57.Міжбюджетні взаємовідносини як головний елемент с-ми міжурядових фінансових відносин.

Міжбюджетні взаємовідносини - це форма взаємо­зв'язків і взаємозалежностей між окремими ланками системи місцевих бюджетів, а також між місцевими бюджетами та Державним бюджетом України. Власні доходи - - це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Закріплені доходи - повністю або пев­ною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Регульовані доходи - на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Нормативи відрахувань від регульованих доходів до бюджетів встановлюють (у %) пропорції розподілу цих дохо­дів між різними рівнями бюджетної системи. Нормативи від­рахувань розраховуються Мінфі­ном і за поданням КМУ що­річно затверджуються ВР в ЗУ "Про ДБ". Дотації - кошти, що передаються з ДБ місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня місцевим бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і видатків. Субвенції - кошти, що надаються місцевим бюджетам з ДБ або з місцевих бюджетів вищого півня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню в разі їх нецільового використання. Субсидії - кошти, які надаються з ДБ місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня місцевим бюджетам нижчого рівня на фінансування цільових видатків. Внески до ДБУ - це кошти, що передаються адміністративно-територіальними одиницями до ДБ в обсягах, визначених ЗУ про ДБУ на поточний рік. З 1998 р. почав використову­ватися інструмент, офіційні трансферти: кошти, що передаються з ДБУ до місцевих бю­джетів У, та кошти, що передаються до ДБУ з бюджетів областей та міста Києва.

Бюджетні позики надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам України для покриття тимчасових касових розривів у процесі їх виконання; вони підлягають по­верненню протягом поточного бюджетного року. З місцевих бюджетів вищого територіального рівня можуть надаватися відповідні позички органам влади територій нижчого рівня.

62. Держ регіонал фін політка як складова держ регіонад економ політики

Державна регіональна фінансова політика - це сис­тема заходів, що здійснюються центральною владою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу й використання фінансових ресурсів у регіонах та в інших ад­міністративно-територіальних одиницях. Головним елементом у системі заходів державної ре­гіональної фінансової політики є систематичне надання центральною владою допомоги владним органам тих те­риторій, котрі не мають достатніх ресурсів для виконання по­кладених на них функцій. Цілі державної регіональної фінансової політики: * зближення рівнів соціально-економічного розвитку окремих регіонів;* надання фінансової допомоги територіям, які не ма­ють достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій і обов'язків. * створення умов для надання громадських послуг за єдиними стандартами на всій території країни; * подолання відставання в розвитку соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури в ма­лих містах, селах і селищах; * забезпечення комплексного економічного й соціального розвитку територіальних одиниць;* та інші. Основні завдання державної регіональної фінансо­вої політики: 1 Створення правової бази для реалізації цілей державної регіональної фінансової політики. У законодавчому порядку слід встановити: обов'язком центральної влади є забезпе­чення єдиних стандартів якості життя на всій території країни. 2 Визначення на основі об'єктивних критеріїв переліку та класифікації регіонів і територій України. Вищими органами державної влади має бути встановлено перелік регіонів і територій, які потребують фінансової підтримки центра­льної влади. 3. Використання нагромадженого у багатьох країнах досвіду організаційних механізмів досягнення цілей державної регіональної фінансової політики. 4. Запровадження і використання арсеналу фінансових інструментів досягнення цілей ДРФП.