10. Містобудівництво. Визначні архітектурні пам'ятки Київської Русі.

Відбувалося швидке зростання міст. Якщо ще в VI столітті готський історик Йордан писав, що у слов'ян «замість міст ліс і болота», то в IX столітті скандинави називали Русь Гардарікою — «країною міст». До початку Х століття в літописах згадуються понад двадцять міст, до XII століття — біля двохсот, а перед татаро-монгольським нашестям — вже більше трьохсот міст і фортець. Житлова забудова давньоруських сіл і міст складалася переважно з поширених у східних слов'ян, особливо у незаможних верств населення, однокамерних жител Для кращого збереження тепла житло заглиблювалось у землю на 20—70 см. Розповсюдженими були й зрубні житла, відомі з археологічних досліджень у Новгороді, Бресті і виявлені останнім часом у великій кількості в Києві на Подолі. У зрубних житлах мешкав переважно торговельно-ремісничий люд міста. Більшість зрубних жител мала два приміщення, в одному з яких знаходилася піч.У заможних верств міського населення зрубні житла відомі з писемних джерел під назвою «хоромів».

Найранішою із церков, що їх збудував Володимир Великий у Києві, була дерев’яна Василівська. Та вже від 989р. Володимир узявся за будову великої мурованої церкви, Була це славна Богородицька церква, прозвана Десятинною, бо на неї призначив Володимир десятину своїх доходів. Збудована в 996-998 р.р., вона вже в 1017 р. впала жертвою пожежі й була оновлена при Ярославі. В 1230р. сколихнув її основи землетрус, а в 1240р. вона завалилася від напору народу, що ховався від навали татарЗа Ярослава Мудрого почалося велике будівництво в Києві В центрі міста Ярослава знаходиться Софійський собор. (1037). Софійський собор всередині прикрашали мармурові та шиферні архітектурні деталі, мозаїчні підлоги. У деяких місцях до нашого часу збереглися мармурові пороги та різьблені шиферні плити парапетів на хорах. Всередині храм оздоблений фресковим живописом та мозаїками.Софійський собор у Києві має риси, що зближують його з традиціями давньоруської дерев'яної архітектури. До них, на думку дослідників, належать: багатоверхість храму (13 куполів), підкреслена пірамідальність композиції, а також відкриті галереї, застосування хрещатих стовпів, оздоблення інтер'єру, крім мозаїк, фресковим живописом — прийом, невідомий у візантійському мистецтві.За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням Софійський собор у Києві належить до видатних мистецьких пам'яток світу доби феодалізму.

Поруч із ним в XI ст. звели монументальні споруди — Ірининський та Георгіївський монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами міста Володимира і Ізяслава-Святополка. Ярослав Мудрий розбудував і укріпив Київ, оточив його муром, звів Золоті ворота — головний парадний в'їзд до міста, цілу низку інших архітектурних споруд, так що столиця Русі стала, за словами єпископа Адама Бременського, "суперником Константинополя".У першій половині XI ст. велике будівництво розгорнулось і в інших містах Київської Русі. За наказом Мстислава Володимировича у Чернігові в 30-х роках був побудований Спаський собор, що порівняно добре зберігся до нашого часу. Новий напрям у київській архітектурі знайшов своє завершення в Успенському соборі Печерського монастиря, збудованому в 1073—1089 pp. 1108 р. в Києві на замовлення князя Святополка Ізяславича збудовано собор Михайлівського Золотоверхого монастиря.

.