- •Предмет і система судової медицини.
- •Історичні етапи розвитку судової медицини.
- •Питання судово-медичної експертизи на попередньому слідстві.
- •Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи.
- •Структура судово-медичної служби в Україні.
- •Порядок проведення судово-медичної експертизи.
- •Права і обов'язки експерта.
- •Судово-медична документація.
- •Поняття про клінічну і біологічну смерть.
- •Ранні трупні явища, їх характеристика.
- •Пізні трупні явища, їх характеристика.
- •Судово-медичні можливості при огляді трупа на місці його виявлення.
- •Правила і порядок судово-медичного дослідження трупа.
- •Ексгумація трупа: приводи і порядок проведення.
- •Експертиза трупів новонароджених.
- •Судово-медична травматологія, судово-медична класифікація ушкоджень.
- •Причини смерті при механічних пошкодженнях.
- •Судово-медична оцінка ушкоджень.
- •Пошкодження від різних видів транспортних засобі, судово-медична оцінка.
- •Механізми пошкоджуючої дії тупого предмету.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.
- •Судово-медична діагностика ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.
- •Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно ранених.
- •Травма при падінні.
- •Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.
- •Питання, що вирішуються судовими медиками при дослідженні вогнепальних ушкоджень.
- •Складові елементи вогнепальних ушкоджень та їх судово-медична оцінка.
- •Поняття про механічну асфіксію, види асфіксії.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при повішанні, задушенні петлею.
- •Утоплення, судово-медична оцінка.
- •Пошкодження від дії високих температур. Класифікація опіків.
- •Пошкодження та смерть від дії низьких температур.
- •Пошкодження від дії електричного току.
- •Отрута і механізм її впливу на організм людини.
- •Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю.
- •Отруєння лікарськими препаратами, їх судово-медична оцінка.
- •Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.
- •Особливості проведення судово-медичної експертизи отруєнь.
- •1. Чи не потрапила отрута до організму як лікарський засіб?
- •Поняття про радіаційні пошкодження. Стадії променевої хвороби.
- •Завдання судово-медичної експертизи при розгляді здоров'я і смерті від променевої енергії.
- •Розлад здоров'я та смерть від зміни барометричного тиску.
- •Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.
- •Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •Експертиза стану здоров'я, штучних хвороб та самоушкодження.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих злочинів.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих станів.
- •Класифікація слідів крові.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.
- •Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.
- •Судово-медична експертиза речових доказів.
- •Виявлення та збирання слідів біологічного походження.
- •Ідентифікація особи невідомої людини.
- •Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.
- •Висновок судово-медичного експерта.
- •Додаткова і повторна судово-медична експертиза.
- •Поняття про комісійні і комплексні експертизи по складних справах.
- •Види професійних правопорушень медичних працівників.
- •Особливості проведення експертиз по обвинуваченню медичного персоналу.
- •Позапроцесуальна діяльність судових медиків.
Поняття про клінічну і біологічну смерть.
"Смерть — це незворотне припинення основних життєвих функцій організму (кровообігу, дихання, функцій центральної нервової системи)"
Перехід від життя до смерті — не є одномиттєвим, цей процес називається вмиранням і складається з ряду послідовних етапів:
а) передагональний стан — людина непритомна, артеріальний тиск безупинно знижується, тони серця значно послаблені, дихання поверхневе, часте; різко знижені рефлекси;
б) термінальна пауза — свідомість, дихання, пульс, серцебиття, рефлекси відсутні;
в) агонія (конання) — свідомість втрачена, але час від часу на коротку мить повертається, дещо частішає пульс та серцебиття, а дихання, навпаки, рідке й до того ж глибоке;
г) клінічна смерть — повне пригнічення свідомості, рефлексів, дихання, діяльності серця: цей стан відомий ще як уявна, мнима смерть, він триває впродовж 5-8 хвилин. Протягом цього часу ще можна повернути організм до життя;
д) біологічна смерть — розвиток необоротних змін у діяльності центральної нервової системи, дихання та кровообігу.
Після агонального підвищення життєдіяльності швидко настає клінічна смерть. Вона характеризується найглибшим пригніченням центральної нервової системи, що поширюється й на довгастий мозок із припиненням кровообігу та дихання.
Клінічна смерть є зворотнім етапом умирання. У цей час організм як єдине ціле вже не існує, проте незворотні зміни в органах ще не розвиваються. У середовищі з низькою температурою, що вповільнює обмінні процеси, етап клінічної смерті може бути більш тривалим. У зв'язку з цим своєчасне надання медичної допомоги людині, котра перебуває в такому стані, може повернути її до життя. Медичне вивчення різних аспектів клінічної смерті зумовило виникнення реаніматології.
Етап клінічної смерті за звичайного перебігу через 5-6 хв переходить у незворотній етап умирання - смерть біологічну.
Після припинення основних життєвих функцій організму в ньому послідовно розвиваються зміни, що дають можливість достовірно встановити факт настання смерті - абсолютні (достовірні) ознаки смерті, що за часом виникнення поділяють на ранні та пізні.
Для констатації смерті використовуються так звані ^зглєішшні (ймовірні) і достовірні (абсолютні ) ознаки смерті. До орієнтовних ознак належать: нерухоме, пасивне положення тіла, блідість шкірних покривів, відсутність свідомості, дихання, пульсу і серцебиття, _відсутність чутливості на больові, термічні подразнення, відсутність рогівкового рефлексу^ реакції зшндь_на_світл о.
Розпізнати дійсну смерть за ймовірними ознаками, якщо після смерті пройшло небагато часу, не завжди легко. Тому в сумнівних випадках, за наявності лише орієнтовних ознак смерті і відсутності явно несумісних з життям ушкоджень, лікар повинен надавати можливу в наявних умовах допомогу (штучне дихання, непрямий масаж серця, введення серцевих препаратів і т. ін.) до тієї пори, поки не пересвідчиться в настанні смерті, тобто появі ранніх трупних змін. Тільки після появи трупних плям спроби оживлення можуть бути припинені і констатована смерть.