13. Грошовий обіг та його закони.

Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей.Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві, де збалансовані процеси відтворення в народному господарстві, підтримується й стабільний грошовий обіг. Більше того, він активно впливає на стан і розвиток економіки. Там же, де виникли диспропорції у відтворювальному процесі, де спостерігається падіння виробництва валового національного продукту, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підривається інфляційними процесами.Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських процесів. Грошова система включає такі складові частини: товар, що відіграє роль загального еквівалента; грошову одиницю - масштаб цін; узаконений засіб обігу та платежу (банкноти, казначейські, чи скарбницькі, білети, монети), порядок випуску банкнот і казначейських білетів (паперових грошей) в обіг.

14. Ринок: сутність, функції та умови формування.

Ринок є складним утворенням, що являє собою, з одного боку,сферу обміну, сукупність процесів купівлі продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність. Побудувати сучасний ринок означає: привести в дію економічні інтереси людей, стимули виробництва, прискорити економічне зростання, вивести країну на рівень сучасних досягнень науково-технічного та культурного розвитку. Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити через ф-ції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, стимулююча, розподільча, інтегруюча, ціноутворення, спонукальна, контролююча, ф-ція розвитку.Ціноутворююча у політекономічному аспекті ця ф-ція означає встановлення вартісної оцінки власності на продукт товаровиробника. Регулююча ф-ція, означає узгодженість між економічною власністю в її кількісному аспекті у сферах безпосереднього виробництва і спожиття. Спонукальна означає зниження індивідуальних витрат капіталу, покращення споживчих властивостей різних об’єктів власності, зростання ефективності виробництва. Інтегруюча сприяє цілісності системи відносин економічної власності у всіх сферах суспільного відтворення, реалізації процесів привласнення різними суб’єктами власності в межах національних країн.Контролююча, означає частковий і опосередкований контроль споживачів над процесом привласнення.Виходячи з функцій розвитку, держава має проводити таку економічну політику, щоб посилити позитивні ф-ції ринку і послабити або нейтралізувати частину негативних ф-цій.