А. Обтяжена спадковість щодо гіпертонічної хвороби, робота зв’язана з психоемоційним перенапруженням, зловживання кухонною сіллю, черепно-мозкові травми в анамнезі.

В. Зловживання гострою їжею, паління.

С. Обтяжена спадковість щодо гіпертонічної хвороби, робота зв’язана з роботою у запиленому приміщенні.

Д. Ревматизм в анамнезі.

Е. Все вище перераховане.

72. Хворий 43 років, скаржиться на пекучі болі у серці, що ірра­дію­ють у ліву руку, під дією нітрогліцерину не зменшуються, тривають 2 години.

Які додаткові методи обстеження необхідно провести даному хворому у першу чергу?

А. ЕКГ. В. Рентгенографію огранів грудної клітки. С. УЗІ органів черевної порожнини.

Д. ФКГ. Е. Все вище перераховане.

73. Хвора 58 років, скаржиться на задишку при фізичному наванта­женні і у стані спокою, серцебиття, набряки на ногах, біль у правому підребір’ї. У дитинстві часто хворіла ангінами. До лікаря не зверта­лася. Об’єктивно: шкіра ціанотична. Верхівковий поштовх зміщений вліво, розлитий. І тон відсутній на верхівці, акцент ІІ тону над легеневою артерією, систолічний шум на верхівці серця. При рентгено­графії органів грудної клітки серце мітральної конфігурації.

Яка можлива вада серця у даної хворої?

А. Стеноз гирла аорти. В. Недостатність трикуспідального клапану. С. Недостатність мітрального клапану.

Д. Недостатність аортальних клапанів. Е. Все вище перераховане.

74. Хвора С., 38 років, скаржиться на періодичні озноби, пітли­вість, загальну слабість. Об’єктивно: температура тіла -37,4⁰С, шкіра кольору “кава з молоком”, на слизових є дрібні крововиливи. На пальцях рук є вузлики червоного кольору. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, діастоліч­ний шум над аортою. Селезінка збільшена. Печінка у края реберної дуги. Про яке захворювання свідчать вищевказані дані?

А. Ревматизм. В. Сиситемний червоний вовчак. С. Підгострий септичний ендокардит.

Д. Гострий септичний ендокардит. Е. Хворобу Аддісона.

75. Хвора поступила в стаціонар для вирішення стадії гіпертоніч­ної хвороби. Який найважливіший критерій відміни II стадії гіпертоніч­ної хвороби від І стадії?

А. Інфаркт міокарду. В. Мозковий інсульт. С. Гіпертрофія лівого шлуночку.

Д. Рівень АТ вище 170/100 мм.рт.ст. Е. Гіперальбумінемія.

76. Хворий поступив у лікарню для обстеження. Лікар запідозрив діагноз стенокардії на основі скарг хворого:

А. На тупий, ниючий біль в біляпередсердній ділянці без іррадіації.

В. На загрудинний пекучий стискаючий біль з іррадіацією в ліву руку, що зникає після прийому нітрогліцерину.

С. На пекучі болі, які тривають годинами, днями.

Д. На загрудинний пекучий біль з іррадіацією в ліву руку, який не зникає після прийому валідолу, нітрогліцерину.

Е. На колючі болі в області серця.

77. Хворий К., 30 років скаржиться на болі в ділянці серця стено­кар­­дитичного характеру, серцебиття, задуху, запаморочення, головний біль. Хворіє протягом 3-ох років на стеноз гирла аорти. Який пальпа­торний феномен буде при даній ваді серця?

А. Систолічне “котяче муркотіння" в II міжребір'ї справа. В. Діастолічне "котяче муркотіння" в II міжребір'ї зліва.

С. Діастолічне "котяче муркотіння" на верхівці. Д. Систолічне “котяче муркотіння” у ІІ міжребір’ї зліва.

Е. Не відрізняється від норми.

78. В терапевтичне відділення поступила хвора К., з діагнозом: недостатність клапанів аорти. На прийомі у лікаря скаржиться на біль у ділянці серця стенокардитичного характеру, серцебиття, задишку, запаморочення. Що Ви побачите у хворого при огляді області серця при даній ваді серця?

А. Зміщений вліво верхівковий поштовх. В. Збільшений, зміщений вниз і вліво верхівковий поштовх.

С. Серцевий поштовх в області правого шлуночка. Д. Ніяких змін.

Е. Верхівковий поштовх не посилений.

79. Хвора 39 років, скаржиться на періодичні головні болі пере­важно у потиличній ділянці, пов’язані з психо-емоційними стресами; шум у вухах, потемніння в очах. Об’єктивно: шкіра бліда. АТ - 150/90 мм.рт.ст., пульс 82 уд/хв. Що є одним із критеріїв для постановки діагнозу есенціальної гіпертонічної хвороби І ст.?

А. Підвищення АТ до 180/95 мм.рт.ст. В. Підвищення АТ до 160/95 мм.рт.ст.

С. Підвищення АТ до 120/90 мм.рт.ст. Д. Підвищення АТ до 120/80 мм.рт.ст.

Е. Підвищення АТ до 130/95 мм.рт.ст.

80. Хворий В., 39 років госпіталізований з приводу інфаркту міокарду. Які можливі зміни у перші 7-14 днів у загальному аналізі крові при цьому?

А. На 2-3 добу - лейкоцитоз, зсув формули ліворуч, ШОЕ-нормальне. На другий тиждень хвороби лейкоцитоз зменшується, а ШОЕ збільшується.

В. На 2-3 добу-лейкоцитоз, ШОЕ збільшується. На другий тиждень хвороби - лейкоцитоз зменшується, ШОЕ-нормальне.

С. На 2-3 добу-лейкопенія, ШОЕ збільшується. На другий тиждень хвороби - лейкоцити і ШОЕ в межах норми.

Д. Істотних змін не відбувається.

Е. Зсув лейкоцитарної формули вправо.

81. Хвора К., 34 роки, скаржиться на болі в ділянці серця колючого характеру, що посилюється при вдосі, запрокидуванні голови, задишку. Хворіє протягом 2 тижнів. Об’єктивно: ортопноє, обличчя одутловате, бліда шкіра з ціанотичним відтінком, набухання яремних вен. Границі серця розширені вліво і вправо. Тони серця глухі. Печінка у края реберної дуги. АТ-100/80 мм.рт.ст., пульс - 98 уд/хв., ритмічний, слабого наповнення. Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому?

А. Рентгенографію та ехокардіографію. В. Лапароскопію. С. Ангіографію судин серця.

Д. Радіонуклідну вентрикулографію. Е. УЗО органів черевної порожнини.

82. Хвора С., 38 років, скаржиться на періодичні озно-би, піт­ливість, загальну слабість. Об’єктивно: температура тіла -37,4⁰С, шкіра кольору “кава з молоком”, на слизових є дрібні крововиливи. На пальцях рук є вузлики червоного кольору. Тони серця приглушені, діастолічний шум над аортою. Селезінка збільшена. Печінка у края реберної дуги.

Які лабораторні обстеження треба провести хворому для підтвердження діагнозу?