. Суть економічного (ділового) циклу
- •5.2. Великі хвилі
- •5.3. Антикризова політика
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •5.4. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •5.5. Фактори економічного зростання
- •5.6. Економічне зростання і крива виробничих можливостей
- •5.7. Джерела економічного зростання
- •5.8. Неокласична модель
- •5.9. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •5.10. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •6.1. Поняття фіскальної політики
- •6.2. Дискреційна фіскальна політика
- •6.3. Автоматичні стабілізатори
- •6.4. Оподаткування
- •6.5. Мультиплікатори фіскальної політики
- •6.6. Державний бюджет
- •6.7. Державний борг
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 ГроШово-кредитна система
- •7.1. Грошова система та її типи
- •7.2. Депозитний та грошовий мультиплікатори
- •7.3. Функції грошей
- •7.4. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають
- •7.5. Грошово-кредитна політика держави
- •7 6 Пропозиція грошей і бюджетне обмеження
- •7.7. Попит на гроші
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 8 інфляція
- •8.1. Поняття інфляції
- •8.2. Фактори, які визначають інфляцію
- •8.3. Види і типи інфляції
- •8.4. Інфляція попиту та інфляція витрат
- •Інфляційний та деінфляційний розрив
- •8.5. Інфляційний податок та сеньйораж
- •8.6. Наслідки інфляції
- •8.7. Антиінфляційна політика
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 9 зайнятість та соціальний захист населення
- •9.1. Зайнятість: категорія, проблеми зайнятості
- •9.2. Безробіття: суть, види, наслідки
- •9.3. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •9.4. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса
- •9.5. Державне регулювання ринку робочої сили і система забезпечення зайнятості та соціального захисту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 міжнародні економічні і торгові відносини
- •10.1. Національне і світове господарство
- •10.2. Міжнародна торгівля: роль, особливості, обсяг, структура
- •10.3. Платіжний баланс
- •10.4. Валютний курс
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
В
заємодія
та взаємозв'язок між сукупним попитом
та сукупною пропозицією здійснюється
через систему цін.
Р
РА
QA Q
Рис. 3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
На графіку (рис. 3.6) точка перетину кривої сукупного попиту АД та кривої сукупної пропозиції АS – точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін ра та рівноважний реальний обсяг національного виробництва QA.
Існують три варіанти макрорівноваги.
Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту призводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.
Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, то це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку АS то це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки, як уже зазначалося, він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”).
Зазначимо, що попит і пропозиція не завжди зрівноважують одне одного. Рівновага між ними виникає як окремий випадок їхньої нерівноваги. Крім того, обсяг попиту може бути меншим від обсягу пропозиції через збільшення заощаджень, які скорочують поточний сукупний попит, здійснюють фінансове забезпечення інвестицій і майбутньої пропозиції.
Взаємодія та взаємозв'язок між попитом і пропозицією здійснюються через систему цін. Ціна рівноваги рухлива, оскільки рухливе співвідношення попиту та пропозиції. За сучасних умов засобом збалансування попиту та пропозиції, стабілізації економіки у рамках держави є принцип мультиплікатора Кейнса. Пояснимо його сутність на такому прикладі.
Припустимо, що попит на якийсь товар істотно зменшується. Це означає зниження виробництва даного товару, тобто згортання виробництва, звільнення найнятих працівників, банкрутство та ін. Оскільки всі галузі і види праці так чи інакше взаємопов'язані між собою, падіння попиту починає спостерігатися в інших галузях. Зниження споживчого й інвестиційного попиту, що триває, веде до їх падіння в третіх галузях. У результаті падіння попиту виявляється у кілька разів більшим за початковий. Аналогічна картина спостерігається при підвищенні попиту На якийсь товар. Це значне підвищення як локомотив починає витягувати весь ланцюг сукупного попиту. Отже, збільшення (зменшення) сукупного попиту можна попередньо передбачати, регулюючи тим самим відповідність попиту та пропозиції.
Принцип мультиплікатора можна використати там, де економіка не завантажена до повних можливостей виробничих потужностей, тобто не працює на межі своїх можливостей. Невикористані резерви (певна нерівновага) дають змогу маневрувати, збільшуючи (скорочуючи) попит. Якщо економіка працює на межі своїх можливостей, дія мультиплікатора стимулює інфляцію.