79. Відповідальність за порушення водного законодавства

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства особи, винні у:

1. самовільному захопленні водних об'єктів;

2. забрудненні та засміченні вод;

3. порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4. руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку при будівництві й експлуатації автошляхів.залізниць та інших інженерних комунікацій;

5. введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6. недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7. самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8. порушенні правил ведення державного обліку вод або перекручуванні чи внесенні недостовірних відомостей у документи державної статистичної звітності;

9. пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10. незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливову каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод;

11. використанні земель водного фонду не за призначенням;

12. неповідомленні (прихованні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13. відмові у наданні (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14. порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення і несуть цивільну, кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

За порушення водного законодавства застосовуються традиційні види відповідальності: майнова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна

Кримінальна:

Стаття 242. Порушення правил охорони вод

Стаття 243. Забруднення моря

Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України

Адміністративна:

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів

Стаття 59¹. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення

Стаття 60. Порушення правил водокористування

Стаття 61. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації

Майнова: Методика розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом Мінприроди від 20.07.2009.

Положення Про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затверджене Наказом Мінприроди від 26.10.1995.

80. Надра як об’єкт використання та охорони

Надра – це частина земної кори, що знаходиться під поверхнею суші та дном водоймищ і сягає глибин доступних для геологічного вивчення та освоєння.

До надр відносять суцільні породи і породи, що знаходяться в рідкому або газоподібному стані, та ін. Вказана обставина визначає специфіку їх правового режиму. Правовий статус підземних споруд і виробіток визначається гірничним законодавством, оскільки вони становлять частину підземного простору. Інші аспекти їх правового режиму регулюються іншими галузями законодавства.

Підземні води не вважаються надрами.

Корисні копалини – це мінеральні речовини в надрах на поверхні землі, в джерелах вод та газів на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання визнаються придатними для промислового використання.

Надра не мають чіткої нижньої межі.

Державний фонд надр включає:

1. ділянки надр, що використовуються

2. ділянки надр не залучені до використання в тому числі континентального шельфу і виключно морської економічної зони.

До корисних копалин загального значення належать: газ, нафта і т.д.

До корисних копалин місцевого значення належать: пісок, галька, глина.

Техногенні родовища корисних копалин – це місця де накопичились відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Усі родовища корисних копалин в тому числі і техногенні складають державний фонд родовищ корисних копалин.