76. Недержавне медичне страхування в Україні.

Суб'єктами добровільного медичного страхування є: страхувальники — окремі дієздатні громадяни, підприємства, що представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фонди; страховики — страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення цього виду страхування; медичні установи, що надають допомогу на засоби медичного страхування і також мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності. При індивідуальному страхуванні страхувальниками, як правило, виступають окремі громадяни, які уклали договір із страховиком про страхування себе або третьої особи (дітей, батьків, родичів) за рахунок власних грошових засобів. При колективному страхуванні страхувальником, як правило, є підприємство, організація, установа, яка укладає договір із страховиком про страхування своїх працівників або інших фізичних осіб (членів сімей працівників, пенсіонерів тощо) за рахунок їхніх грошових засобів. Страхові організації укладають угоди з профілактично-лікувальними закладами (незалежно від форм власності) про надання ними медичної допомоги застрахованим за певну плату, яку зобов'язується гарантувати страховик. Тарифи на медичні та інші послуги з добровільного медичного страхування встановлюються за згодою страховика і медичної установи, що обслуговує застрахованих.

Розміри страхових внесків встановлюються на договірній основі страховика і страхувальника з урахуванням оцінки ймовірності захворювання страхувальника у зв'язку з віком, професією, станом здоров'я тощо. На вітчизняному ринку добровільного медичного страхування діють понад 50 страхових компаній. Серед них "Алькона" ВАТ СК, "Остра—Київ" ЗАТ АСК, "Оранта—Донбас" ВАТ СК, "Укрнафтатранс" ЗАТ СК, "Українська охоронна страхова компанія" AT та ін. З метою централізованого регулювання запитів застрахованих осіб за медичною допомогою, страховики мають право створювати консультативно-диспетчерські пункти (КДП), які працюють цілодобово і без вихідних. Вони оснащені багатоканальним телефонним зв'язком, комп'ютерами з інформаційно-пошуковою системою, яка технологічно пов'язана з базою даних застрахованих.Функції КДП: попередній запис застрахованого до лікаря по телефону; роз'яснення застрахованій особі її прав та можливостей, включаючи спірні та конфліктні ситуації;надання по телефону консультацій застрахованому та психологічної підтримки; Асістанські компанії, як правило, виділяються із асістансу як підрозділу страхової компанії, який здійснює функції консультативно-диспетчерського центру (КДЦ), і мають значно ширші повноваження і можливості. Асістанські страхові компанії забезпечують організацію та координацію медичної, технічної, інформаційної, юридичної, повсякденної домашньої допомоги не тільки на всій території України, але й за кордоном.

77. Основні принципи і положення здійснення недержавного особистого страхування.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні та-ких принципів:

1. Добровільне страхування діє за законом і на добровільних заса-дах. Закон визначає підлягаючому добровільному страхуванню об'єкти і найбільш загальні умови страхування. Конкретні умо-ви регулюються правилами страхування, розробленими страхо-виком. 2. Добровільна участь у страхуванні повною мірою характерна тільки для страхувальників. Страховик не має права відмовля-тися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхуваль-ника не суперечить умовам страхування. Цей принцип гарантує укладання договору страхування за першою (навіть усною) ви-могою страхувальника. 3. Вибіркове охоплення добровільним страхуванням, пов'язане з тим, що не всі страхувальники виявляють бажання брати в ньо-му участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для висновку договорів. 4. Добровільне страхування завжди обмежене терміном страху-вання. При цьому початок і закінчення терміну особливо обмов-ляються в договорі, якщо страховий випадок відбувся в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладання догово-рів на новий термін. 5. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або пе-ріодичних страхових внесків. Вступ у силу договору добровіль-ного страхування обумовлений сплатою разового або першого страхового внеску. Несплата чергового внеску по довгостроко-вому страхуванню спричинює припинення дії договору. Страхове забезпечення по добровільному страхуванню залежить від бажання страхувальника. По майновому страхуванню страху-вальник може визначати розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за догово-ром встановлюється угодою сторін.

. 78. Недержавне страхування від нещасних випадків.

Страхувальники можуть укладати договори страхування від нещасних випадків себе або третіх осіб. Якщо страхувальник уклав договір страхування себе, то він одночасно є застрахованим.

Застрахованими особами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, у віці від 16 років до 69 років. На день закінчення строку страхування вік застрахованого не повинен перевищувати 70 років.

Договір страхування від нещасного випадку укладають на ту страхову суму, яку встановлюють шляхом домовленості між страховиком і страхувальником.

Страховими випадками є: 1. Тимчасова втрата застрахованим загальної працездатності внаслідок нещасного випадку; 2. Постійна втрата застрахованим загальної працездатності внаслідок нещасного випадку; 3. Смерть застрахованого, яка настала внаслідок нещасного випадку. При настанні страхового випадку особа, яка повинна отримати страхову суму або її частину, повинна: а) протягом двох робочих днів повідомити про це страховика або його представника; б) надати страховику або його представникам можливість провести огляд застрахованого та розслідування причин нещасного випадку; в) повідомити у письмовій формі, на вимогу страховика, всю необхідну інформацію про нещасний випадок. При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхову суму страхувальнику, застрахованій особі або іншій особі відповідно до договору страхування. Якщо страхувальник, застрахована особа не встигли за життя отримати частину належної їм страхової суми за постійну або тимчасову втрату працездатності, то її виплачують спадкоємцям.