- •Предмет і система судової медицини.
- •Історичні етапи розвитку судової медицини.
- •Питання судово-медичної експертизи на попередньому слідстві.
- •Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи.
- •Структура судово-медичної служби в Україні.
- •Порядок проведення судово-медичної експертизи.
- •Права і обов'язки експерта.
- •Судово-медична документація.
- •Поняття про клінічну і біологічну смерть.
- •Ранні трупні явища, їх характеристика.
- •Пізні трупні явища, їх характеристика.
- •Судово-медичні можливості при огляді трупа на місці його виявлення.
- •Правила і порядок судово-медичного дослідження трупа.
- •Ексгумація трупа: приводи і порядок проведення.
- •Експертиза трупів новонароджених.
- •Судово-медична травматологія, судово-медична класифікація ушкоджень.
- •Причини смерті при механічних пошкодженнях.
- •Судово-медична оцінка ушкоджень.
- •Пошкодження від різних видів транспортних засобі, судово-медична оцінка.
- •Механізми пошкоджуючої дії тупого предмету.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.
- •Судово-медична діагностика ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.
- •Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно ранених.
- •Травма при падінні.
- •Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.
- •Питання, що вирішуються судовими медиками при дослідженні вогнепальних ушкоджень.
- •Складові елементи вогнепальних ушкоджень та їх судово-медична оцінка.
- •Поняття про механічну асфіксію, види асфіксії.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при повішанні, задушенні петлею.
- •Утоплення, судово-медична оцінка.
- •Пошкодження від дії високих температур. Класифікація опіків.
- •Пошкодження та смерть від дії низьких температур.
- •Пошкодження від дії електричного току.
- •Отрута і механізм її впливу на організм людини.
- •Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю.
- •Отруєння лікарськими препаратами, їх судово-медична оцінка.
- •Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.
- •Особливості проведення судово-медичної експертизи отруєнь.
- •1. Чи не потрапила отрута до організму як лікарський засіб?
- •Поняття про радіаційні пошкодження. Стадії променевої хвороби.
- •Завдання судово-медичної експертизи при розгляді здоров'я і смерті від променевої енергії.
- •Розлад здоров'я та смерть від зміни барометричного тиску.
- •Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.
- •Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •Експертиза стану здоров'я, штучних хвороб та самоушкодження.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих злочинів.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих станів.
- •Класифікація слідів крові.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.
- •Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.
- •Судово-медична експертиза речових доказів.
- •Виявлення та збирання слідів біологічного походження.
- •Ідентифікація особи невідомої людини.
- •Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.
- •Висновок судово-медичного експерта.
- •Додаткова і повторна судово-медична експертиза.
- •Поняття про комісійні і комплексні експертизи по складних справах.
- •Види професійних правопорушень медичних працівників.
- •Особливості проведення експертиз по обвинуваченню медичного персоналу.
- •Позапроцесуальна діяльність судових медиків.
Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно ранених.
Даючи судово-медичну оцінку одержаним ушкодженням, експерт зобов'язаний виходити з даних про анатомо-фізіологічну будову травмованої ділянки. Так, абсолютно виключається можливість самостійно ходити, коли є масивні ураження стволової часини головного та шийного відділу спинного мозку, а також у разі розділення тулуба чи травматичної ампутації ніг. Водночас, навіть при пораненні головного мозку, потерпілий може Зберегти здатність до активних цілеспрямованих дій з метою самооборони або ж виконання інших дій - кликати на допомогу, розповідати про обставини отримання травми тощо.
Добре відомо, що ушкодження головного мозку, в перший період після виникнення, може супроводжуватися світлим проміжком, коли травмована людина поводить себе без ознак смертельної загрози для життя, а потім втрачає свідомість і помирає. В нашій практиці мали місце декілька випадків заподіювання поранень голови, мозку та його оболон гострими і тупими предметами, коли потерпілі певний час жили, рухалися, розмовляли. Мали місце випадки, коли потерпілі не підозрювали, що в порожнині черепа містяться сторонні предмети (зламані кінчики ножів), вели повноцінне життя декілька років, а смерть наставала внаслідок іншої причини.
У судово-медичній літературі є чимало описів випадків, коли люди навіть після розділення тулуба колесами залізничного транспорту впродовж десятків хвилин зберігали свідомість, робили спробу підніматись на руках, розповідали про обставини події (трагедії)
Масивні травми, що несумісні з життям, можуть бути заподіяні під час виконання виробничих завдань, транспортних пригод і т п Потерпілі з такими ушкодженнями, внаслідок емоційних стресів, деякий час активно спілкуються з рятувальниками і їхні показання дуже важливі для встановлення сутності того.
Відповідаючи на питання слідства, судово-медичнии експерт повинен не тільки враховувати характер травм, а й мусить дати оцінку загальному фізичному стану потерпілого, швидкості крововтрати та об'єму її, наявності алкогольного сп'яніння тощо. Вирішення цих завдань дуже складне і потребує консультацій клініцистів-хірургів, нейрохірургів, психіатрів та інших.
Травма при падінні.
Ушкодження, що їх людина отримує при цьому виді травми, залежать від того, з якої висоти та за яких умов відбулося падіння. Виділяють такі види падіння: а) падіння з висоти власного зросту — так зване падіння на площині; б) падіння з висоти кількох метрів (з дерев, вікон перших, других поверхів і невисоких споруд); в) падіння з кількох десятків метрів (з багатоповерхових будинків, інших висотних споруд); г) падіння з дуже великої висоти (дахи хмарочосів, гірські вершини, з нерозкритим парашутом).
Падіння може бути як вільним, коли тіло не стикається ні з якими перепонами до контакту з поверхнею землі, так і ступінчастим, якщо тіло під час падіння стикається з балконом, будівельним риштуванням, гілками дерев тощо. При падінні в горах людина може бути травмована камінням, яке падає разом з тілом або слідом за ним.
Вільне падіння людини характеризується рядом особливостей:
- зовнішні ушкодження локалізуються тільки на поверхні, якою тіло контактувало з твердим покриттям;
- зовнішні ушкодження не відповідають внутрішнім, із значною перевагою останніх;
- характерні численні конструкційні, тобто виникаючі поза зонами прямої дії сили, переломи кісток;
- значно виражені ознаки загального струсу тіла. Шкіра людини дуже добре протистоїть дії тупих твердих предметів, особливо, якщо сила направлена перпендикулярно до її поверхні. Тому поверхня шкіри або зовсім не ушкоджується, або на ній утворюються незначні синці, садна і значно рідше — рани, які, як правило, виникають не від удару об поверхню, а від дії уламків кісток зсередини.
Внутрішні ушкодження, навпаки, досить тяжкі і тим значніші, чим з більшої висоти впало тіло. Це — численні переломи кісток скелета, розриви і навіть відриви внутрішніх органів, ушкодження головного мозку — від поверхневих осередків забою до цілковитого його руйнування. Відірвані внутрішні органи чи їх частини можуть переміщуватись з однієї порожнини в іншу. Якщо внутрішні органи не відриваються, то загальний струс тіла дістає вияв у надривах зв'язкового апарату і в численних дрібних крововиливах у тканини внутрішніх органів.
Падіння на площині Окреме місце займає експертиза у випадках падіння з висоти власного зросту, тобто з положення стоячи. Таке падіння може бути мимовільним, наприклад, якщо людина послизнулась, а може бути наслідком поштовху чи удару, тоді йдеться про падіння з прискоренням. Найбільш небезпечним є ушкодження голови, яке часто супроводжується переломами кісток черепа і ушкодженням головного мозку та його оболонок. Удар головою о тверде покриття чи якісь тверді виступаючі предмети спричиняє лінійні переломи кісток черепа, котрі поширюються по площі контакту.
