- •Предмет і система судової медицини.
- •Історичні етапи розвитку судової медицини.
- •Питання судово-медичної експертизи на попередньому слідстві.
- •Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи.
- •Структура судово-медичної служби в Україні.
- •Порядок проведення судово-медичної експертизи.
- •Права і обов'язки експерта.
- •Судово-медична документація.
- •Поняття про клінічну і біологічну смерть.
- •Ранні трупні явища, їх характеристика.
- •Пізні трупні явища, їх характеристика.
- •Судово-медичні можливості при огляді трупа на місці його виявлення.
- •Правила і порядок судово-медичного дослідження трупа.
- •Ексгумація трупа: приводи і порядок проведення.
- •Експертиза трупів новонароджених.
- •Судово-медична травматологія, судово-медична класифікація ушкоджень.
- •Причини смерті при механічних пошкодженнях.
- •Судово-медична оцінка ушкоджень.
- •Пошкодження від різних видів транспортних засобі, судово-медична оцінка.
- •Механізми пошкоджуючої дії тупого предмету.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.
- •Судово-медична діагностика ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.
- •Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно ранених.
- •Травма при падінні.
- •Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.
- •Питання, що вирішуються судовими медиками при дослідженні вогнепальних ушкоджень.
- •Складові елементи вогнепальних ушкоджень та їх судово-медична оцінка.
- •Поняття про механічну асфіксію, види асфіксії.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при повішанні, задушенні петлею.
- •Утоплення, судово-медична оцінка.
- •Пошкодження від дії високих температур. Класифікація опіків.
- •Пошкодження та смерть від дії низьких температур.
- •Пошкодження від дії електричного току.
- •Отрута і механізм її впливу на організм людини.
- •Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю.
- •Отруєння лікарськими препаратами, їх судово-медична оцінка.
- •Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.
- •Особливості проведення судово-медичної експертизи отруєнь.
- •1. Чи не потрапила отрута до організму як лікарський засіб?
- •Поняття про радіаційні пошкодження. Стадії променевої хвороби.
- •Завдання судово-медичної експертизи при розгляді здоров'я і смерті від променевої енергії.
- •Розлад здоров'я та смерть від зміни барометричного тиску.
- •Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.
- •Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •Експертиза стану здоров'я, штучних хвороб та самоушкодження.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих злочинів.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих станів.
- •Класифікація слідів крові.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.
- •Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.
- •Судово-медична експертиза речових доказів.
- •Виявлення та збирання слідів біологічного походження.
- •Ідентифікація особи невідомої людини.
- •Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.
- •Висновок судово-медичного експерта.
- •Додаткова і повторна судово-медична експертиза.
- •Поняття про комісійні і комплексні експертизи по складних справах.
- •Види професійних правопорушень медичних працівників.
- •Особливості проведення експертиз по обвинуваченню медичного персоналу.
- •Позапроцесуальна діяльність судових медиків.
Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.
Виконуються судово-медичні експертизи живих осіб за постановами органів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки або за рішенням судів у разі, коли вчинено злочин проти здоров'я чи гідності людини. У разі побутових конфліктів, що супроводжуються спричиненням легких тілесних ушкоджень, обстеження потерпілих, як правило, проводиться не за постановою (бо кримінальна справа не порушується), а за направленням міліції або суду.
Експертизу живих осіб оформлюють документом, що має назву «Висновок експерта».
На основі направлення проводиться обстеження живої особи, що документується «Актом судово-медичного обстеження».
Судово-медичні експерти можуть проводити обстеження громадян за їх власним бажанням, і таку експертизу оформлюють документом «Думка спеціаліста».
Основні підстави для експертизи живих осіб:
заподіяння тілесних ушкоджень;
статеві злочини;
встановлення віку;
сумнівне батьківство, материнство, підозра на підміну чи викрадення дитини;
ототожнення особи;
встановлення загального стану здоров'я;
визначення відсотка втрати працездатності;
експертиза рубців як наслідків давніх ушкоджень чи захворювань.
Найчастіше судово-медичним експертам доводиться стикатися із заподіяними тілесними ушкодженнями. При цьому вирішується низка питань, а саме:
Характер ушкоджень?
Яким предметом чи фактором вони спричинені?
Ступінь тяжкості ушкоджень чи відсоток втрати загальної працездатності?
Чи могли ушкодження утворитись за даних обставин?
Давність спричинення ушкоджень? та ін
Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Кожний ступінь тяжкості тілесних ушкоджень має свої ознаки. Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості, виокремлюють шість ознак тяжких тілесних ушкоджень:
небезпека для життя;
втрата органа чи його функції;
душевна хвороба;
розлад здоров'я, пов'язаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину;
переривання вагітності;
невиправне знівечення обличчя.
1. Небезпека для життя. Небезпечними для життя є такі ушкодження, які в момент спричинення чи в клінічному перебігу спричинюють загрозливі для життя явища і без кваліфікованої медичної допомоги, як правило, закінчуються або можуть закінчитися смертю
Крім загрозливих для життя станів, до тяжких тілесних ушкоджень належать такі, що спричинили втрату органа чи втрату органом його функції - втрата зору, слуху, язика, руки, ноги, репродуктивної здатності:
Душевна хвороба. Під душевною хворобою розуміють відхилення в психіці, які мають вияв у порушеннях сприйняття, пам'яті, мислення, інтелекту, емоцій, волі, загальної поведінки, що спричинені ендо- та екзогенними факторами.
Під розладом здоров'я треба розуміти безпосередньо пов'язаний з ушкодженням хворобливий процес, що, послідовно розвиваючись, призвів до втрати працездатності.
Отже, до тяжких тілесних ушкоджень належать такі, що спричинили стійку втрату загальної працездатності на 35 і більше відсотків.
Ушкодження, що спричинило переривання вагітності, незалежно від її строку, кваліфікується як тяжке, якщо між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причинний зв'язок.
Невиправним знівеченням вважається таке, що потребує для свого усунення оперативного втручання. Якщо ж усунення або значне зменшення патологічних змін (вираженого рубця, деформації, порушення міміки і т. ін.) досягається консервативними методами лікування, ушкодження вважається виправним.
Тілесні ушкодження середньої тяжкості До них належать ушкодження, що характеризуються такими ознаками: відсутність небезпеки для життя; відсутність інших ознак тяжких тілесних ушкоджень; тривалий розлад здоров'я; стійка втрата загальної працездатності менш ніж на третину.
Легкі тілесні ушкодження поділяють на: легкі тілесні ушкодження; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності.
Легким тілесним ушкодженням вважається таке ушкодження, наслідки якого відчуваються не довше ніж 6 днів. Короткочасним вважається розлад здоров 'я, що триває більше ніж 6 днів, але менше ніж три тижні (21 день). Незначною вважається стійка втрата загальної працездатності до 10%, тобто, згідно з таблицями медико-соціальних експертних комісій, це може бути тільки 5%.