- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •36.Результативність консультативної роботи
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
Согласно Системы Бодинамики, ребенок в своем развитии проходит через специфические перекрывающиеся фазы, начиная со второго триместра беременности и до возраста 12 лет. Подростковый возраст мы также рассматриваем как особый период личностного развития и также признаем, что позже в жизни личность проходит через серию фаз развития взрослого, которые пересекаются и взаимодействуют со структурами характера, которые сформировались в детстве и в подростковом возрасте.
Структура характера: Существование , 2-й триместр беременности – 3 месяца после рождения, Право на существование и на безопасный контакт, другие темы, связанные с запечатлением рождения.
Потребность, Рождение – 1,5 лет, Право ощущать собственные потребности и заявлять о них.
Автономия, 8 месяцев – 2,5 года, Способность ощущать собственное любопытство, стремление исследовать мир, сохраняя контакт и получая поддержку, когда это необходимо
Воля, 2 – 4 года, Способность планировать, определять приоритеты и совершать выборы, использовать собственную силу, совершая действия.
Любовь-Сексуальность, 3 – 6 лет, Способность поддерживать баланс между любовью и чувственностью-сексуальностью; также способность создавать альянсы и осваивать семейные роли.
Мнения, 5 – 9 лет, Способность формулировать и выражать собственное мнение, включая нормы, ценности и правила.
Солидарности – Проявления себя, 7 – 12 лет, Способность проявлять себя наилучшим образом и в то же время помогать и поддерживать всех членов группы и группу в целом с целью оптимального функционирования.
Пубертат, 11 – 21 год, Время принятия решений и повторного прохождения через все вышеперечисленные темы
101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
Психосоматику можно использовать как психологический ключ в техниках конфронтации (соответствует ли то, что говорит клиет и проявления в теле), как проверку на конгруэнтность. Это допольнительная информация, позволяющая нам проверять гипозезы и являющаяся мощным сигналом из проблемной зоны.
Также, клиент может прийти вообще с запросом решить проблему со здоровьем, тогда без ПС вообще никуда.
103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
Человекоцентрированный подход в области психотерапии и психологического консультирования представлен прежде всего классическими работами К.Роджерса.
Карл Роджерс - выдающийся американский психолог, автор получившей распространение во всем мире (второй по степени распространенности в мире после психоанализа З.Фрейда) недирективной, клиенто- или человекоцентрированной (person-centered) психотерапии, один из основоположников и лидеров гуманистической психологии.
Основные научные постулаты теории К. Роджерса широко известны:
вера в изначальную, конструктивную и творческую мудрость человека;
убеждение в социально-личностной природе средств, актуализирующих конструктивный личностный потенциал человека в процессах межличностного общения;
понятие о трех "необходимых и достаточных условиях" межличностного общения, фасилитирующих личностное развитие и обеспечивающих конструктивные личностные изменения ("безусловное позитивное принятие другого человека", "активное эмпатическое слушание", "конгруэнтное самовыражение в общении");
представление о закономерных стадиях протекания группового процесса, возникающего в указанных социально-личностных условиях, и о его столь же закономерных терапевтических результатах.
Для того, чтобы осуществить конструктивные изменения в личности клиента Карл Роджерс предложил шесть терапевтических условий:
1. Пациент и психотерапевт должны находиться в психологическом контакте. Роджерс постулировал, что не состоится позитивного изменения в личности пациента, если нет взаимоотношений его с психотерапевтом.
2. Пациент находится в состоянии несоответствия, он уязвим и тревожен. Это объясняется Роджерсом как несоответствие между действительным переживанием человека и его Я-концепцией относительно этого переживания.
3. Психотерапевт гармоничен или интегрирован. Это означает, что психотерапевт должен тепло, искренне встретить человека, создать позитивную атмосферу в их взаимоотношениях.
4. Психотерапевт должен быть открытым для всех переживаний человека. Психотерапевт испытывает позитивное внимание к клиенту. Он не дает оценок его переживаниям и чувствам, хвалит за те конструктивные изменения, которые происходят с клиентом. Он относится к нему с теплом и уважением. Сеансы терапии должны проходить в спокойной атмосфере. У клиента же должна создастся уверенность в том, что его понимают и принимают.
5. Психотерапевт испытывает эмпатическое понимание внутренней системы координат клиента и стремится передать это клиенту. Терапевт должен испытывать эмпатию по отношению к клиенту, что свидетельствует о том, что терапевт чувствует внутренний мир переживаний, так, как будто это его переживания и чувства.
6. Должна произойти передача клиенту эмпатийного понимания и безусловного позитивного внимания психотерапевта. Это говорит о том, что клиент также должен относиться к психотерапевту, ведь именно он ответственен за свой личностный рост, а психотерапевт только способствует этому росту.