Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори з судової медицини ГОТОВІ (для телеф.).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
404.99 Кб
Скачать
  1. Ексгумація трупа: приводи і порядок проведення.

Треба зупинитися ще на одному різновиді огляду місця вияв­лення трупа - ексгумації (виймання трупа із землі). Ця слідча дія проводиться з різною метою - для встановлення причини смерті особи, тіло якої поховали без розтину, виявлення патологічних змін, зокрема різноманітних ушкоджень, які не були встановлені при первинному дослідженні тощо.

Ексгумація може бути проведена як на кладовищі, так і в інших місцях. Коли ексгумація здійснюється на кладовищі, то після огляду могилу розкривають, визначають глибину поховання та стан домовини. Останню виймають і відправляють до моргу. Крім того, беруть зразки ґрунту з-під домовини та зі стінок могили для подальшого судово-токсикологічного дослідження.

Якщо ж ексгумація відбувається не на кладовищі, то детально описують положення трупа, його позу, наявність на ньому та по­ряд з ним сторонніх предметів. Труп витягують з ями, розміщують на землі (бажано покрити її дошками, брезентом, целофановою плівкою тощо) і проводять огляд як звичайно. Потім труп запако­вують, найкраще - у спеціальний целофановий мішок і відправляють до моргу.

При дослідженні ексгумованих трупів, якщо відоме ім'я померлого, користуються загальноприйнятою схемою. Водночас треба пам'ятати, що зміни в трупі, які сталися після похорону, можуть бути оцінені як прижиттєві. З метою уникнення помилок, необхідно здійснити гістологічні та гістохімічні дослідження. У випадках підозри на смерть від отруєння, окрім органів та тканин трупа, на дослідження відправляють зразки ґрунту, одягу, дощок домовини.

Шкіру, кістки, а якщо можливо — й внутрішні органи з ушкодженнями, вилучають для лабораторних досліджень.

Водночас для подальшого лабораторного дослідження беруть зразки ґрунту з ями, у якій перебував труп, а також з навко­лишніх ділянок. Може виникнути необхідність взяти зразки комах на різних стадіях розвитку для ентомологічного дослідження.

  1. Експертиза трупів новонароджених.

Судово-медичне дослідження трупів новонароджених має свої особливості. Приводом до цієї експертизи є: виявлення трупу новонародженого, мати якого невідома; народження мертвої дитини у домашніх умовах чи у якомусь іншому місці поза лікувальною установою, наприклад у дорозі; звертання до пологового будинку з мертвою дитиною; при підозрі на насильну смерть дитини. Ця підозра особливо зростає, якщо знайдено труп новонародженої дитини, мати якої невідома.

Щодо особливостей дослідження трупів новонароджених, то тут йдеться не лише про особливу техніку розтину трупа, а й про те, що, крім визначення причини смерті, необхідно вирішити ще цілу низку специфічних питань, притаманних лише даному виду судмедекспертизи.

Насамперед треба пам'ятати, що причина смерті новонародженого та виявлені на його трупі ушкодження можуть бути пов'язані з пологами. Приховуючи небажану вагітність, жінка часто вибирає для пологів потаємні місця, наприклад горища, господарські будівлі, покинуті житла тощо. На самоті, без сторонньої допомоги, вона може заподіяти плоду важкі, а іноді й смертельні ушкодження. Саме це має враховувати судово-медичний експерт при дослідженні трупа новонародженої дитини. Ці ушкодження бідолашна жінка спричиняє ненавмисно. Та, на жаль, трапляється, що породілля навмисно вбиває свою дитину.

Судово-медична експертиза трупа дитини насамперед має встановити:

1) чи була ця дитина новонародженою;

2) доношеною, зрілою або недоношеною і незрілою;

3) народилася дитина живою чи мертвою;

4) життєздатною чи нежиттєздатною;

5) скільки часу прожила після народження;

6) чи мала дитина необхідну допомогу і належний догляд;

7) причину її смерті.

Судові медики поняття новонародженості трактують дещо інакше, ніж акушери та педіатри. Так, одні акушери вважають, що новонародженим немовля слід вважати протягом 1—3 діб життя, інші — від початку першого годування груддю. На думку педіатрів, новонародженість починається з першого вдиху дитини і триває протягом 3-4 тижнів після народження.