62. Типи льодовиків.

Розрізняють 2 основних типи льодовиків – материкові (льодовикові щити) та гірські. Материкові льодовики характеризуються великими розмірами та пласкоопуклою формою, яка не залежить від рельєфу місцевості. Напрямок руху льодовикового щита зумовлений розподілом тиску і похилом його поверхні незалежно від похилу ложа. Абляція в цих льодовиках незначна. Зменшення площі льодовика відбувається за рахунок обламування кінцевих частин льодовика, котрі сповзають в море. Ці уламки утворюють айсберги.

Айсбергом вважається льодова гора, яка піднімається над рівнем моря не менше, як на 5 м; пр. меншій висоті це буде6 уламок айсберга. Внаслідок того, що щільність льоду менша за густину морської води, айсберги на 4/5 свого об’єму занурені у воду.

Особливістю гірських льодовиків є відносно невеликі розміри, залежність форми льодовика від форми трогів, чітка різниця між зоною стоку, спрямований лінійний рух. Швидкість руху льодовика значна, температура льоду наближається до температури його танення.

Типи Гірських льодовиків: кальдерні( в кратерах згаслих вулканів), зіркоподібні( кілька язиків з одного фірнового басейну, розташованого на вершині гори), карові (невеликі льодовики, розміщені в заглибленні на схилі), висячі( на крутих схилах, у неглибоких западинах, які не мають чіткого обмеження з боків).

Складна будова долинних льодовиків. Вони поділяються на прості, або альпійські( це льодовики, які складаються з одного потоку; у живленні річок вони відіграють незначну роль, найчастіше зустрічаються в Альпах);складні, або кавказькі( льодовикові потоки з притоками; поширені на Кавказі, значною мірою впливають на водність річок); деревоподібні, або тянь-шанські (за зовнішнім виглядом вони нагадують дерево; мають обширну зону живлення, характеризуються великими запасами води і дають значне живлення річкам); туркестанські ( поширені в Середній Азії; мають малу площу живлення і велику площу стоку).

63. Морена, види морени.

Усі продукти руйнування г/п, які потрапили в тіло льодовика, називаються моренами. Морени, котрі рухаються разом з льодовиком, називаються рухомими, а ті що припинили рух, - відкладеними. Морени в тілі рухомого льодовика поділяються на поверхневі, внутрішні та донні.

Поверхневі морени виникають у результаті накопичення на поверхні льодовика уламків г/п зі схилів долини, пилу.

Внутрішня морена формується з поверхневого матеріалу, який поглинається тілом льодовика. Донна морена – це матеріал, який льодовик вибрав із дна, а також частково поглинені внутрішня і поверхнева морени. Для цієї морени характерний окатаний матеріал, валуни, подряпані і вкриті штрихами.

Матеріал, який льодовик відкладає у своїй кінцевій частині у вигляді поперечного валу, називається кінцевою мореною, а вали, які утворилися по боках льодовика, - боковою мореною.