33.Підсумки Першої Світової війни для сша. Внутрішня і зовнішня політика Вудро Вільсона

Перша світова війна дала сильний поштовх економічному піднесенню США і

обумовила зростання їх політичної ваги у світ. США вступили у війну

тільки в квітні 1917 р., активну участь у воєнних діях взяли тільки з

літа 1918 р. Людські втрати їх були порівняно невеликі ? 50 тис. убитими

і 250 тис. пораненими. Небачено виросла фінансово-економічна могутність

США, американської корпорації, поставляли військові матеріали

продовольство, сировину країнам Антанти. Їхні прибутки уже в 1917 р.

збільшилися втричі у порівнянні з 1914 р. Чистий прибуток американських

монополій, за 1914-1919 рр. склав 33,6 млрд. доларів. Змінився

фінансовий статус країни із боржника США перетворилися у світового

кредитора фінансовий центрі із лондонського сіті перемістився на

Нью-Йоркську Уолстріт. США стали потужними експортерами. Вони виволизи у

1919 р. на 4 млрд. дол. більше різноманітної промислової продукції ніж

ввозили.

Вони зосередили близько половини світових запасів золота. Війна сприяла

прискоренню процесу концентрації виробництва і капіталів. В результаті

високих капіталовкладень в економіку питома вага США у світовому

промислі виробництва на поч. ХХ рр. дуже виросла. Виникли передумови для

вступу країни в нову фазу індустріальної революції. США перетворились у

високорозвинену промислову державу. На 1920 р. в містах вже проживало

більше жителів ніж у сільській місцевості. Вагому роль в прирощенні

національного багатства країни відіграла трудова еміграція 14 млн.чол..,

які прибули з Європи. До поч.. ХХ рр.. США випускали 85% світового

виробництва автомобілів загальних розмірів позик Європейським країнам

становив 11,1 млрд. Доларів.

Із зростанням виробництва, скорочувалося безробіття, зростала зарплата.

У зв’язку з цим у США не спостерігалося потужних соціальних виступав, а

революційні сили, які виступали проти капіталізму були слабкими.

2)Зростання економічної могутності створило передумови для активного

активного

втручання США у сферу світової політики. Уряд президента Вільсона взяв

курс на завоювання світового лідерства. У цьому зв’язку рішуче

активізував зовнішньополітичну діяльність. 18 січня 1918 р. президент

виступаючи в сенаті запропонував її основні напрямки вони отримали назву

“14 пунктів Вільсона”, які були американським варіантом місце воєнного

влаштування світу.

Однак, на паризькій мирній конференції союзники США, не погодилися з її

основними пропозиціями фактично адміністрація Вільсона зазнала,

дипломатичної невдачі, що призвело до того, що версальський мирний

договір не був ратифікований конгресом США, США відмовилися також і від

участі у Лізі Націй, ініціатором створення якої був Вільсон. Іншим

важливим напрямком зовнішньої політики Вільсона було ставлення до

більшовицької Росії. Разом із європейськими союзниками США у 1918 р.

взяли участь в антирадянській збройній інтервенції. Американські війська

висадилися в раді районів Росії, водночас уряд Вільсона надав широку

фінансово-економічну і військову допомогу білогвардійцям і польським

експансіоністам, які розв’язали війну проти Росії намагаючись загарбати

в першу чергу українські землі. США першими вдалися до економічної

блокади радянської Росії і відхилили будь-які пропозиції про

нормалізацію стосунків з нею, протягом 16 р. проводили політику

дипломатичного невизнання країни рад.