25. Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.

Під вогнепальними ушкодженнями розуміють травми, які виникли при пострілах з усіх видів вогнепальної зброї, від вибухів боєприпасів (патронів, гранат, мін, вибухових речовин) чи їх частин (детонаторів, запалів, капсулів). Вогнепальною називають зброю, в якій травмуючий снаряд виштовхується енергією, що утворилася внаслідок перетворення твердої речовини (пороху) на газоподібну. Постріл — це процес виштовхування снаряду з каналу ствола енергією порохових газів.

Наслідками вогнепальних травм є тяжкий перебіг, значний процент інвалідизації поранених, висока смертність. Значні труднощі виникають при їх діагностиці і судово-медичній експертизі.

Вогнепальна зброя поділяється на артилерійську та стрілецьку, остання ж на групову (кулемети, міномети) та ручну (індивідуальну).

Найчастіше судово-медична практика має справу з ушкодженнями від пострілів з ручної стрілецької зброї, яка поділяється на такі групи:

1. За призначенням: а) бойова (автомати, гвинтівки, карабіни, пістолети, револьвери); б) мисливська (одно-, дво-, трьохцівкові рушниці, штуцери); в) спортивна (гвинтівки, пістолети, револьвери); г) спеціального призначення (будівельно-монтажні, сигнальні, стартові пістолети).

2. За характером цівки: а) нарізна (автомати, гвинтівки, пістолети); б) гладкоцівкова (мисливські рушниці); в) комбінована (мисливські та спортивні рушниці, штуцери),

3. За діаметром цівка (калібром): а) дрібнокаліберна (4-6 мм); б) середньокаліберна (7-9 мм); в) великокаліберна (більше 9 мм).

Найчастіше для спорядження вогнепальної зброї використовуються набої, які складаються з кількох елементів: гільзи, заряду, снаряда та капсуля з вибуховою речовиною. Снарядом найчастіше слугує куля.

Залежно від кінетичної енергії кулі розрізняють чотири пояси її дії — розривний, пробивний, клиноподібний та забиваючий.

Розривний (роздрібний) пояс дії характеризується тим, що куля, маючи величезну кінетичну енергію (сотні кг/м), утворює значні розриви шкіри, трощить кістки, хрящі, руйнує внутрішні органи.

Пробивний пояс: куля, маючи десятки кг/м енергії, ушкоджує щільні середовища, вибиваючи невеликий круглястий отвір, що наближується за розміром до діаметра її поперечного перерізу, виносячи з собою часточки пробитого середовища й утворюючи таким чином дефект-мінус тканини.

Клиноподібний пояс дії кулі спостерігається, коли її енергія послаблюється до незначних величин (одиниці кг/м). Куля діє як клин, розсуваючи щільні тканини і не утворюючи їх дефекту. Коли куля вже втратила свою швидкість, кінетична енергія її стає вкрай малою і в момент зіткнення з тілом людини, вона лише вдаряє його, утворюючи садна, крововиливи, а подекуди — й неглибокі рани, тобто діє, як тупий предмет, забиваючи тканину.

1. За характером ушкоджуючого фактора: кульові (оболонкові, безоболонкові), дробові, картечні, від куль спеціального призначення та нетипових; від вторинних та інших снарядів — складових частин патрона; від дії продуктів холостого пострілу.

2. За дистанцією пострілу: впритул, з близької дистанції, з неблизької дистанції.

3. За зоною ушкодження: голова, шия, грудна клітка, живіт, таз, кінцівки.

4. За числом ушкоджень: поодинокі, множинні.

5. За видами вогнепальних ушкоджень: ізольовані, сполучені.

6. За глибиною проникнення снаряда: поверхневі, глибокі.

7. За характером ранових каналів: наскрізні, сліпі, дотичні (відкриті, закриті), проникаючі, непроникаючі.