С. Ознаки гіпохромної залізодефіцитної анемії, лейкопенія, лімфоцитоз.

Д. Пойкілоцитоз, анізоцитоз, моноцитоз.

Е. Поява незрілих форм лейкоцитів, прискорене ШОЕ.

25. До лікаря звернувся пацієнт з скаргами на загальну слабкість, біль в трубчатих кістках, підвищену температуру тіла. При обстеженні виявлене системне збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром. В ан крові: ер-2,6х10¹²/л, Нв–67г/л, тромбо­цити 45х10⁹/л, лейкоцити-56х10⁹/л, бласти 87%, палич­коядерні 1%, сегментоядерні 7%, лімфоцити 5% ШОЕ-55 мм/год. Ваш діагноз?

А. Гостра лейкемія. В. Хронічно мієлоідна лейкемія. С. Еритремія. Д. Мієломна хвороба. Е.Гемолітична анемія.

26. Хвора 52 р. звернулась до терапевта зі скаргами на слабкість, біль в грудній клітині. Біль нікуди не віддає, З’явились набряки на гомілках. Пр об’єктивному обстеженні: шкіра блідна, при пальпації та перкусії з’являється біль у кістках грудини. У крові: ер.-3,4х10¹²/л, Нв-96 г/л, лейк. 6,7х10⁹/л, ШОЕ 65 мм/год. Загальний білок 110 г/л, гама-глобуліни 32,2г/л. У сечі: відносна густина 1018г/л, білок 3,6 г/л, ер.3, лейк.2-5 у полі зору. На ЕКГ змін немає. На рентгенограмі кісток грудної клітни круглі дефекти. Який діагноз найбільш вірогідний?

А.Хронічний гломерулонефрит. В.Амілоідоз нирок. С.Мієломна хвороба.

Д.Ішемічна хвороба серця. Е.Хронічний пієлонефрит.

27. Хворий 40 р. на протязі місяця відчуває виражену слабкість, апатію, болі в кістках, лихоманку, температура 38,5-39⁰С, серцебиття. Об’єктивно: ЧД 25 в 1 хв., ЧСС 96 в 1 хв, систолічний шум на верхівці, ослаблені тони. Печінка і селенінка трохи збільшені. Аналіз крові: ер. 2,7х10¹²/л, Нв-80 г/л; лейк. 4,8х10⁹/л, мієлобласти 60%, сегм.-26%, лімф. -10%, мон.-4%, тромб.-120х10⁹/л, ШОЕ-45 мм/год.Які додаткові методи обстеження необхідні для підтвердження діагнозу?

А. Імунограма. В. Протеїнограма. С. Рентгенологічне дослідженя кісток. Д. Час згортання крові. Е. Мієлограма.

28. До дільничого терапевта звернувся чоловік 25 років зі скаргами на збільшення шийних лімфатичних вузлів справа, підвищення t тіла до 39⁰С, гіпергідроз, частіше вночі, свербіння шкіри, слабкість. Хворіє близько 2-х місяців. Після обстеження діагностована хвороба Ходжкіна. Які клітини є маркерами цієї хвороби?

А. Пірогова-Лангхаса. В. Альфа-клітини. С. Боткіна-Гупрехта. Д. Березовського-Штернберга. Е. Тільця Креола.

29. Жінка 45 р. знаходиться на диспансерному обліку з приводу фіброміоми матки. Скаржиться на слабкість, зниження працездатності, серцебиття, задишку при фізичній активності. Відомо, що за останній час відзначає тривалі та рясні менструації. Об’єктивно: атрофія сосочків язика, сухість і блідість шкіри, ламкість нігтів, зниженяя сили м’язів, ч/д 24 за хвилину, ЧСС- 96 в 1 хв. Систолічний шум на верхівці серця. У крові: ер.-2,6х10¹²/л., Нв 76 г/л, к.п.0,7 ретикулоцити 1,2, лейк. 4,6х10⁹/л, тромбоц. 170х10⁹/л. Яке захворювання може бути у хворої?

А.Хронічна постгеморагічна анемія. В.Сидероахрестична анемія. С.Гіпопластична анемія. Д.Гостра анемія. Е.Таласемія.

30. Жінка 43 р. на протязі двох років відмічає загальну та м’язову слабкість, задишку, запаморо­чення, ламкість волосся та нігтів, бажання їсти крейду. В анамнезі – фіброміома матки, маткові кровотечі. В периферичній крові знижений гемоглобін, еритроцити, кольоровий показник, анізоцитоз, пойкілоцитоз, знижений вміст сироваткового заліза.

Який з діагнозів найбільш вірогідний?

А. Таласемія. В. Апластична анемія. С. Гемолітична анемія. Д. В₁₂- дефіцитна анемія. Е. Залізодефіцитна анемія.

31. Чоловік, 23 р., захворів гостро, протягом тижня температура 39-40⁰С, слабкість, пітливість, запаморочення, носові та ясневі кровотечі, крово­виливи на шкірі тулуба. В аналізі крові – Нв 72 г/л, ер.-2,3х10¹²/л, лейк.-7,6х10⁹/л, сегм.-5%, лімф.-9%, бластні клітини-86%, ШОЕ–23 мм/год. Який з перелічених діагнозів найбільш імовірний?

А. Системний червоний вовчак. В. Гострий лейкоз. С. Сепсіс. Д. Туберкульоз. Е. Геморагічний васкуліт.

32. Хвора Н., 45 р., поступила в клініку зі скаргами на слабкість, пітливість, субфебрільну гарячку, збільшення лімфовузлів підщелеп­них і пахвових, тяжість у правому і лівому підребір’ях. Хворіє біля року.Огляд: гіпотрофік, шкірні покрови бліді. Пальпуються збільшені до розмірів грецького горіха лімфовузли (підщелепні і пах­вові). Вони тістуватої консистенції, не спаяні між собою і шкірою, не болючі.Аналіз крові: ер.-2,3х10¹²/л, Нв-74г/л, ретикулоц.-20%, л-50х10⁹/л, е-1%, п-2%, с-17%, лімф.-79%, мон.-1%, ШОЕ-60мм/год., тромбоц. - 90х10⁹/л. В мазку крові - тіні Гумпрехта. Який метод не є інформативним для підтвердження діагнозу хронічного лімфолейкозу ?

А. Дослідження периферичної крові. В. Пункція лімфатичного вузла. С. Пункція кісткового мозку.

Д. Пункція селезінки. Е. Цитологічні методи.

33. Хвора Л., 43 р., поступила в клініку зі скаргами на слаб­кість, пітливість, субфебрильну гарячку, збільшення лімфовузлів (шийних, пахвових, пахвинних), важкість у правому і лівому підре­бір’ях. Огляд: шкіра бліда. Пальпуються збільшені до розмірів сливи лімфовузли шийні, пахвові, пахвинні. Вони еластично-тістуватої консистенції, не спаяні між собою і шкі­рою, не болючі. Аналіз крові: Ер.-2,5х10¹²/л, Нв-76г/л, ретикулоц.-18%, Л-60х10⁹/л, Е-1%, П-3%, С-20%, лімф.-78%, мон.-1%, ШОЕ-50мм/год, тромб.-90х10⁹/л.Які критерії діагнозу хронічного лімфолейкоза?

А. Збільшення лімфовузлів і селезінки. В. Ліфоцитоз, нейтрофільоз, субфебрильна температура тіла, лімфаденопатія.

С. Панцитопенія, лімфоцитоз, нормобластоз. Д. Гепато - і спленомегалія, лейкопенія, лімфоцитоз.