1 Які документи подаються до державної реєстрації тов?

Для держ реєстрації субєкта господаювання подаються такі документи: рішення власника(-ів)або уповноваженого ним органу, установчі документи (статут), рішення АКУ та згоду на створення, документ, що засвідчує сплату засновником внеску до статуного фонду субєкта господарювання, реєстраційна картка встановленого зразка, документ що засвідчує сплату коштів за держ. реєстрацію.

У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім вказаних документів, додатково подається чинна довідка з єдиного державного реєстру про-резервування найменування юридичної особи.

У випадках, що передбачені законом, крім вказаних документів, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на кон­центрацію суб'єктів господарювання.

У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім вказаних документів, додатково подається документ з банку, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом - 30%.

2.Чи правомірна відмова працівника держадміністрації? Якою повинна бути

мінімальна кількість учасників ТОВ?

Ні, не правомірна. ЦК встановлює, що ТОВ може бути створена навіть однією особою.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

• невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам Закону;

• порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

• наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

• невідповідаість відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону(проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення);

• наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

• використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких

3.Чи є підстави для розгляду спору в суді?

Є.Рішення держ. адміністрації може бути оскаржене в суді, на підставі порушення норм матеріального права.

5. Один із учасників ТОВ виїхав за кордон на постійне місце проживання. Решта учасників вирішила виключити його зі складу ТОВ та ввести іншу особу. Прийнявши відповідне рішення і склавши протокол, вони звернулися до держадміністрації з проханням зареєструвати зміни до установчих документів, але їм було відмовлено з посиланням на те, що вивести учасника можна лише за його згодою.

Питання

1 Чи правомірна відмова держадміністрації?

Ні. Відповідно до ст. 64 ЗУ «Про господарські товариства» учасники мають право виключати учасника зі складу товариства без його присутності, якщо учасник систематично невиконує обовязки покладені на нього товариством.

2.Яким чином можна довести, що учасник систематично не виконує обов'язків,

покладених на нього Статутом?

Шляхом складення протоколу, учасниками ТОВ, в якому буде зазначено, що учасник систематично не виконує обовязки, покладені на нього товариством.

3. Що робити з часткою в статутному фонд учасника, який виїхав за кордон?

Частка майна учасника, який виїхав за кордон, виділяється в частині пропорційній до його частки у статутному фонді і повертається його у грошовій чи натуральній формі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виводу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

6. Громадянин Петров вирішив створити приватне підприємство. Держадміністрація, до якої звернувся Петров з необхідними документами, відмовила в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не погодився і звернувся до суду з заявою про спонукання держадміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства.

Питання

1. Які обов'язкові реквізити статуту ПП?

Відповідно до п. 4 ст. 57 Господарського кодексу України Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Але в нашому випадку, суб'єктом господарювання є не юридична, а фізична особа - тому ніяких установчих документів немає. Для державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем подає такі документи: заповнену реєстраційну картку, копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєртрації фізичної особи - підприємця.

В даному випадку статут не потрібен.

2. Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду ПП?

Ніяким. ПП не потрібний статут та статутний фонд.

3. До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

До звичайного суду. Якщо б він був вже зареєстрований як підприємець - тоді б до господарського. Виграв би справу.

10. Підприємство, що займалось виробництвом предметів з кольорового скла, напередодні Нового року вирішило орендувати в центральній частині міста кіоск та протягом 1-2 днів здійснювати продаж ялинкових прикрас власного виробництва. Оскільки продавати прикраси передбачалося населенню за готівкові кошти, підприємство звернулось до місцевої ДПІ з заявою про видачу короткотермінового торгового патенту. Але працівник податкової служби відмовив підприємству у видачі патенту, посилаючись на те, що короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків та виставок-продажів. Підприємство звернулось до господарського суду.

Питання

1. Який порядок придбання і видачі короткотермінового патенту?

Підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком.

Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Порядок придбання короткотермінового патенту встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р.№ 1077 " Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів". Відповідно до п.16 цього Положення суб'єкт підприємницької діяльності в разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних із демонстрацією і продажем товарів, придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем такої діяльності.

Отже, короткотерміновий торговий патент видається суб'єкту підприємницької діяльності на право займатися торговельною діяльністю, коли така діяльність не є характерною для суб'єкта і не носить постійного характеру. Патент видається суб'єкту підприємницької діяльності під розписку у триденний термін з дня подачі заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

2.Де міститься застереження про те, що короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків та виставок-продажів?

Порядок придбання короткотермінового патенту встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р.№ 1077 " Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів". Відповідно до п.16 цього Положення суб'єкт підприємницької діяльності в разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних із демонстрацією і продажем товарів, придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем такої діяльності.

3.Яке рішення має прийняти суд?

Задовольнити позовні вимоги. Так, як окрім ярмарків та виставок-продажів, законом передбачені і інші короткотермінові заходи, пов'язані із демонстрацією і продажем товарів.

11. Українсько-бельгійське підприємство «Аґрус», зареєстроване в 2005 році, протягом року не подавало до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших доку4ментів бухгалтерської звітності згідно чинного законодавства. Районна ДПІ подала позов до суду про скасування державної реєстрації підприємства.

Питання

1.3а яких підстав, передбачених законодавством, може здійснюватись скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності?

Визначено два види підстав скасування державної реєстрації: а) за заявою власника (власників), якщо йдеться про юридичну особу, і за заявою підприємця-громадянина: б) на підставі рішення суду. > *

Рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності суд може прийняти у разі:

• визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

• провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;

• несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

• визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

• неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Процедура скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи включає проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта і подання до органу державної реєстрації таких документів:

• заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;

• акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;

• довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;

• довідку установ банків про закриття рахунків;

• довідкй органу державної податкової служби про зняття з обліку;

• підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;

• довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;

• довідка органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;

• оригіналів установчих документів (статут, установчий договір);

• свідоцтва про державну реєстрацію.

2.Чи має право податкова інспекція подавати позови про скасування державної

реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

П. 17 ст. 11 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні" надає право звертатися у передбачених законом випадках до судових Органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це прайо надане головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

3 .Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задовольнити позовні вимоги

12. ТОВ протягом року торгувало медикаментами, не придбавши при цьому

ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Податкова інспекція подала позов про ліквідацію товариства. Товариство заперечувало проти позову, посилаючись на те, що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства.

Питання

1 .Які підстави передбачено законодавством для ліквідації господарського товариства? Чи може бути торгівля без ліцензії підставою для ліквідації товариства ?

Товариство ліквідується:

1. після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети поставленої при його створені;

2. за рішенням вищого органу товариства;

3. на підстві рішення суду за поданням органів що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; на підстві рішення господарського суду в порядку встановленому ЗУ «Про відновлення боржника або визнання його банкрутом»;

4. з інщих підстав передбачених установчими документами.

Торгівля без ліцензії тягне за собою накладення штрафу і не є підставою для ліквідації (ЗУ «Про ліцензування»)

2.Чи мав право податковий орган подавати подібний позов?

Ні. Податковийй орган мав повідомити орган який уповноважений видавати ліценцію. Райдержадміністрація, орган виконавчої влади.

3 .Яке рішення має прийняти суд?

Відмовити в позові, оскільки, вимоги податкового органу є не обгрунтованими.

13. ТОВ «Час» уклало з приватним підприємцем договір комісії. За цим договором ТОВ передавало ПП шкіряні куртки на реалізацію, а підприємець мав сплатити ТОВ обумовлену суму коштів, отриманих від реалізації. ПП реалізував товар, але гроші на рахунок ТОВ не перерахував. ТОВ «Час» звернулось до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми від продажу курток. Підприємець, в свою чергу, подав зустрічний позов до ТОВ про визнання договору комісії недійсним, мотивуючи це тим, що договір не було завізовано головним бухгалтером.

Питання

1.В яких судових органах вирішуються спори між юридичними особами та

суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи?

В господарському суді.

2.Яким нормативним актом обумовлено необхідність візування господарських

договорів головними бухгалтерами?Яка відповідальність настає за недотримання

такого порядку?

зу «Про банки і банківську діяльність». ' .Щц

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250, встановлено, що головний бухгалтер разом з керівником підписує документи, що є підставою для одержання і видачі товаро-матеріальних цінностей та грошових коштів, а також розрахункові, кредитні і фінансові зобов'язання, візує договори. Перелічені документи без підпису головного бухгалтера недійсні і до виконання не приймаються. На запитання щодо чинності договору, який не був завізований головним бухгалтером, Вищий арбітражний суд України відповів, що встановлена названим вище Положенням обов'язковість візування господарських договорів є формою внутрішнього (всередині підприємства, установи чи організації) погодження проекту договору в порядку підготовки його до підписання. Тому за відсутності візи головного бухгалтера, як і інших посадових осіб, господарський договір, укладений підприємством, установою чи організацією через свої органи, які діяли в межах прав, наданих їм законом або статутом , не може бути визнаний недійсним. (Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорів (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від від 06.07.2000)

Чи зобов'язаний головний бухгалтер (бухгалтер) візувати документи, що передаються на підпис керівництву? Законодавство такого обов'язку не передбачає, але якщо його передбачити у посадовій інструкції або іншому локальному акті підприємства, від головного бухгалтера (бухгалтера) можна вимагати завізувати документ. Відповідальності не має

3.Чий позов задовольнить господарський суд?

Позов ТОВ «Час» про примусове стягнення суми від продажу курток.

14. Між двома АТ було укладено договір перевезення. Від імені замовника договір було підписано генеральним директором, а від імені перевізника - заступником директора, оскільки останній перебував у відпустці. Оскільки перевізник своїх зобов'язань за договором не виконав, замовник звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків Але перевізник, в особі директора, який повернувся з відпустки, подав зустрічний позов провизнання договору недійсним, як такого що суперечить вимогам закону, оскільки заступник директора не мав повноважень на підписання договору.

Питання

1.Хто має право від імені юридичної особи підписувати договори? Де повинні міститися такі відомості?

Договір, який укладає юридична особа, підписується особами, вповноваженими на це її установчими документами, дорученням, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріплюється печаткою. Тобто підписувати договори має право тільки генеральний директор. Такі відомості містяться в статуті, засновницькому договорі.

2.Чи створює цивільно-правові наслідки угода, що підписана представником сторони, яки 1 не мав належним чином оформлених повноважень на її підписання?

Там зазначено, що угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, має бути визнана недійсною, тобто не відповідною вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то ї засновані на цій угоді вимоги до іншої сторони (від імені якої укладена угода) задоволенню не підлягають. Не створює.

15. Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної ДПІ 20тис. грн.. збитків у вигляду упущеної вигоди. У судовому засіданні було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району позивачу було спричинено збитки, Але добровільно відшкодувати ці збитки ДПІ відмовилась, посилаючись на неможливість їх відшкодування за рахунок бюджетної організації, якою є ДПІ.

Питання

1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної вигоди?

Так, підлягають. Упущена вигода - всі доходи, які б одержала потерпіла сторона, якби зобов'язання було виконано належним чином.

2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податного органу?

Стаття 13 ЗУ „Про державну податкову службу"

Обов'язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збиті завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету - 118 грн.

3. Чи підлягає позов задоволенню?

Так, підлягає.

16. Легковий автомобіль, що належав МП «Мрія» зіткнувся з вантажним автомобілем, що належав ТОВ «Шарм». Експертизою було встановлено, що ДТП трапилося з вини водія вантажівки. МП «Мрія» звернулось до ТОВ «Шарм» з претензією про відшкодування завданих йому внаслідок ДТП збитків. ТОВ «Шарм» відмовилось задовольнити претензійні вимоги, посилаючись на те, що аварія трапилася з вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП «Мрія» звернулось з позовом до господарського суду.

Питання

1.Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у випадку

ДТП?

Нормами Цивільного кодексу - Гл.82 ЦК - відшкодування шкоди (ст. 1187 ЦК - відшкодування шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тобто транспортним засобом).

Якщо шкода працівником була заподіяна під час виконання ним своїх трудових обовязків - згідно зі ст. 1172 ЦК збитки відшкодовує юридична або фізична особа - власник.

Якщоодшкода була заподіяна у вільний від роботи час - відшкодування шкоди покладено на самого працівника.

Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка ц& діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

3. Особа; яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

2.Чи несе відповідальність водій ТОВ «Шарм»? Якщо несе, - то яку?

Водій TOB «Шарм» несе відповідальність відповідно до трудового законодавства. Так, ст. 130 КЗпП говорить: Працівники несуть - матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 132 КЗпП - За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівшпси, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Крім того, TOB «Шарм», в свою чергу, відповідно до ст. 228 ГК має право на регресивні вимоги щодо відшкодування шкоди – тобто має право стягнути в подальшому заподіяні збитки з працівника.

3.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задовільнити позов. Стягнути відшкодування збитків з TOB «шарм», а TOB - в порядку регресу з працівника.

Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену ргі тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

17. ТОВ «Парма» уклало з підприємством «Діалог» договір, за яким ТОВ зобов'язувалось протягом двох днів з дня підписання договору перевезти та встановити обладнання, що належало підприємству «Діалог». Зазначене обладнання протягом обумовленого терміну не було перевезено та встановлено, внаслідок чого підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди від несвоєчасного початку роботи обладнання. ТОВ збитки відшкодувати від мовилось. Підприємство подало позов догосподарського суду про стягнення з ТОВ суми збитків у вигляді упущеної вигоди, а також моральної шкоди, спричиненої неналежним виконанням ТОВ договірних зобов'язань.

Питання

1 .Що розуміє законодавство під терміном «збитки»? Чи підпадає упущена вигода під

це визначення?

Згідно ст. 224 ГК: збитки — витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б одержала сторона у разі належного виконання зобов'язання.

Так, упущена вигода підпадає під це значення. Адже ст. 225 ГК до збитків відносить неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.

2.Чи підлягає відшкодуванню моральна шкода, спричинена неналежним виконанням

стороною договірного зобов'язання?

Відповідно до ст. 225 ГК до складу збитків також відноситься матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Якщо було нанесено шкоди діловій репутації - підлягає.

3.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задовольнити позов у повному обсязі.

18. Підприємство «Господар» уклало з ТОВ «Нове» договір купівлі-продажу будинку, що належав підприємству «Господар». Працівник БТІ відмовив в реєстрації договору, посилаючись на те, що цей договір не був нотаріально посвідчений, а отже, є недійсним. ТОВ «Нове» звернулось до господарського суду з позовом про спонукання БТІ здійснити реєстрацію договору.

Питання

1 .Які наслідки недотримання обов'язкової нотаріальної форми договору?

Відповідно до ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. І не дотримання обов'язкової нотаріальної форми договору має як наслідок визнати його недійсним. *

2.Які аргументи застосовуватиме Товариство на підтримку свої вимог?

TOB «Нове» не має ніяких аргументів.

3.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Суд, на мою думку повинен відмовити в позові, адже закон зобов'язує нотаріально посвідчити цей вид договору.

19. Між рибоконсервним заводом і торговельним підприємством було укладено договір на поставку рибних консервів. Рибзавод свої зобов'язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв'язку з чим торгівельне підприємство пред'явило позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач пояснював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобов'язань постачальників самого заводу - риболовецьких об'єднань, які через штормову погоду на тривалий час змушені припинити рибний лов. Торгівельне підприємство відкинуло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом та риболовецькими об'єднаннями.

Питання

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

Ст. 265 ГК: За договором поставки одна сторона— постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні— покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товара) і сплатити за нього певну грошову суму. t "

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним : моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

Форма складання дог-ру: а) складання одного документа, що його підписують сторони; б) прийняття постачальником де виконання замовлення покупця; в) обмін телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами абс повідомленнями за допомогою факсу. *

Сторона, яка одержала проект договору, в 20-денний строк підписує його і один примірник повертає другій стороні. Якщо у неї є заперечення щодо поданого проекту, договір підписується з протоколом розбіжностей, про що в обов'язковому порядку робиться застереження у договорі. На договір поставки поширюється загальний порядок укладення господарських договорів зазначений в ГК.

Істотні умови дог-ру: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити.

Строки і порядок поставки на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк визначений угодою сторін. ^т

Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, вона визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. • ¹

Виконання договору. Передача покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцеві певну продукцію - постачальник відвантажує продукцію на адресу покупцями іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами за свій рахунок. Зобов'язання мають виконуватися в натурі, належним чином і в установлений строк згідно із законом договором, а за відсутності таких вказівок — згідно з вимогами, що звичайно ставляться. Під час виконання договорів кожна сторона повинна зважати на інтереси другої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти другій стороні у виконанні нею своїх обов'язків. (Рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за 30 днів до настання періоду поставки.)

2.Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контрагентів?

Відповідно ст. 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання повинен відшкодувати збитки.

Звичайно, завод не може «перекласти» відповідальність на своїх контрагентів.

3 .Яке рішення має прийняти суд?

Суд має задовольнити позовні вимоги, коли буде доказ з метеослужби.

20. З вини орендаря сталася пожежа, якою було пошкоджено складські приміщення. За договором оренди, у випадку пожежі чи іншого пошкодження майна з вини орендаря, орендар повинен був відшкодувати - а) суму орендної плати за час проведення ремонтних робіт, б) вартість ремонтних робіт, що проводить орендодавець, яка визначається за кошторисом будівельної організацією.

Питання

1.Хто несе ризик випадкової загибелі майна?

Власник майна

2.Чи було завдано майну орендодавця збитків? Що означає термін «збитки» за

чинним законодавством?

Не було. За ст. 225 ГКУ збитки - витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б одержала сторона у разі належного виконання зобов'язання.

3 .Чи відповідають законодавству наведені положення договору оренди?

Наведені положення договору оренди не протирічать чинному законодавству, адже сторони вільно і за спільною згодою обумовлюють відповідальність сторін у договорі.

21. Фірма «Міст» уклала з громадянином договір оренди його приватизовані квартири для розміщення у ній магазину. Однак у відповідній ЖЕК, куди звернулись представники фірми для реєстрації договору, повідомили, що оренда квартир для таких цілей відтепер заборонена, оскільки змінилось відповідне законодавство.

Питання

1.Якими нормативними актами регламентовано здачу квартир, що належать громадянам, в оренду?

Здачу квартир, що належать громадянам, в оренду регламентовано Гл.59 ЦКУ та ЖК.

2.Чи потрібно реєструвати договори оренди квартир? Якщо так, то в якому органі?

Договори оренди квартир укладаються в письмовій формі, їх потрібно реєструвати у житлово-експлуатаційній організації (ст.91 Житлового кодексу). Обовязкова реєстрація у БТІ.

3.Чи відповідають дійсності доводи працівників ЖЕК про те, що оренда квартир для нежитлових потреб заборонена?

Доводи працівників ЖЕКу про те, що оренда квартир для нежитлових потреб заборонена не відповідають дійсності. Умови оренди висвітлені у договорі оренди.

22. Між ПП і державним підприємством було укладено договір лізингу землі для тимчасового розміщення на ділянці магазину. Під час чергової перевірки ДПІ подала позов до суду про визнання договору лізингу недійсним, посилаючись на те, що завод є тільки землекористувачем і не має права укладати подібні договори.

Питання

1.Який порядок передачі майна в оперативний лізинг? Чи є правомірною передача землі в лізинг?

Оперативний лізинг — це передача в користування майна на строк, менший строку його можливої'служби. Він характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3—5 років) і неповною амортизацією обладнання за період оренди. Після закінчення цього строку обладнання може стати об'єктом нового лізингового контракту або його повертають лізингодавцю. Як правило, в оперативний лізинг здають будівельну техніку, транспорт, персональні комп'ютери тощо. Оперативний лізинг необхідно відрізняти від рейтингу — короткострокової оренди машин та обладнання без права наступного придбання таких орендарем.

Ст 292 ч.5 ГК: Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів. Тобто є не правомірною.

2.Чи мала право ДПІ у цьому випадку втручатись в господарську діяльність сторін?

Згідно з п.11 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках — коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Тобто, мала право.

3.Яке рішення має прийняти суд.

Визнати договір лізингу недійсним.

23. Між ТОВ «Либідь» та юридичною фірмою «Схід» було укладено договір на юридичне комплексне обслуговування товариства. За свої послуги фірма щомісячно передоплатою отримувала фіксовану суму, а також відсоток від виграних судових справ. Одного дня фірма отримала лист від ТОВ, в якому останнє повідомляло про відзив договору і укладення нового договору з іншою юридичною компанією. Юридична фірма звернулась з позовом до господарського суду.

Питання

1. Яка природа договору на комплексне юридичне обслуговування?

Комплексне юридичне обслуговування - це супроводження діяльності підприємств та підприємців з усіх правових питань, що виникають у процесі підприємницької діяльності, що дозволяє уникнути прийняття невірних рішень, знизити фінансові та комерційні риски і вирішити вже існуючі проблеми, а також складання договорів, контрактів, їх експертиза, положень та інструкцій.

Комплексне юридичне обслуговування - це уніфікована послуга, що необхідна підприємствам (підприємцям), в штаті яких немає юристів або у разі вузької спеціалізації юристів.

Комплексне юридичне обслуговування включає в себе наступні види послуг:

• надання консультацій при укладанні господарських договорів;

• підготовка договорів для конкретного виду господарсько-правових відносин;

• аналіз договірних відносин та їх корегування;

• аналіз офіційної поштової кореспонденції та підготовка відповідей;

• претензійна діяльність: підготовка претензій, підготовка відповідей на претензії, надсилання визнаних претензій для примусового виконання до державної виконавчої служби.

Договір на комплексне юридичне обслуговування є 2-стороннім, оплатним, консесуальним та укладається у письмовій формі. Це є договором надання послуг.

2. Чи передбачений цивільним законодавством інститут відзиву договору? Як

вирішуються спори про примусове розірвання договору?

Цивільним законодавством інститут відзиву договору не існує. Спори про примусове розірвання договору вирішується у судовому порядку.

3.Яке рішення має прийняти суд?

Суд повинен прийняти рішення на користь юридичної фірми, бо за ст. 188 ГК: ТОВ спочатку повинно було надіслати пропозицію про розірвання договору, а ні в якому разі «відзивати» його.

24. Підприємство-постачальник надало партію товару на умовах товарного

кредиту. Договором передбачалось, що у випадку, якщо покупець не розрахується до кінця поточного року, постачальник нараховуватиме підвищені відсотки. До кінця року обумовлена суму не була перерахована, але покупець відмовився сплачувати підвищені відсотки, посилаючись на тяжке матеріальне становище.

Питання

1. Дайте визначення понять «кредит» і «товарний кредит».

Кредит - це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання.

Товарний кредит - товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений сірок та під відсоток. ТК передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

2.Чи можна включати в договір умови про сплату підвищених відсотків у разі

неналежного виконання зобов'язання?

Відповідно до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у договір може включатися умова про сплату підвищених відсотків у разі неналежного виконання зобов'язання.

3.Вирішіть ситуацію.

У цьому випадку постачальник повинен звернутися до суду за відшкодуванням відсотків, і суд цей позов задовольнить (бо ці умови висвітлені у договорі).

25. Між двома приватними підприємствами було укладено договір оренди

сховища для зберігання в ньому цукру (у мішках) та борошна (у паперових пакетах) строком на 6 місяців. За договором орендодавець зобов'язувався створити належні умови для зберігання товару, а також забезпечити охорону сховища. По закінченні стоку договору представники орендаря і орендодавця прибули до сховища. Відкривши його, з'ясували, що в наслідок тривалих злив стіни і дах сховища протекли, через що товар повністю втратив якість і товарний вигляд. Орендодавець запропонував орендареві відшкодувати вартість товару, що була записана у договорі оренди. Орендар наполягав на відшкодуванні вартості товару з врахуванням підвищення за період зберігання курсу долара США у 2 рази.

Питання

1.Ознаки яких зобов'язань присутні у договорі оренди сховища ?

Договір оренди сховища - за яким 1 сторона (орендодавець) зобов'язується надати 2 стороні сховище у тимчасове користування за плату, а орендар зобов'язаний вчасно вносити плату і повернути його після закінчення строку. Уклали договір оренди, а фактично це договір складського зберігання. За договором зберігання одна сторона., (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

2.Чи обумовлено нормативними актами використання курсу долара (індексу інфляції)

Як порівняльної величини для розрахунку суми збитків ?

Обумовлено. В договорах оренди може бути вказано індекс інфляції. Але в даному випадку - 1) сам договір укладений неправильно. 2) Сторони не обумовили в договорі можливість використання індексу інфляції. Тому якщо навіть орендар і буде звертатися до суду - відсотки з орендодавця стягуватися не будуть, тільки матеріальна шкода.

3 .Яке рішення має прийняти господарський суд у випадку звернення орендаря до

нього ?

26. У 1995 році п'ятеро фізичних осіб створили і зареєстрували ТОВ

«Арктика». Основною діяльністю ТОВ була торгівля продуктами дитячого харчування. Через 3 роки один із колишніх працівників товариства заснував ПП «Арктика», яке також займалось торгівлею продуктами дитячого харчування. Місцеве відділення АКУ, до якого звернулось ТОВ «Арктика» із відповідною заявою, зобов'язало ПП «Арктика» припинити дії, спрямовані на неправомірне використання фірмового найменування ТОВ та сплатити штраф. Не погодившись з цим ПП «Арктика» звернулось до суду.

Питання

1 .Що входить в поняття «фірмове найменування» ? Чи можна вважати, що фірмове найменування ТОВ «Арктика» ідентичне фірмовому найменуванню ПП «Арктика» ?

Поняття «фірмове найменування» означає, що тільки власнику належить право використовувати фірмове найменування у підприємницькій діяльності різними способами, зокрема, під час реклами товарів, як елемента знака для товарів і послуг, і передавати право використання найменування іншим особам.

Так, згідно ст 2 ЗУ «Про господарські товариства» найменування товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств — прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства.

Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на Україні.

Право на фірмове найменування субєкта підприємницької діяльності є його абсолютним, невідчужуваним, виключним правом, що у випадку його порушення підлягає захисту. Ідентичні: 1. Найменування 2. Вид діяльності

Ст 4 ЗУ «Про Захист від недобросовісної конкуренції»: неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

Ще відбувається порушення інтелектуальної власності.

2.Чи мало право ТОВ «Арктика» без звернення до АКУ звернутися одразу до господарського суду, вимагаючи при цьому відшкодування збитків ? Якщо мало, то відшкодування яких збитків в праві було б воно вимагати ?

Я вважаю, що TOB має право відразу звернутися до суду, бо АКУ стягує тільки штраф. А в нашому випадку можливі і збитки, адже використовуючи фірмове найменування ПП заводило в оману постійних клієнтів TOB, чим зменшувало обсяг продажу продукції TOB. З урахуванням того, що другою стороною є фізична особа-підприємець, то має право вимагати адміністративне стягнення.

3.Яке рішення має винести суд ?

Звичайно, суд повинен задовольнити вимоги TOB.

27. Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

направила телеграму начальникам своїх структурних підрозділів, а також начальникам залізниць СНД, в якій повідомлялося про створення при «Укрзалізниці» транспортно-експедиційної компанії «Залізтранс». При цьому пропонувалося укладати договори на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів тільки з цією компанією. Водночас на ринку відповідних послуг діяло вже понад 100 компаній, що надавали подібні послуги.

Питання

1. Охарактеризуйте дії «Укрзалізниці» з точки зору чинного законодавства.

Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку

1. Зловживанням монопольним становищем вважаються:

• нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;

• обмеження або припинення.виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку «їй встановлення монопольних цін;

• інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;

• встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

2.Якими можуть бути дії АКУ у випадку звернення до нього однієї з вищезазначених 100 компаній.

Щодо такого порушення АКУ може вчинити такі дії: накласти штраф; адміністративна відповідальність (штраф у судовому порядку).

28. Водопостачальна організація м. Чернівці зважаючи на існуючий дефіцит

питної води, здійснювала поставку води за графіком. Згідно із визначеними Чернівецькою облрадою нормами відпуску води, розрахунок за надані послуги мав проводитися згідно із скоригованими тарифами, що їх було затверджено облдержадміністрацією. В супереч цьому деяким особам і організаціям вода відпускалася постійно, а плата за воду стягувалася зі всіх споживачів однакова - за цілодобове споживання.

Питання

1. Порушення яких норм законодавства допустила водопостачальна організація ?

ЗУ «Про захист прав споживачів»

Стаття89 ГК. Захист прав споживачів

1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:

• державний захист своїх прав;

• гарантований рівень споживання;

• належну якість товарів (робіт, послуг);

• безпеку товарів (робіт, послуг);

• необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг); відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом; звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів. З метою захисту своїх прав та законних інтересів громадяни можуть об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

1. Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт і послуг) набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робії, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами.

3. Якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановленої інші правила, ніж ті, що е в законодавстві України про захист прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного! договору.

2. Яку відповідальність передбачено за такі порушення ?

Відшкодування збитків

3. До якого органу слід звертатися з метою їх припинення ?

До комісії при виконкомах з захисту прав споживачів.

29. За договором украденим між українським та російським контрагентами,

останній протягом певного терміну зобов'язувався поставити хімікати. Зобов'язання вчасно виконано не було, і українська сторона звернулась до суду з вимогами про стягнення передбаченої договором неустойки і відшкодування збитків, які виникли в наслідок зупинки виробництва. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав докази, що у зазначеним період він не одноразово намагався відправити товар контрагенту, але рішенням уряду РФ було введено тимчасову заборону на експорт цього виду продукції. Також він підкреслив, що продукція у визначеній договорі кількості перебуває на складі виробника і буде поставлена одразу після зняття заборони на експорт.

Питання

1. Дайте загальну характеристику зовнішньоекономічного договору та його істотних умов.

Зовнішньоекономічний договір (контракт)— матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їя взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представникої^ у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутню документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкте зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

До істотних умов зовнішньоекономічного договору належать: назва, номер, місце і час укладання; преамбула (найменування сторін); предмет договору; кількість і якість товару; базисні умови поставки товару, ціна і загальна вартість договору; умови платежів, умови здачи товару; упаковка і маркування; форс-мажорні обставини; санкції; арбітраж; юридичні адреси і реквізити сторін.

2.Чи можна притягти до відповідальності російського контрагента, який не виконав договірного зобов'язання ?

Ні не можна. Згідно ЗУ «Про ЗЕД» та «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД» у випадку зміни законодавства 1 з країн - 2 може не виконувати умови договору.

3.Вирішіть ситуацію.

Ситуацію віришує Міжнародний комерційний суд при торгових палатах.

30. ТОВ «Логос» (Україна) та компанія «Чинчинаті Корп» (США) здійснювали взаємні торговельні операції. 22 травня 1998 року між ними було укладено договір, за яким українська сторона поставила до США 100 тис. тонн олії соняшникової на умовах відстрочки платежу. Зважаючи на скрутне фінансове становище американського партнера, я кий не міг впродовж 90 днів розрахуватись за поставлений товар, сторонами було вирішено при розрахунку суми контракту на поставку в Україну автомобілів, врахувати заборгованість за контрактом на поставку олії, тим самим проводячи залік взаємної заборгованості.

Питання

1.Який порядок проведення заліку взаємних вимог ? Чи допускається взаємозалік у

зовнішньоекономічній діяльності?

Взаємозалік не допускається. Допускається взаєморахунок при бартерних операціях.

2.Яка природа взаємовідносин, що склалися між сторонами у ситуації, котра

розглядається ?

3.Чи є взаємозалік заборгованості підставою для не нарахування санкцій за прострочку

90 - денного терміну, що встановлений ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в

іноземній валюті» ?

Боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інщий розмір % не встановлений догором чи законом. Щоб зупинити нарахування пені, потрібно подати до суду.