- •Зародження економіко – теоретичних знань.
- •2). Предмет економічної теорії.
- •4). Методи дослідження економічної теорії.
- •5).Функції економічної теорії.
- •6). Економічні потреби та економічні інтереси суспільства.
- •9) Система виробничих(економічних)відносин.
- •10) Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- •11). Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- •12) Технологічні можливості суспільства.
- •13). Форми економічних зв'язків і виробництва.
- •14). Еволюція форм вартості.
- •16). Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- •17). Сутність ринку та умови його функціонування.
- •19). Ринкова інфраструктура:зміст та елементи.
- •Ринкова інфраструктура:
- •21). Попит і його детермінанти.
- •22). Пропозиція та її детермінанти.
- •23). Рівноважна ціна.
- •25. Суперечності ринкової економіки.
- •26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- •27. Економічні функції держави.
- •28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- •29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- •30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
- •31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- •32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- •33. Демонополізація економіки.
- •34. Основні концепції реформування економіки України.
- •35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
- •36. Доходи та витрати домогосподарств, їхня структура.
- •37. Домогосподарство і ринок
- •38. Ринок праці та його специфіка
- •39. Суть та функції заробітної плати.
- •40. Організація заробітної плати.
- •Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.
- •42. Суть та види витрат виробництва
- •43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. См.44
- •44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- •45. Прибуток: суть, види та функції.
- •46. Ціна: суть та теорії. Загальні принципи ціноутворення.
- •47. Вплив ринку на ціну.
- •48. Види цін та їх класифікація.
- •49. Методи ціноутворення
- •50. Аграрні відносини, їхня специфіка.
- •51. Рентні відносини. Земельна рента.
- •52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
- •53. Аграрна реформа в Україні.
- •54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- •Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- •56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •Система національних рахунків.
- •58. Визначення сукупного попиту та його детермінанти.
- •59. Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- •60. Споживання та заощадження.
- •61. Інвестиції, їхня сутність. Детермінанти інвестицій.
- •Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.
- •63. Теорія мультиплікатора.
- •Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- •Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- •66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- •67.Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки
- •68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- •69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- •70. Грошові системи та їх еволюція.
- •71. Суть попиту на гроші, його компоненти.
- •72. Пропозиція грошей. Компоненти пропозиції грошей.
- •73. Ринок грошей. Суть і види кредиту.
- •74. Банки і банківська система.
- •75. Ринок цінних паперів.
- •76. Кредитно-грошова система.
- •77. Сутність фінансів та фінансова система.
- •78. Державний бюджет. Бюджетна система.
- •79) Податкова система та податкова політика.
- •80). Формування податкової системи в Україні.
- •81). Економічне зростання та його типи.
- •82). Поняття соціального прогресу та його напрями.
- •83). Рівень життя та його показники.
- •84). Соціальний захист населення.
- •85). Сутність економічного суверенітету та його види.
- •86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
- •87). Концептуальні засади економічної безпеки.
- •88). Стратегія економічної безпеки.
- •89). Світове господарство:поняття та етапи його розвитку.
- •90). Міжнародний поділ праці.
- •91). Міжнародна торгівля.
- •92). Міжнародний рух капіталів.
- •93). Міжнародна міграція робочої сили.
- •94). Міжнародні науково-технічні зв'язки.
- •95). Спільне підприємництво:сучасні форми.
- •96). Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- •97). Валютні ринки. Валютний курс.
- •99). Системи регулюваннягрошово-валютних відносин.
- •100.Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- •101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •102).Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.
52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
Процес агропромислової інтеграції — це встановлення сталих прямих зв'язків селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (промисловості, транспорту, сфери заготівлі, зберігання, переробки й реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).
Форми агропромислової інтеграції залежать від того, на якому рівні здійснюється цей процес. У масштабі всієї країни й у великих регіонах інтеграція виявляється через посилення міжгалузевих зв'язків сільського господарства, формування і розвиток галузевих та регіональних агропромислових комплексів. На рівні підприємств і районів агропромислова інтеграція виявляється в утворенні різних агропромислових формувань — агропромислових підприємств, об'єднань і комбінатів, агрофірм, районних агропромислових об'єднань, виробничих і науково-виробничих систем. Завдяки взаємозв'язку і взаємодії сільського господарства з ншими галузями народного господарства формується цілісна багатогалузева організаційно-економічна система, орієнтована на виробництво продукції із сільськогосподарської сировини та її реалізацію споживачам. У результатіпоглиблення агропромислової інтеграції формується агропромисловий комплекс (АПК).
Агропромисловий комплекс — це організаційно-економічна форма інтеграції сільськогосподарських і промислових видів діяльності; сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.
Структура АПК визначається особливостями сільськогосподарського виробництва як результату взаємодії різних груп факторів і законів — природно-біологічних і соціально-економічних. Відповідно до стадії відтворювального циклу в складі АПК виділяють такі сфери: I —ресурсна: галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва і виробничими послугами, включаючи будівництво, ремонтні й меліоративні роботи; II — аграрно-сировинна: власне сільське та лісове господарство; III — переробна: галузі, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції; IV — виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які забезпечують загальні умови соціально-економічного розвитку, — шляхово-транспортне господарство, зв'язок, складське і тарне господарство, підготовка кадрів, житлові й культурно-побутові об'єкти, вт. ч. закл ади охорони здоров'я.
53. Аграрна реформа в Україні.
В Україні склалася структура АПК, характерна для країн з відносно низьким рівнем господарського розвитку. Основна частина капіталу і робочої сили зайняті в галузях І і II сфери, тобто в самому сільському господарстві й виробництві засобів виробництва; у переробній (III) сфері задіяно непропорційно мало ресурсів (включаючи оптову і роздрібну торгівлю). Недостатньо також розвинута виробнича і соціальна інфраструктура (IV сфера). Усе це зумовлює і недостатню загальну ефективність АПК, значні втрати продукції на шляху до споживача. Підраховано, що якби всю продукцію, вироблену в сільському господарстві України, було збережено і своєчасно перероблено, то приріст обсягу виробництва і продовольства становив би не менше як 25 % , а за деякими видами — 35—40 % . У країнах з розвинутою ринковою економікою структура АПК значно відрізняється за рахунок більшої питомої ваги III сфери (насамперед харчової промисловості, системи торгівлі, громадського харчування). Агропромисловий комплекс є одним з найважливіших секторів народного господарства України. Тут зосереджено близько ЗО % основних виробничих фондів; працює майже третина загальної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві; виробляється третина національного доходу, формується 70 % роздрібного товарообігу. Продукція АПК є однією з основних статей експорту. Порівняльні переваги української економіки зосереджуються головним чином у сільському господарстві. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенційних можливостей АПК. Основними складовими цього потенціалу є концентрація найродючишіх у світі чорноземів (понад 65 % ґрунтового покриву країни), достатньо висока кваліфікація і відома у всьому світі працелюбність українських селян. За умов інтенсивного розвитку Україна має цілком реальні можливості приєднатися до групи країн — основних виробників сільськогосподарської продукції та продовольства для населення. Дослідження підтверджують, що використання значних наявних можливостей України для виробництва продовольства може забезпечити найближчими роками не тільки розв'язання продовольчої проблеми в країні, а й створити значний експортний потенціал.
Аграрна реформа в Україні почала вже своє друге десятиліття — із моменту, коли Верховна Рада, тоді ще УРСР, своєю постановою від 18 грудня 1990 року «Про земельну реформу» ініціювала цей процес. Прийнятий 3 грудня 1999 року указ Президента України «Про негайні заходи з прискорення реформування аграрного сектора економіки» 2001р. розробки проекту Концепції розвитку агропромислового комплексу України на 2001-2005рр.