22. Типи уроків вивчення граматичного матеріалу. Вимоги до сучасного уроку граматики.

Типи уроків граматики

1. Урок вивчення нової теми.

2. Урок тренувальних вправ.

3. Урок повторення.

4. Урок узагальнення і систематизації знань.

5. Комбінований урок.

6. Урок перевірки і контролю знань.

Вимоги загальнодидактичного і конкретно-методичного характеру до сучасного уроку мови;

1. Єдність навчальної. розвиваючої та виховної мети.

2. Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка уроку.

3. Єдність розвитку мислення і мовлення учнів.

Готуючись до уроку вчитель повинен дотри му ватись правил його організації:

• визначити триєдину мету уроку;

• підготувати зміст' навчального матеріалу;

• визначити послідовність виконання завдань уроку;

• вибрати найбільш ефективні методи і прийоми навчання залежно від мети уроку і змісту матеріалу:

• передбачити єдину логіку розгортання діяльності учителя і учнів;

• врахувати тип і структуру уроку.

23. Структура комбінованого уроку граматики.

Основні етапи комбінованого уроку1 граматики такі:

1. Актуалізація опорних знань учнів. Новий матері­ал, який вивчається на уроці, обов'язково зв'язаний з тим, що вже раніше вивчали. Знання учнів слід актуалізувати (повторити, поновити). Цій меті і підпорядко­ваний названий етап уроку. Відновлення в пам'яті учнів опорних знань і способів оперування ними може розпо­чинатися під час перевірки домашнього завдання. Так, перед ознайомленням другокласників із визначенням іменника учитель, перевіряючи домашнє завдання, звер­тає увагу школярів на слова, які відповідають на запи­тання хто? що?, і просить назвати їх у тексті домаш­ньої вправи.

2.Мотивування навчальної діяльності школярів. Ме­тою цього етапу є зацікавлення учнів вивченням нового матеріалу. Діти повинні пересвідчитися в необхідності засвоєння тієї чи іншої теми. Щоб здійснити це, учитель може використати ігрові моменти, вигадані пригоди, шкільні бувальщини, мовні жарти тощо. Наприклад, учитель демонструє через кодоскоп лист, нібито напи­саний хлопчиком Джоном, або зачитує його. Знайшовши помилки, до­пущені в листі Джона, учні переконуються в необхідно­сті вивчення відмінювання іменників.

3.Повідомлення теми, мети й завдання уроку. Мето­дика рекомендує формулювати тему так, щоб вона була зрозуміла дітям. Звичайно, класовод, плануючи урок, передбачає його навчально-виховну мету залежно від змісту програмового матеріалу. Навчальна мета уроку зумовлюється темою уроку. Наприклад, якщо вивчає­ться тема «Змінювання іменників за відмінками і чис­лами», то навчальна мета «Засвоєння змінювання імен­ників за відмінками і числами, формування навичок часткового морфологічного розбору іменників». Вихов­ною метою уроку можуть бути не тільки питання ідейно- політичної спрямованості, а й виховання наполегливості, культури запису, уміння самостійно працювати з підруч­ником. У зв'язку з реалізацією принципу розвиваючого навчання учителі, визначаючи мету уроку, враховують і завдання розвитку учнів.

Слід розрізняти мету, яку вчитель ставить перед со­бою і яку мають усвідомити діти. Мета, яка повідомляє­ться дітям, може збігатися з назвою теми чи окремого параграфа підручника. Скажімо, учитель визначає для себе таку мету уроку: «Дати учням поняття про прислівник, ознайомити з найголовнішими граматичними озна­ками цієї частини мови. Розвивати навички зв'язного мовлення. Виховувати почуття гордості за радянський народ». Перед учнями ж висувається мета: «Сьогодні ви познайомитесь із новою частиною мови та її основ­ними ознаками».

4.Сприймання й первісне усвідомлення матеріалу. На цьому етапі вчитель організовує спостереження за спеціально дібраним мовним матеріалом, який демон­струється на таблицях. Це може бути вправа, подана в підручнику або записана на дошці. Внаслідок спеціаль­но організованого спостереження учні мають встановити істотні ознаки виучуваного мовного явища і зробити по­чаткові висновки про нього. Цей етап є головним у про­цесі усвідомлення нового матеріалу. Проте часом його важко відділити від етапу мотивування навчальної ді­яльності школярів і від етапу осмислення нових знань. Усі названі етапи взаємообумовлені.

5.Осмислення нових знань. На цьому етапі голов­ним є перевірка учнями власних припущень чи виснов­ків шляхом опрацювання вміщених у підручнику правил та їх практичного застосування під час виконання різ­них тренувальних вправ. Наприклад, пошуки відповіді на питання вчителя, яким закінчувався попередній етап, приведуть дітей до припущення, що неозначена форма не змінюється за часами. Щоб учні могли переконатися в правильності свого висновку, класовод відсилає їх до правила, вміщеного в підручнику, і просить з'ясувати, чого ще «не сказала» про себе Неозначена форма.

6.Узагальнення й систематизація знань (закріплен­ня виучуваного матеріалу). На цьому етапі учні вико­нують різні тренувальні вправи, вміщені в підручнику або підготовлені вчителем (граматичний розбір, спису­вання з граматичним завданням, введення в складені ними речення потрібних граматичних форм, заміна од­них форм на інші тощо).

7. Підсумок уроку. Часом учителі зводять цей етап уроку до пригадування того, що «робили на уроці» (пи­сали, складали речення, читали правило тощо). Таке відбувається внаслідок недооцінювання важливості і ме­ти даного етапу уроку. Підсумовуючий етап уроку тісно пов'язаний з етапом систематизації знань і випливає з нього.

На завершення уроку слід коротко з'ясувати, про що нове дізналися діти на уроці і що вони для цього робили.

Урок граматики традиційно закінчується завданням додому, яке оголошується вчителем, записується ним на дошці, а учнями — у щоденники. Учні одержують чіткі інструкції щодо виконання завдання вдома. Етап уроку, на якому задається домашнє завдання, може передува­ти попередньому етапові, інколи може поєднуватися з етапом виконання тренувальних вправ.