52. Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців.

У 1993 році Україна стала незалежною державою. Саме тоді була розроблена і прийнята Концепція соціального забезпечення України, яка передбачала реформування соціального захисту працюючого населення, зокрема запровадження соціального пенсійного страхування.

Головна новація Закону – встановлення розміру максимальної пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (на 1 вересня 2011 року — 7640 грн., з 1 жовтня - 7840 грн.)

Підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років - поступове, протягом 10 років. Право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними певного віку, встановленого Законом.

Працівникам бюджетної сфери з метою покращення пенсійного забезпечення працівників закладів та установ державної або комунальної форми власності (освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту) при виході на пенсію встановлюється одноразова допомога у розмірі 10 призначених їм пенсій.

Для військовослужбовців поступово, протягом 10 років, збільшити необхідну вислугу для призначення пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам з 20 до 25 років, запровадивши при цьому календарне обчислення.

Нормативна тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі збільшена для жінок до 30 років, для чоловіків до 35 років.

Врегулювання пенсійного забезпечення державних службовців Граничний вік перебування на державній службі становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. При цьому підвищення пенсійного віку для чоловіків – державних службовців до 62 років буде здійснюватися поступово, за 4 роки.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за 60 календарних місяців роботи на посадах державних службовців .

53. Види доходів і трудової діяльності, що зараховуються до пенсійного стажу та обсягу пенсійного забезпечення.

Відтепер страховий стаж визначають в місяцях. Для того, щоб місяць роботи був зарахований до страхового стажу, повинні виконуватись такі умови: 1. протягом цього місяця особа повинна підлягати загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та сплатити страховий внесок (або роботодавець має сплатити за неї); 2.страховий внесок не повинен бути меншим, ніж мінімальний страховий внесок.

До загального трудового (страхового) стажу зараховується

• Робота на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню

• Робота протягом повного сезону на сезонних роботах та підприємствах і в організаціях сезонних галузей народного господарства

• Служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ

• Час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі

• Час перебування на службі в митних органах

• Час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду

• Час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти, а також час навчання у професійно-технічному закладі освіти

• Час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу та час вимушеного прогулу особи, взятої під захист

• Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).