1. відношення суми державного боргу до кількості громадянин країни;

2. відношення суми процентних виплат за боргом до обсягу ВВП;

3. співвідношення між боргом та індивідуальними доходами;

4. Вірна відповідь відсутня.

124. Державні боргові зобов’язання перед іноземними кредиторами на певну дату – це:

1. внутрішній державний борг;

2. зовнішній державний борг;

3. борг на душу населення;

4. Вірна відповідь відсутня.

125. Одним з головних показників боргового навантаження країни є:

1. зростання державних витрат;

2. сума державного боргу;

3. співвідношення суми державного боргу до ВВП;

4. сума процентних виплат за боргом.

126. За умовами розміщення та обігу на ринку державні позики бувають:

1. ринкові та неринкові;

2. процентні та виграшні;

3. державні та місцеві;

4. короткострокові та довгострокові.

127. Бюджетний кодекс України було прийнято в:

1. 1995 році;

2. 2001 році;

3. 2005 році;

4. 2007 році.

128. Погашення заборгованості шляхом випуску нових позик це:

1. рефінансування державного боргу;

2. державний борг;

3. інвестиції;

4. проценти.

129. Державний борг – це сума:

1. державних витрат;

2. бюджетних дефіцитів;

3. боргів уряду держави перед її кредиторами;

4. бюджетних надлишків.

130. До якої групи фінансових ресурсів можна віднести кошти від випуску цінних паперів та кредити комерційних банків:

1. власні ресурси;

2. благодійні внески;

3. мобілізовані на фінансовому ринку;

4. отримані в порядку перерозподілу.

131. Страхування може проводитись у формах:

1. грошовій і натуральній;

2. внутрішній та зовнішній;

3. обов’язковій та добровільній;

4. активний і пасивний.

132. Яка з функцій не притаманна страхуванню:

1. фіскальна;

2. контрольна;

3. ризикова;

4. створення страхових резервів.

133. Ринок капіталів складається з:

1. страхового ринку й ринку золота;

2. фондового ринку та кредитного ринку;

3. валютного ринку і грошового ринку;

4. Вірна відповідь відсутня.

134. Кредитний ринок – це:

1. ринок середньострокових і довгострокових кредитів;

2. ринок обігу цінних паперів;

3. ринок обігу іноземної валюти;

4. Вірна відповідь відсутня.

135. Учасниками ринку цінних паперів є:

1. лише промислові спілки, біржі, банки;

2. лише страхові й трастові компанії;

3. лише фізичні та юридичні особи;

4. емітенти, інвестори, фінансові посередники.

136. Грошовий ринок – це:

1. ринок обігу грошей та короткотермінових кредитних операцій;

2. ринок обігу цінних паперів;

3. ринок середньострокових і довгострокових кредитів;

4. ринок обігу іноземної валюти.

137. Валютний ринок – це:

1. ринок середньострокових та довгострокових кредитів;

2. ринок обігу іноземної валюти та валютних цінностей;

3. ринок обігу грошей та короткотермінових кредитних операцій;

4. ринок страхових послуг.

138. Фондова біржа – це:

1. організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів;

2. ринок, на якому відбувається тільки купівля цінних паперів;

3. ринок, на якому здійснюється продаж цінних паперів за допомогою фінансових посередників;

4. вірна відповідь відсутня.

139. Що належить до фінансових похідних:

1. акція;

2. облігація;

3. опціон;

4. кредитний договір.

140. Облігація дає можливість отримати дохід у формі:

1. облікової ставки Національного банку України;

2. процента;

3. дивіденду;

4. немає вірної відповіді.

141. Який із видів цінних паперів не має визначеного терміну дії:

1. вексель;

2. ощадний сертифікат;

3. облігація;

4. акція.

142. Емітентом є особа, яка:

1. купує цінні папери;

2. випускає цінні папери;

3. лише продає цінні папери;

4. немає вірної відповіді.

143. До суб’єктів фінансового ринку не належать:

1. податкові органи;

2. фінансові посередники;

3. держава;

4. підприємства.

144. Емісія – це:

1. перепродаж грошей та цінних паперів;

2. випуск в обіг грошей та цінних паперів;

3. розміщення цінних паперів;

4. вірна відповідь відсутня.

145. Яка з організаційних структур є ключовою на фінансовому ринку:

1. фондова біржа;

2. страхова компанія;

3. пенсійні фонди;

4. лізингові компанії.

146. Вторинний ринок цінних паперів – це ринок, на якому відбуваються:

1. емісія цінних паперів;

2. розміщення цінних паперів;

3. купівля та продаж раніше випущених цінних паперів;

4. немає правильної відповіді.

147. Органом, який забезпечує єдину політику держави у сфері регулювання ринку цінних паперів є:

1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

2. Кабінет Міністрів України;

3. Національний банк України;

4. Верховна Рада України.

148. Фінансові посередники на фондовому ринку здійснюють:

1. продаж валюти;

2. усі відповіді правильні;

3. немає правильної відповіді;

4. операції з цінними паперами.

149. Суб’єктами фондового ринку є:

1. емітенти цінних паперів, фінансові посередники та інвестори;

2. лише емітенти цінних паперів;

3. лише кредитні інститути;

4. вірна відповідь відсутня.

150. Біржовий курс (котирування) встановлюється залежно від:

1. попиту на облігації;

2. пропозиції майнових сертифікатів;

3. попиту та пропозиції на допущені до торгів цінні папери;

4. вірна відповідь відсутня.

151. Які види цінних паперів обертаються в Україні:

1. акції;

2. облігації внутрішніх державних позик;

3. інвестиційні сертифікати;

4. усі відповіді вірні.

152. Основними формами регулювання економіки є:

1. ринкове саморегулювання;

2. державне регулювання;

3. змішане регулювання;

4. усі відповіді вірні.

153. Національна валютна система – це:

1. форма організації відносин між країнами щодо нагромадження золотовалютних резервів та їх використання в інтересах держави;

2. державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та політичними структурами;

3. форма безперебійних розрахунково-платіжних відносин усіх економічних суб’єктів країни із зовнішнім світом;

4. немає правильної відповіді.

154. Загальне управління фінансами здійснюють:

1. Верховна Рада, Уряд, Апарат Президента;

2. Національний банк, Торгово-промислова палата, Податкова служба;

3. Антимонопольний комітет, фондові біржі, страхові компанії;

4. усі відповіді правильні.

155. Елементами фінансового управління є:

1. оперативне і стратегічне управління;

2. контроль та поточне планування;

3. планування, оперативне управління та контроль;

4. усі відповіді правильні.

156. Який вид фінансового контролю здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань:

1. внутрішньогосподарський;

2. попередній;

3. наступний;

4. вірна відповідь відсутня.

157. Фінансовий механізм – це:

1. сукупність встановлених державою форм та методів організації фінансових відносин;

2. відносини з приводу розподілу ВНП;

3. сукупність суб'єктів фінансового розподілу;

4. сукупність об'єктів фінансового розподілу.

158. Фінансовий контроль в залежності від часу проведення поділяється на:

1. державний, незалежний;

2. обстеження, аналіз, перевірку;

3. попередній, поточний, наступний;

4. плановий, позаплановий.

159. Принципами фінансового планування є:

1. орієнтація оподаткування доходів комерційних підприємств на кращий досвід;

2. планово-директивний та балансовий принцип;

3. субсидіарності;

4. наукова обґрунтованість планів й програмно-цільовий принцип.

160. Фінансовий метод – це:

1. інструкції, нормативи, норми, тарифні ставки, методичні вказівки;

2. засіб впливу фінансових відносин на господарський процес;

3. законодавчі акти, постанови, накази, циркулярні листи;

4. діяльність щодо формування і використання цільових централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

161. До нормативного забезпечення відносяться: