- •Зміст понять “соціальний захист ” і “соціальне страхування ”.
- •Сутність понять “соціальний ризик ”, “соціальний страховий випадок ”.
- •Основні принципи соціального страхування.
- •Стан системи соціального страхування в Україні.
- •Суб’єкти соціального страхування.
- •6. Розвиток соціального партнерства.
- •7. Об’єкти соціального страхування.
- •8. Міжнародні норми і принципи соціального страхування та їх еволюція.
- •10. Механізми самоврядування в системі соціального страхування.
- •11. Джерела, засоби і форми залучення і нагромадження коштів соціального страхування.
- •12. Принципи і напрями реформування системи соціального страхування за кордоном.
- •13. Шляхи реформування системи соціальної допомоги.
- •14. Нагляд і роль держави в системі соціального страхування.
- •15. Суб’єкти державного регулювання соціального страхування в Україні та їх функції.
- •16. Методи і заходи державного регулювання соціального страхування в Україні.
- •17. Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
- •18. Економічне обґрунтування норм соціального страхування. Принципи розрахунків страхових внесків на соціальне страхування.
- •19. Фонд соціального страхування, його функції та обов’язки.
- •20. Вимоги вітчизняного законодавства щодо соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •21. Страхові ризики та страхові випадки обов’язкового страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •22. Особливості визначення обставин страхових випадків при страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •23. Страхові виплати працівнику при страхуванні від нещасного випадку.
- •24. Страхові виплати утриманцям працівника в разі страхування від нещасного випадку.
- •25. Недержавне страхування від нещасного випадку.
- •26. Принципи формування та нормативи страхових тарифів соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •27. Принципи визначення ступеня втрати працездатності.
- •28. Управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві.
- •29. Становище і перспективи розвитку соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •31. Медичне страхування: форми та особливості організації і проведення.
- •32. Суб’єкти загальнообов’язкового медичного страхування.
- •33. Права і обов’язки суб’єктів загальнообов’язкового медичного страхування і їх взаємодія.
- •34. Принципи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
- •35. Визначення розмірів страхових платежів у соціальному медичному страхуванні.
- •36. Програми у сфері державного соціального медичного страхування.
- •37. Контроль у системі медичного страхування.
- •38. Джерела формування коштів при соціальному медичному страхуванні, порядок їх надходження та використання.
- •39. Еволюція систем пенсійного забезпечення.
- •40. Основні тенденції розвитку пенсійного забезпечення за кордоном.
- •Пенсійний Фонд України: повноваження, завдання, функції.
- •Принципи визначення розміру “трудових ” пенсій.
- •Пенсії за віком.
- •Реформування у сфері пенсійного забезпечення.
- •Умови виплати пенсій в солідарній системі.
- •Умови виплати пенсій в накопичувальній системі.
- •Види пенсій та особливості їх призначення.
- •Пенсії по інвалідності.
- •Пенсія за вислугу років.
- •Пенсії в разі втрати годувальника.
- •51. Соціальні пенсії
- •52. Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців.
- •53. Види доходів і трудової діяльності, що зараховуються до пенсійного стажу та обсягу пенсійного забезпечення.
- •54. Нагляд у сфері державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
- •55. Умови подання і тривалість страхової виплати допомоги по вагітності та пологах.
- •56. Забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
- •57. Права й обов’язки суб’єктів страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
- •58. Страхові випадки, умови подання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю і тривалість її виплати.
- •59. Підстави для відмови в наданні допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
- •60. Право на допомогу на поховання та її розмір.
- •61. Організаційно-правові умови здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
- •62. Розвиток ринку праці та зайнятість населення, удосконалення трудових відносин.
- •63. Страхові випадки при страхуванні на випадок безробіття.
- •64. Особи, які підлягають і які не підлягають страхуванню на випадок безробіття.
- •65. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та його функції з управління страхуванням на випадок безробіття.
- •66. Джерела коштів фонду страхування на випадок безробіття та їх використання.
- •67. Розмір і порядок сплати страхових внесків при страхуванні на випадок безробіття.
- •68. Програми забезпечення зайнятості як превентивний інструмент соціального страхування.
- •69. Розмір і види страхової допомоги по безробіттю.
- •70. Умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю.
- •71. Припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття
- •73. Вимоги чинного законодавства щодо недержавного соціального страхування в Україні.
- •74. Напрями вивчення й формування попиту на недержавне соціальне страхування.
- •76. Недержавне медичне страхування в Україні.
- •77. Основні принципи і положення здійснення недержавного особистого страхування.
- •79. Недержавне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. (воно майже таке саме як й від нещасних випадків)
- •80. Недержавне страхування як засіб зменшення ризику безробіття.
- •81. Недержавне пенсійне забезпечення та шляхи його здійснення
- •82. Сутність діяльності недержавних пенсійних фондів
- •84. Добровільне пенсійне страхування на умовах його здійснення страховими компаніями
- •86. Державний нагляд і контроль у сфері недержавного особистого страхування
- •88. Шляхи реформування системи пенсійного забезпечення
- •89. Шляхи реформування системи соціальної допомоги (розвиток адресної допомоги)
- •Роль держави при реформуванні системи соціального страхування
Основні принципи соціального страхування.
Організація соціального страхування громадян України здійснюється на принципах: законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;особистої відповідальності — працівники самостійно беруть участь у фінансуванні страхування, розмір виплат залежить від попередніх внесків працівників та їхнього страхового стажу; солідарності — роботодавці, працівники і держава беруть фінансову участь у страхуванні, створюючи своїми внесками основу матеріальної допомоги (при настанні страхових випадків) менш забезпеченим;організаційного самоврядування — керівництво органами соціального страхування здійснюється повноважними представниками працівників і роботодавців, що зміцнює солідарність двох соціальних суб’єктів і страхових товариств, робить систему соціального страхування «прозорою» для громадськості, сприяючи соціальній стабільності, формуванню демократичної свідомості населення;загальності — соціальне страхування поширюється на широкі кола тих, хто його потребує, що встановлено в законодавчому закріпленні гарантій реалізації прав застрахованих, порядку здійснення відповідних виплат і надання послуг;обов’язковості (примусовості) незалежно від волі і бажання роботодавців і застрахованих, що знаходить втілення в обов’язковому характері (відповідно до закону) сплати страхових внесків роботодавцями і працівниками, а також у визначених випадках державою з державного бюджету;державного регулювання — законодавчого закріплення гарантій прав у галузі страхового захисту, рівня виплат і якості послуг, умов призначення допомог, контролю за правильністю використання фінансових коштів.
Стан системи соціального страхування в Україні.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також добровільним соціальним страхуванням через страхові компанії, що мають ліцензії Державного комітету фінансових послуг України.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту (що включає матеріальне забезпечення громадян у визначених законом випадках) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також за рахунок бюджетних та інших джерел, передбачених законом.[3] Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В Україні існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
Тип соціального страхування |
Механізм реалізації |
На випадок безробіття [4] |
здійснюється через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття |
Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням [2] |
здійснюється через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [5] |
здійснюється через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України |
Пенсійне страхування. [6] |
здійснюється через Пенсійний фонд України та недержавні пенсійні фонди |
Добровільне соціальне страхування
Окрім державного соцстраху, що фінансується з офіційної зарплати громадян, є підприємства соцстраху приватної та змішаної (державно-приватної) форми власності. Підприємства, що мають статутний фонд в еквіваленті 1,5 (півтора) мільйона євро та відповідну ліцензію, мать право здійснювати страхування життя (на випадок смерті чи інвалідності годувальника сім'ї). Підприємства, що володіють статутним фондом в еквіваленті 1 (одного) млн. євро та відповідну ліцензію, можуть займатися іншими формами страхування, в тому числі соціальним страхуванням на випадок втрати працездатності, нещасних випадків поза виробництвом та інших (як професійних, так і непрофесійних) захворювань. Також, згідно з законом про недержавне пенсійне забезпечення, приватні структури мають право відкривати пенсійні програми своїм співробітникам.