2.4. Організація комерційних зв’язків з постачання та збуту.

Договір - це основний документ, що визначає права та обов‘язки сторін з поставок усіх видів товарів.

За договором поставки постачальник, який є підприємцем, зобов‘язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання або оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов‘язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього певну ціну.

Сторонами (суб‘єктами) цього договору є постачальник та покупець, які займаються підприємницькою діяльністю.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Ця продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики). Договір поставки є консесуальним, двостороннім, оплатним.

Збут товарів – продаж товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не належать до продажу операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Процес постачання (придбання) - це сукупність операцій, спрямований на забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності.

Процес постачання є невід’ємною ланкою кругообігу засобів. Покупець купує у про­давця (постачальника) сировину і матеріа­ли, пальне і мастильні матеріали, мінеральні добрива, запасні частини та інші матеріальні цінності необхідні для здійснення господар­ської діяльності. Від постачальників можуть поступати також верстати, трактори, авто­мобілі, комп’ютери та інші об'єкти основ­них засобів. Підрядні організації виконують для замовників будівельні роботи, а також роботи і послуги виробничого характеру - ремонтні роботи, внесення добрив, технічне обслуговування тощо.

Основним моментом обліку процесу постачання є облік розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, палива, матеріалів, запасних частин, МШП), надають послуги, виконують роботи.

Підрядники - це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при споруджені об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з постачальниками і підрядниками є первинні документи. Порядок та форми розрахунків між покупцем і постачальни­ком визначаються в господарських договорах або контрактах купівлі-продажу.

Надходження основних засобів оформлюється Актом приймання-передачі (ф. № 03-1), в якому зазначаються первісна вартість об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До акта додається технічна документація, яка стосується цього об’єкта.

Підставою для оприбуткування виконаних робіт є Акт прий­нятих робіт.

Основними типовими документами з оприбуткування запасів від вітчизняного постачальника є накладні, товаротранспортні накладні, залізничні накладні, акти про приймання матеріалів, податкові накладні тощо.

Платіжними документами, які використовуються при опера­ціях оплати товару є рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки банків тощо.

Імпортні товари на складі покупця оприбутковують на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної мит­ної декларації, приймального акта і акта експертизи торговельно-промислової палати, комерційних документів (рахунків-фактур, інвойсів, що підтверджують митну вартість товару), транспортних накладних. При купівлі товару за іноземну валюту обов’язково складається довідка бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні грошей.

У разі виявлення недостачі складається рекламаційний акт, в якому зазначається невідповідність якості, комплектності, стан тари, упаковки і маркування.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На кредиті рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, на дебеті - її погашення, списання тощо.Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки: 631 «Роз­рахунки з вітчизняними постачальниками»; 632 «Розрахунки з іноземними постачальника­ми»; 633 «Розрахунки з учасниками ПФГ». На субрахунках 631, 632, 633 ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги відповідно з вітчизняними і іноземними пос­тачальниками та підрядниками, а також з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ).

Організація збуту продукції є завершальною стадією виробничого циклу. В умовах ринкової економіки це один з найважливіших етапів роботи всього підприємства і кожного працівника.

Збут продукції впливає на хід виробництва. Для створення чіткої, ритмічної роботи підприємства слід приділяти увагу рівномірному розподілу обсягів виробництва по кварталах і місяцях з тим, щоб продукція надходила ритмічно в товаропровідну мережу. У кінцевому підсумку результативність господарської діяльності підприємства визначається виконанням договорів по номенклатурі і термінів постачань.

Процес реалізації продукції можна розділити на чотири періоди. Перший період фактично зводиться до укладання договорів на поставку продукції. Другий включає складання плану реалізації продукції та залишків нереалізованої продукції на складі відділу збуту підприємства. У третьому періоді реалізації відбувається відвантаження продукції споживачам. Важливе значення цей період має при оцінці виконання зобов'язань з реалізації продукції з урахуванням дотримання підприємством умов підписаних договорів-поставок. Процес реалізації закінчується четвертим періодом, який характеризується надходженням грошей на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника.

На процес реалізації впливає багато факторів, серед яких можна назвати наступні:

• встановлені терміни постачання продукції;

• збільшення випуску продукції за рахунок приросту та поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів;

• продуктивність праці;

• введення в дію нових потужностей та обладнання;

• забезпечення рівномірного завантаження виробничих підрозділів;

• підвищення серійності виробництва;

• кількість робочих днів у кожному кварталі;

• сезонність та змінності роботи;

• сезонність реалізації продукції;

• можливість вибуття основних фондів, а також зупинки окремих цехів з різних виробничо- технічних або організаційних причин;

• зняття з виробництва застарілих, нерентабельних виробів, що не знаходять споживачів.