21. Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.

Враховуючи можливості судово-медичної експертизи, слідство у справах про насильну смерть, причиною якої були ушкодження від дії гострих предметів, може запропонувати для вирішення та­кі запитання:

1. Що стало причиною смерті потерпілого?

2. Яким видом знаряддя нанесено ушкодження?

3. Чи не спричинено воно предметом, представленим на експер­тизу (кинджалом, ножем, долотом, сокирою, пилкою тощо)?

4. Одним чи декількома предметами нанесені ушкодження?

5. Травми спричинені одно- чи багаторазовою дією?

6. Яка послідовність нанесення ушкоджень?

7. В якому напрямку діяв травмуючий предмет?

8. В якому положенні перебував потерпілий у момент отри­мання ушкоджень?

9. Яке можливе взаєморозташування потерпілого та нападника в момент нанесення ушкодження?

10. З якою силою нанесено удар (удари)?

11. Чи не міг потерпілий сам собі спричинити ушкодження, що були виявлені, чи вони нанесені іншою особою?

Для колюче-ріжучого знаряддя можуть бути поставлені й ін­ші запитання:

1. Яка форма колюче-ріжучої зброї, її розміри та характер попе­речника (одно- чи двобічно гострий, наявність обушка та його тов­щина тощо)?

2. Чи збігається кількість ран на шкірі з кількістю ранових ка­налів?

Для рубаючого знаряддя:

Які властивості були притаманні травмуючому предмету (дов­жина леза, гострота та товщина його тощо)?

22. Судово-медична діагностика ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.

Гострими предметами вважаються такі, травмуюча части­на яких має гострий кінець, гострий край чи те й друге. На відмі­ну від тупих предметів, гострі не відзначаються різноманітністю і класифікуються за механізмом дії. їх поділяють на знаряддя: а) колючі; б) ріжучі; в) рубаючі; г) колюче-ріжучі; ґ) пиляльні; д) комбінованої дії.

Ушкодження, спричинені гострими предметами, відрізняються одне від одного залежно від глибини проникнення у тіло травмуючого знаряддя. Вони можуть бути поверхневі й глибокі. Це: подря­пини, рани, вруби та розруби кісток.

За ушкодженнями на шкірі, кістках і внутрішніх органах мож­на встановити вид гострого знаряддя, форму й розміри поперечно­го розрізу, кінцевої частини, довжину предмета - з глибини його занурення в тіло, напрям і кількість ударів.

Знаряддя, що мають тільки гострий край (лезо), називають рі­жучими, а ушкодження, ними заподіяні,- різаними. Ріжучі предмети діють, розсікаючи тканини гострим краєм (лезом). Рани частіше локалізуються на шиї, відзначаються силь­ною зовнішньою кровотечею. Довжина рани значно більша від глибини і ширини. Кінці ран гострі з поверхневими надрізами шкіри. Численні надрізи вказують на кількість рухів клинка в ра­ні. Стінки гладкі. Ріжучий предмет може надсікати надкісницю, \ губчасту речовину і розсікти хрящ, залишаючи на стінках ушкод­ження сліди - траси.

Предмети, що мають гострий кінець і один чи два гострих края (леза), називають колюче-ріжучими. За формою клинки підрозді­ляють на два типи: тип фінського ножа (гострий кінець і одне ле­зо) і тип кинджала (двогострий). Поперечний розріз фінського но­жа має форму вузького клина, а кинджала - вузького витягнутого ромба. Глибина ранового каналу, як правило, відповідає довжині клинка на рівні занурення, а довжина рани шкіри без додаткових надрізів - ширині клинка на тому самому рівні.

Рубаючі знаряддя - предмети, що мають гострий край і велику масу. Рубані ушкодження найчастіше спричинюються сокирою. Механізм ушкодження - розсічення тканин з наступним їх розсову­ванням. Форма ран шкіри, як правило, веретено- чи дужкоподібна. Ступінь зсаднення країв рани залежить від гостроти леза - чим гостріше, тим менше зсаднення. Рана шкіри, утворена дією тільки леза, має гострі кінці.

Пиляльні знаряддя характеризуються наявністю зубців з гост­рим кінцем і двома короткими гострими краями. Ушкодження, що ними спричинюються,- пиляні. Прижиттєві ушкодження найчас­тіше утворюються від дії циркулярної пилки, а посмертні - від дії дворучної пилки, ножівки по дереву чи металу.