1. Види зайнятості

---Стандартна зайнятість

--- Нетипові форми зайнятості (порушення умов стандартної)

Форми зайнятості:

- наймана праця за договором – найпоширеніша форма офіційної зайнятості (65-90% працездатного населення);

- обрані на посади (громадська робота);

- зайняті підготовкою і перепідготовкою;

- зайняті вихованням дітей, доглядом престарілих тощо;

- тимчасова зайнятість за власним бажанням: а) на певний час; б) сезонна праця; в) через посередництво спецфірм

- надомна зайнятість (особливо в Японії, Італії);

- самозайнятість (6-28 %), окрім сільського господарства, або підприємництво – праця, коли робітник має свою власність

- військовослужбовці;

- учні старших класів і студенти денної форми навчання;

- праця у фермерських господарствах і в особистому підсобному господарстві;

- часткова, неповна зайнятість – тимчасове скорочення робочого часу; відпустки за свій рахунок тощо (15-17 %). Вимушене простоювання виробництва або свідоме скорочення робочого часу - визначальна риса перехідної економіки;

- часткова форма нетипової зайнятості переважно жінок (80-90 %);

- нелегальні форми зайнятості.

Головні показники зайнятості:

- норма активності (На) – відношення кількості зайнятих (Кз) до всього населення (Кн) : На = ( Кз / Кн) 100% ;

- раціональність використання трудових ресурсів, або працездатного населення, як відношення зайнятих до трудових ресурсів;

- норма зайнятості – процент зайнятих серед представників певної групи (за статтю, професіями, галузями тощо).

Фактори, що впливають на показники зайнятості:

- від певного способу й мети виробництва (задоволення потреб; отримання прибутку);

- від рівня розвитку продуктивних сил (низький рівень – повна зайнятість; високий – безробіття);

- від форми організації виробництва (товарної; планової; змішаної та дії економічних законів);

- від соціально-економічного устрою й політики держави (більш ринкової, більш регульованої, більш соціально орієнтованої економіки);

- від динаміки, темпів і типу економічного зростання; від розміру інвестицій в економіку.

1. Таблиця 2

Типи зайнятості

---Раціональна, або ринкова, “повна” зайнятість

---Повна (фактична), або соціально-раціональна,

зайнятість (неринкова)

37, Методи розрахунку ввп

ВВП обчислюється трьома основними методами.

1. За доходами: підсумовуються доходи приватних осіб, акціонерних товариств, приватних підприємств, а також доходи держави від підприємницької діяльності та органів державного управління у вигляді податків на виробництво та імпорт.

2. За витратами: підсумовуються витрати на капіталовкладення (валові інвестиції у національну економіку), особисте споживання, державні закупки (державне споживання) і сальдо зовнішньої торгівлі

3. Метод доданої вартості (виробничий метод): підсумовуються вартість виготовлених кінцевих товарів і послуг усіх сфер економіки. Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретного продукту (товару, послуг), тобто заробітну плату, прибуток, ренту, процент за кредит, амортизаційні відрахування тощо. Вартість спожитих матеріалів, сировини, які були закуплені у постачальників і в створенні яких підприємство не брало участі, в додану вартість не включаються.