ТЕМА: Тестовий контроль по типу крок-1 з пропедевтики внутрішніх хвороб.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА:

1. У хворого скарги на кашель з незначною кількістю слизисто-гнійного харкотиння, субфебрильна гарячка, біль у грудній клітці зліва. При цьому у хворого об’єктивно голосове тремтіння посилене зліва, перкуторний звук вогнищево притуплений, аускультативно дихання змі­шане, везикуло-бронхіальне.

Коли посилюється голосове тремтіння?

А. При ущільненні легеневої тканини запального характеру. В. При запальному процесі в бронхах (бронхітах).

С. При емфіземі легень. Д. При ексудативному плевриті над ексудатом.

Е. При сухому плевриті.

2. Після переохолодження у хворого різко піднялася гарячка до 40°С, що супроводжувалася ознобом і різкими колючими болями в грудній клітці справа. До лікаря звернувся аж на 4 день, оскільки самоліку­вання не да­ло ефекту, тримається висока гарячка, задуха, колючі болі в грудній клітці та кашель з виділенням "іржавого" харкотиння. За­гальний стан погіршився.

При об’єктивному обстеженні хворого права половина грудної клі­тки відстає в акті дихання, частота дихання 32 за І хв. Голосове тремтіння посилене нижче кута правої лопатки. Там же перкуторно притуплення над нижньою долею. Для якого захворювання характерне “іржаве” харкотиння?

А. Крупозної пневмонії. В. Гострого бронхіта. С. Бронхіальної астми. Д. Абсцесу легенів. Е. Сухого плевриту.

3. У пульмонологічне відділення поступив хворий зі скаргами на напад ядухи, що не знявся після повторних внутрішньовенних введень еуфіліну, строфантину, введення адреналіну. Напад продовжується майже 6 годин. Хворий у вимуше­ному положенні ортопное, надсадно кашляє, відхаркує дуже ма­лу кількість в’язкого слизистого харкотиння. На віддалі чу­ти свистячі і дзижчачі хрипи.

При об’єктивному обстеженні виявлено бронхо-обструктивний синдром. Що може спричинити бронхообструктивний синдром?

А. Обструктивний бронхіт. В. Звуження трахеї, великих бронхів. С. Бронхоспазм.

Д. Бронхіальна астма. Е. Все вище перечислене.

4. Хвора Н. поступила у терапевтичне відділення відділкової лікар­ні у важкому стані. Захворіла гостро. Ввечері почався сильний озноб, гарячка протягом короткого часу піднялася до 40⁰ С; з´явився колючий біль при диханні в правій поло­вині грудної клітки, задишка, профузне потіння і слабість. Об’єктивно: на губах – герпетичний висип, га­рячковий рум´янець, задишка, пітливість. Температура - 39⁰ С, тахікардія. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Час­тота дихань - 36 за І хв. Об’єктивно виявляється синдром ущільнення легеневої тканини. Яка рентгенологічна картина характерна при крупоз­ній пнев­монії?

А. Підсилений легеневий рисунок. В. Вогнищеві затемнення декількох часточок (дольок), що злива­ються.

С. Затемнення частки (долі). Д. Неправильної форми затемнення з ділянками просвітлення.

Е. Підвищена повітряність і підсилення рисунку коренів.

5. Хворий Г., 34 роки, поступив у лікарню зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, гарячку 38⁰С, різку загальну слабість.При огляді - асиметрія грудної клітки за рахунок збільшення правої половини. Права половина грудної клітки відстає у акті дихан­ня. Пальпаторно голосове тремтіння справа не проводиться. Перкуторно - тупий звук в нижньо-латеральному відділі грудної клітки. Аускультатив­но - в нижньо-латеральному відділі грудної клітки дихання не прослухо­вується. Яка зміна перкуторного звуку відмічається вище лінії Елліс-Дамуазо?

А.Ясний легеневий звук. В.Тупість. С.Притуплення перкуторного звуку.

Д.Тимпанічний звук. Е.Притуплений з тимпанічним відтінком.

6. Хворий скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, сухий кашель, задишку, гарячку 38,5⁰С, загальну слабість.

Об’єктивно підтверджено діагноз правобічної крупозної пневмонії. Яке харкотиння характерне при даній патології?

А. У вигляді малинового желе. В. Слизове. С. Слизове з прожилками крові. Д. ”Повним ротом”. Е. ”Іржаве”.

7. Хворий М., 78 років, на протязі 10 років хворіє цукровим діабетом II типу. Госпіталізований зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,6С, озноби, кашель з виділенням великої кількості слизисто-гнійного харкотиння з домішками крові, задишку. Захворів гостро, за тиждень, була діагностована лівостороння нижньодольова пневмонія. Лікування ампіциліном привело до деякого позитивного ефекту. Але на 7-й день хвороби відмічено різке погіршення стану: підйом температури тіла до 38,6С, озноб, збільшення задишки, значне збільшення кількості харкотиння, поява в ньому домішок крові. Що є найбільш імовірною причиною стану, який розвився у хворого?

А.Розвиток гострого легеневого серця. В.Розвиток запального інфільтрату в правій легені. С.Формування абсцеса легені. Д. Пневмоторакс. Е. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії.

8. У хворого 35 р., 14 днів тому з’явилася лихоманка із трясовицею, підвищення температури до 39С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху. Об-но: стан хворого важкий, ЧД-28, перкуторно зліва в н/долі легені притуплення звуку, амфоричне дихання, вологі хрипи; лейкоцити крові -16,0х10⁹/л, ШОЕ 45мм/год. Ваш попередній діагноз?

А. Бронхопневмонія. В. Крупозна пневмонія. С. Абсцес легені. Д. Інфільтративний туберкульоз. Е. Рак легень.

9. Хворий, 32 років, скаржиться на задишку, біль в правому боці при диханні, кашель з “іржавим” харкотинням, лихоманку з ознобами, слабкість. Об-но: ЧД-24/хв, у задньо-нижній ділянці правої половини грудної клітки посилене голосове тремтіння, притуплений перкуторний тон, аускультативно-крепітація. Через 5 діб лікування задишка посилилась, голосове тремтіння стало слабкішим, а везикулярне дихання майже не вислуховується. Яке ускладнення розвилось у хворого?

А. Абсцедування. В. Ателектаз частки легені. С. Карніфікація легені. Д. Ексудативний плеврит. Е. Пневмоторакс.

10. У хворого скарги на кашель з незначною кількістю слизисто-гнійного харкотиння, субфебрильна гарячка, біль у грудній клітці зліва. Пальпаторно: посилене голосове тремтіння зліва, перкуторний звук вогнищево-притуплений, аускультативно – дихання змі­шане, везикуло-бронхіальне. Ваш попередній діагноз?

А. Емфізема легень. В. Бронхіт. С. Сухий плеврит. Д. Вогнищева пневмонія. Е. Бронхіальна астма.

11. Хворого музиканта-духовика з великим стажем роботи, турбує кашель і задуха при фізичному навантаженні, останнім часом став непра­цездатним. При об’єктивному обстеженні над легеневою тканиною перку­торний звук коробковий. Який імовірний діагноз у хворого?

А. Емфізема легень. В. Хронічний бронхіт. С. Вогнищева пневмонія. Д. Бронхоектатична хвороба. Е. Абсцес легень.

12. У пульмонологічне відділення поступив хворий зі скаргами на напад ядухи, що не знявся після повторних внутрівенних введень еуфіліну, строфантину, введення адреналіну. Напад продовжується майже 6 годин. Хворий у вимушено­му положенні ортопное, надсадно кашляє, відхаркує дуже малу кількість в’язкого слизистого харкотиння. На віддалі чути свистячі “музичні” хрипи. При об’єктивному обстеженні виявлено бронхообструктивний синдром. Що характерно для харкотиння при бронхіальній астмі?

А. Виявлення збудника. В. Наявність друз актиноміцетів.

С. Поява еластичних волокон. Д. Слизисто-гнійний характер.

Е. Тріада: еозинофіли, спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена.

13. Хворий К., стан якого уже півтора тижня важкий - га­рячка, задишка, болі в правій половині грудної клітини, кашель, температуру - 39С. Після виді­лення харкотиння “повним ротом” став почувати се­бе краще, однак продовжують турбувати кашель з великою кількістю харкотиння, що краще відходить при положенні хворого на лівому боці, біль і ремітуюча гарячка. Якого характеру харкотиння буде виділятися у хворого ?

А. Слизисте. В. Слизисто-гнійне. С. Слизисто-серозно-гнійне. Д. Гнійне. Е. Кров’янисте.

14. В терапевтичне відділення поступив хворий К., 36 років. При огляді відмічається акроціаноз, пальці у вигляді “барабанних паличок”, нігті у формі “годинникових скелець”. Грудна клітка емфізематозної форми, права її половина відстає в акті дихання. Перкуторно - короб­ковий звук. Аускультативно - жорстке дихання, сухі та вологі дрібно- та середньопухирчаті хрипи.

В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Харкотиння “повним ротом” переважно зранку характерно для:

А. Туберкульозу легенів. В. Бронхоектатичної хвороби. С. Вогнищевої пневмонії.

Д. Долевої пневмонії. Е. Гострого бронхіту.

15. Хворий Т., 38 років поступив у лікарню для обстеження. Дані об’єктивного обстеження та додаткових методів свідчать про бронхоектатичну хворобу. Який додатковий метод дослідження найінформативніший для постановки діагнозу?

А. Флюрографія. В. Аналіз харкотиння. С. Плевральна пункція. Д. Бронхографія. Е. Визначення ЖЄЛ.

16. Хворий П. протягом 8 років скаржиться на кашель з виділенням близько 100 мл гнійного харкотиння за добу з домішками крові. Протягом останніх трьох діб відмічається підвищення температури до 38ºС. Об’єктивно: при аускультації у задньо-нижніх відділах обох легень прослуховуються середньо- та великопухирчаті хрипи, кількість яких значно зменшується після відкашлювання. Загальний аналіз крові: ер. 4,2х10¹²/л, Нв – 140 г/л, лейкоцити – 10,8х10⁹/л, ШОЕ – 20 мм/год. На оглядовій рентгенограмі визначаються множинні кільцеподібні тіні. Яке дослідження має вирішальне значення для встановлення діагнозу?

А. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки. В. Бронхографія. С. Бронхоскопія.

Д. Комп’ютерна томографія. Е. Рентгентомографія.

17. Хворий 25 років, скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, відсутність апетиту, сильне потовиділення, після 7-денної постійної лихоманки під час нападу кашлю відійшло 150 мл харкотиння жовтого кольору. Об’єктивно: температура – 38,7ºС; ЧДР – 22 у хв.; пульс-96 у хв.; АТ – 110/70 мм рт. ст. Рентгенологічно: зліва – тінь круглястої форми з чіткими межами, з ділянками просвітлення у центрі. Яка аускультативна ознака найбільш вірогідно вкаже на патологію у даного хворого?

А. Амфоричне дихання. В. Дрібнопухирчасті звучні хрипи. С. Крепітація.

Д. Бронхіальне дихання. Е. Дрібнопухирчасті незвучні хрипи.

18. У хворого, що лікується з приводу крупозної пневмонії, при покращенні стану хворого та зміні дихання з бронхіального на змішане везикуло-бронхіальне лікар почув крепітацію.

Яка рентгенологічна картина спостерігається при крупозній пневмонії?

А. Затемнення цілої долі. В. Підсилення перибронхіального рисунку. С. Розширення коренів.

Д. Затемнення дольок і підсилений перібронхіальний рисунок. Е. Затемнення цілої легені.

19. До дільничного лікаря звернувся хворий зі скаргами на субфебрильну гарячку в межах 37,3-38°С, кашель з незначним виділенням харкотиння слизистого характеру, болі в грудній клітці, більш виражені при кашлі в нижніх відділах легень, пітливість, слабість. Захворювання почалося гостро після пе­реохолодження.

Об’єктивно: частота дихання 18 в 1 хв. Голосове тремтіння незмінене. Перкуторно - ясний легеневий звук, поля Креніга і рухомість легеневого краю в межах норми. Аускульта­тивно прослуховується жорстке дихання, сухі дис­кантові гудячі і дзижчаті хрипи, поодинокі не звучні хрипи. Де і коли утворю­ються сухі хрипи?

А. В альвеолах. В. При швартах. С. В бронхах при в’язкому ексудаті та спазмах бронхів.

Д. В порожнинах в легеневій тканині. Е. В бронхах при рідкому запальному ексудаті.

20. Хвора Н., поступила в терапевтичне відділення відділко­вої лікарні у важкому стані.Захворіла гостро. Ввечері почався сильний озноб, гарячка протягом короткого часу піднялася до 40⁰ С, з’явився колючий біль при диханні в правій половині груд­ної клітки, задишка, профузне потіння і слабість.В анамнезі двічі хворіла пневмонією у важкій формі. Об’єктивно: на губах - герпетичний висип, га­рячковий румя­нець більш виражений справа, задишка, пітливість. Температура -39⁰ С, тахікардія. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Частота дихань- 36 за І хв. Об’єктивно виявляється синдром ущільнення легеневої тканини. Який етіопатогенез роз­вит­ку запального процесу при кру­позній пневмонії?

А. Авітаміноз і ослаблення організму.

В. Застійні явища в легенях.

С. Переохолодження організму.