Зміст понять “соціальний захист ” і “соціальне страхування ”.
Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів щодо забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Кінцевою його метою є надання кожному членові суспільства, незалежно від соціального походження, національної чи расової належності, можливостей вільно розвиватися, реалізувати свої здібності, а також запобігання соціальній напруженості, що виникає у зв’язку з майновою, расовою, культурною, соціальною нерівністю та виявляється у страйках, актах громадянської непокори, сутичках між окремими групами населення. Складові соціального захисту показано на рис
Згідно зі ст. 1. “Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування” від 14.01.1998 р. за № 16/98-ВР, загальнообов’язкове державне соціальне
страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту,
що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової
втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у
старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі –
роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
І. Кичко визначає соціальне страхування як систему заходів щодо матеріального
забезпечення населення у старості, у разі захворювання чи втрати працездатності в працездатному
віці, у разі безробіття, підтримки материнства і дитинства в умовах страхової медицини, при виході на пенсію .
Сутність понять “соціальний ризик ”, “соціальний страховий випадок ”.
Під соціальним ризиком сьогодні слід розуміти ймовірні події, які породжуються об’єктивними соціально-значимими причинами і призводять до втрати заробітку особи, зниження доходів нижче прожиткового мінімуму, необхідності в медичній допомозі та інших соціальних послугах.
Ознаки соціального ризику: мають об’єктивний характер, наступають незалежно від волі особи, виникнення цих обставин завжди впливає на матеріальний, життєвий рівень особи;закріплені у законодавстві, їх перелік вичерпний, тобто розширеному тлумаченню не підлягає;є підставою для призначення того чи іншого виду соціального забезпечення, тобто є обов’язковою частиною юридичного складу, який спричиняє виникнення, зміну або припинення соціально-забезпечувальних правовідносин.
Класифікація соціальних ризиків може проводитись з різним критеріями. Так, за критерієм організаційно-правової форми розрізняють страхові та нестрахові соціальні ризики. За змістом можна виділити такі основні соціальні ризики: непрацездатність, безробіття, малозабезпеченість, втрата годувальника.
Соціальний страховий випадок — це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
До страхових випадків, із настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать: тимчасова непрацездатність; вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами;нещасний випадок на виробництві; професійне захворювання.