Скорочення найманих працівників у спрощенців

У 2009 році спостерігається різке скорочення найманих працівників у спрощенців. Така ситуація пов'язана із колізією у законодавстві про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та положеннями Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Соціальна несправедливість і деструктивність для суспільства

Cистема оподаткування «Суб'єкт підприємницької діяльності на єдиному податку», допускає при 500 000 гривень обороту сплату в найкращому разі лише 12 х 200 = 2400 гривень податку, або 0,48 % від 500 тис. Тому підприємці, які використовують тільки загальну систему оподаткування, вважають систему оподаткування «Суб'єкт підприємницької діяльності на єдиному податку» абсурдною і деструктивною для суспільства^[2][3]

Так, у січні 2009 середня заробітна плата в промисловості становила 1865 грн. Із неї працівник заплатив 347 грн податків та обов'язкових платежів і його роботодавець ще 693 гривні (всього 1040). У тому ж січні 2009 середня заробітна плата в сільському господарстві становила 987 грн. Із неї працівник заплатив 184 грн податків та обов'язкових платежів і його роботодавець ще 366 гривні (всього 550)^[4]. В той самий час приватний підприємець на єдиному податку заплатив лише 200 грн.^[4]. Тобто, один «Суб'єкт підприємницької діяльності на єдиному податку» формує пенсійний фонд в кращому разі для 0,1 пенсіонера, тобто податків від десяти таких суб'єктів вистачає лише на утримання одного пенсіонера.

Очевидна несправедливість такої системи оподаткування посилюється необов'язковістю застосування і відсутністю суворої відповідальності за незастосування касових апаратів у величезному секторі економіки, за рахунок чого реальні обороти «підприємців» можуть значно перевищувати 500 000 гривень^[4].

Розукрупнення або розорення великих і середніх підприємств

Наявність такої системи оподаткування призводить до розукрупнення або розорення великих і середніх підприємств, можливості користування цією системою потужними торговими мережами, до використання поняття «оптимізація податків».

Використання у надприбуткових видах діяльності

Неприйнятним є той факт, коли спрощена система оподаткування, з метою мінімізації податкових платежів, використовується у видах діяльності, які за своєю суттю можна розглядати як «надприбуткові», а в окремих випадках провадження окремих видів діяльності не потребує ніяких капітальних вкладень та матеріальних витрат у створені продукції, що реалізується споживачам (тобто, отримані доходи є пасивними).

Притягнення імміграції

За даними Харківської обласної громадської організації «Імміграція-стоп!»^[5] ринки України перетворились на центри тяжіння, до яких всіма можливими засобами прагнуть дістатися і закріпитися на них іммігранти з інших країн.

Так, на найбільшому у східній Україні ринку «Барабашова» працюють десятки тисяч іммігрантів з країн третього світу. Якщо 5-6 років тому їх було близько 25%, то в 2010 їх більше 50% від загальної кількості торговців. На долю іноземних підприємців припадає біля 75% товарообігу. Причому, через необов'язковість застосування касових апаратів граничні рівні товарообігу, встановлені для спрощеної системи оподаткування, перевищуються в десятки тисяч разів.

Оподаткування за спрощеною системою незначне: 100 гривень — фіксований податок, 200 гривень — єдиний податок, 70 — 80 гривень — ринковий збір на місяць. Тобто, іноземець, який торгує на базарі, сплачує до державного та місцевого бюджетів 170 — 280 гривень на місяць. Для порівняння: — український робітник з зарплати в 3000 гривень сплачує тільки прибуткового податку 450 гривень, без урахування внесків до фондів соцстраху і пенсійного фонду.

Пільги, які надаються малому бізнесу, активно використовує крупний бізнес, і переважно іноземний.

Під виглядом підприємців — фізичних осіб діють потужні іноземні бізнес-структури, переважно китайські та в'єтнамські, які завозять до України, і зокрема, на ринок «Барабашова» товарів на мільйони доларів, і реалізують їх тут, сплачуючи 200 гривень єдиного податку.

Крупний іноземний капітал, маючи в Україні надзвичайно пільгові умови існування, маскуючись під дрібний бізнес, динамічно розвивається і витісняє вітчизняних підприємців з найбільш прибуткових сфер діяльності.