Розрізняються:

Об'єктивне право - механізм правового регулювання забезпечення правовідносин природокористування:

• норми, які визначають підстави виникнення, зміни права природокористування;

• норми, які встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;

• форми і види правовідносин природокористування;

• юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природокористування;

• норми, які встановлюють підстави припинення права природокористування.

Суб'єктивне право - сукупність повноважень особи щодо використання, відтворення і захисту природних ресурсів:

• сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права природокористування та його захисту;

• сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами природокористування;

• сукупність прав і обов'язків щодо використання об'єктів природокористування;

• сукупність прав і обов'язків щодо зміни і припинення суб'єктивного права природокористування;

• сукупність прав, обов'язків щодо захисту порушеного суб'єктивного права природокористування.

Класифікація природокористування:

1. Залежно від виду природного об'єкта

• землекористування

• водокористування

• тваринного світу

• рослинного світу

• лісокористування

• користування надрами

2. Залежно від строків здійснення природокористування

• постійне (без заздалегідь встановленого строку) -

• тимчасове

  • довгострокове (водокористування від 3 до 25 років, надра)

  • короткострокове

3. За способами виникнення

• первинне

• вторинне

4. Загальне та спеціальне

25. Суб'єкти та об'єкти права природокористування

Суб'єкти права природокористування - юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та Обов'язки. Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів.

Суб'єктом первинного або вторинного природокористування є особа, юридична або фізична, правомочність якої по використанню природного об'єкта похідна безпосередньо від права суб'єкта власності на цей об'єкт.

Юридичні особи: підприємства різних форм власності, організації та установи; громадські об'єднання; релігійні організації; військові організації; іноземні держави; міжнародні організації; кооперативні об'єднання.

Фізичні особи: громадяни України; іноземні громадяни; особи без громадянства.

Об'єкти права природокористування - конкретні, індивідуально визначені і юридичне відособлені природні ресурси (об'єкти або їх частини), які закріплюються на праві користування за фізичними і юридичними особами. Об’єктом права природокористування, як уже зазначалося, може бути юридично визначений природний об'єкт (його частина): конкретна земельна ділянка, ділянка надр або лісу, водоймище тощо.

Особливості об'єктів права природокористування:

загального природокористування:

• не передаються і не закріплюються за конкретними суб'єктами, а використовуються без особливого дозволу всіма особами;

• не надаються дозволи на їх користування;

• санкціоновано державою і закріплено правом їх загальнодоступного використання;

• їх використання не фіксується і не підлягає юридичній фіксації;

• безоплатність;

спеціального природокористування:

• підлягають передачі і закріпленню за конкретними суб'єктами;

• обов'язкове надання дозволів;

• платність користування;

• юридичне фіксуються в природноресурсових кадастрах;

• піддягають державно-правовій реєстрації.

Як об'єкт права природокористування досить часто виступає якийсь один, відокремлений, вид природних ресурсів, хоча фактично цей об'єкт являє собою цілий комплекс різних природних ресурсів. Ця ситуація чітко простежується у праві землекористування, суб'єкт якого відповідно до п. 6 ст. 95 Земельного кодексу має право використовувати не тільки надану землю, але і загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, які є на ній, а також експлуатувати інші корисні властивості землі згідно з законодавством.