36. Класифікація слідів крові.

Якщо через нанесені рани витекла значна кількість крові, то на місці події утворюються калюжі, а після їх усмоктування та висихання на великій площі залишаються темно-коричневі кірки.

• Сліди від крапель утворюються при падінні частинок крові на горизонтальну площину. Якщо частинки крові падають з незнач­ної висоти, сліди від крапель мають круглу форму, а із збільшенням висоти падіння краї слідів стають зазубленими тим більшою мі­рою, чим з більшої висоти відбувається падіння. Врешті-решт слі­ди від крапель набувають зірчастої форми. При падінні частинок крові на похилу площину сліди мають форму знаків оклику, гострі кінці яких спрямовані донизу.

• Сліди від бризок виникають при потраплянні на поверхню (горизонтальну, похилу, вертикальну) частинок крові з предмета, що рухається. Сліди від бризок мають форму знаків оклику, при­чому гострі кінці бризок вказують напрямок руху предмета, з яко­го падали частинки крові.

• Патьоки на вертикальних і похилих поверхнях характеризу­ються тим, що їх нижня частина завжди товща за верхню і через те темніша.

• Помарки та мазки утворюються при витиранні вкритих кров'ю рук чи знарядь травми об рушники, ганчірки тощо або від притиснення до них предметів, забруднених кров'ю.

• Відбитки утворюються від притиснення вкритих кров'ю рук, ніг чи взуття до якихось площин чи предметів. За відбитками іноді можна ототожнити особу.

• Просочення одягу, оббивки меблів, килимів і т. ін. можуть утворюватися при потраплянні на них значної кількості крові.

Нерідко сліди крові замиваються, і тоді кров можна виявити у помийних відрах і тазах у вигляді води рожевого забарвлення. У разі замивання слідів крові на підлозі, останні можуть зберігатися під плінтусами, у шпаринах між дошками, під підлогою. Сліди кро­ві на стелі і стінах часто забілюють або заклеюють шпалерами. Іноді злочинець залишає помарки чи відбитки закривавлених рук на водо­провідних кранах, дзеркалах, одвірках, дверних замках тощо. На одязі сліди крові, яких намагались позбутися, найчастіше зберіга­ються на внутрішніх поверхнях манжетів, кишень, на застібках штанів, носових хустках, краватках, у рантах взуття. На знарядді злочину кров може бути виявлена, наприклад, у місцях з'єднання клинка ножа з рукояткою, молотка з ручкою тощо. У підозрюваної особи або у жертви кров може залишитися у піднігтьовому вмісті.

Сліди крові можуть змінюватися під дією зовнішніх факторів (гниття, сонячне випромінювання) або штучно (замивання, зати­рання тощо). Такі зміни утруднюють або взагалі унеможливлюють диференціювання слідів крові за механізмом їх утворення.

Для виявлення крові на темних тканинах чи поверхнях предме­тів треба застосовувати добре освітлення, іноді - бічне або відби­те. На світлих поверхнях сліди крові, навіть замиті, можна виявити в ультрафіолетових променях у результаті того, що фарбуюча ре­човина крові, поглинаючи промені, набуває темно-коричневого кольору і стає схожою на оксамит.

36. Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.

Направляючи на дослідження речові докази з плямами, щодо яких є підозра, що це - сліди крові, слідчий ставить перед експер­тами такі запитання:

1. Чи є на вилучених предметах сліди крові?

2. Якщо наявність крові встановлено, то походить вона від лю­дини чи тварини (і якої саме)?

3. Чи можна встановити належність крові конкретній особі?

Значно рідше слідчі органи інтересують такі деталі:

1. Кровотечею з якої ділянки організму утворені сліди?

2. Походить кров від чоловіка чи жінки?

3. Належить кров дорослій людині чи новонародженому?

4. Чи не утворені сліди крові вагітною або породіллю?

5. Якою кількістю крові утворено сліди?

6. Коли утворені сліди крові?

7. Походить кров від живої особи чи від трупа?

8. Який механізм утворення слідів крові (виходячи з їх форми) та ін.