- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •36.Результативність консультативної роботи
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
70. Інтерпретація в процесі консультування
Небезпечно і шкідливо „розуміти" проблему клієнта до того, як він сам її зрозуміє.
Інтерпретація - це психологічне пояснення проаналізованого матеріалу, нова точка зору на почуте. Через інтерпретацію психолог виражає власне бачення ситуацій чи проблем клієнта. В процесі інтерпретування консультант прагне викликати інсайт завдяки розкриттю істинного смислу, який приховується за деякими патернами поведінки клієнта, або співставляє розрізнені факти, що створюють більш цілісну картину.
Схема: уважне вислуховування клієнта, проведення інтерпретації, далі перевірка реакції клієнта на нову точку зору. Якщо інтерпретація невдала, психолог може, зваживши триману під час перевірки інформацію, дати іншу, більш вдалу версію.
Ознаки профес. І.:
цінність І. визначається реакцією клієнта на неї;
хороші І. не бувають нейтральними: К. має відчувати, що Конс „воює" з його патогенними переконаннями на його боці;
І. рідко бувають корисними, якщо не дають клієнтові того, що він підсвідомо хоче отримати;
І. буде дієвою тоді, коли консультант зумів довести клієнту, що його поведінка, як би там не було, сформувалася так, щоб розв'язувати позитивні, розумні завдання. Людина повинна дивитися на себе з симпатією, відчувати себе нормальною і хорошою, щоб зуміти простити себе і виправити ситуацію.
71.Конфронтація в процесі консультування
Конфронтація - це вміння психолога піддати сумніву, не погодитися з тим, що говорить клієнт, але так, щоб не викликати захисної реакції або розриву комунікації. За допомогою конфронтації клієнт отримує вказівку на суперечності у взаєминах, власних думках чи вчинках. Техніка дозволяє вводити психотравмуючу інформацію в свідомість, переслідуючи інтереси клієнта і не руйнуючи стосунків. В жодному разі конфронтація не означає непримиренного ставлення до самої особистості чи заперечення її права на власну точку зору. Стикаються не люди, цінності чи світогляди, а точки зору на досить конкретні речі, події, факти при реальному праві на співіснування будь-якого їх трактування.
Специфіка техніки конфронтації в консультуванні полягає в тому, щоб дипломатично звернути увагу клієнта на розбіжності між змістом сказаного і вчиненого ним, тобто того, що відбувається „тут і тепер".
Найбільш доречною в консультуванні є конфронтація з тим, яким себе бачив клієнт напередодні приходу до психолога, і тим, яким він зараз постає в своїх же очах внаслідок віддзеркалення під час консультативного контакту. Таким чином, клієнту доводиться розв'язувати внутрішній і конфлікт і конфронтувати з самим собою.
Конфронтувати - це вести бесіду відкрито, виявляти змішані повідомлення, суперечності у верб. та неверб. поведінці, звертати увагу на розходження, неузгодженість, інконгруентність.
Конфронтація як технічний прийом показана в застосуванні тільки при наявності хорошого емоційного контакту між консультантом і клієнтом.
У психотерапії до конфронтації, як правило, вдаються тоді, коли клієнта потрібно поставити перед фактом існування амбівалентних або неусвідомлених ним установок, стосунків чи стереотипів поведінки з метою їх усвідомлення та опрацювання. Конфронтація реалізується як у прямій, жорсткій, верб.формі, так і в прихованій - з використанням психотерапевтичних метафор та невербальних прийомів.
Мистецтво консультанта полягає в здатності помітити суперечності та розв'язати їх через конфронтацію. Необхідність в конфронтації виникає досить часто. Здебільшого такого протистояння потребують особи з істероїдними рисами та яскраво вираженими проективними механізмами захисту.