Висновки
Опрацювавши доступний матеріал і дослідивши проблему поширення СНІД у світі можна дійти до таких висновків:
глобалізація небезпечних соціальних явищ складний багатогранний процес пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо. Глобалізація економічних відносин призводить і до глобалізації інших явищ суспільного життя;
серед факторів розповсюдження СНІД в світі можна виділити історичні (історичні традиції народів), природні (швидке зростання чисельності і скупченості населення, біологічні чинники розповсюдження інфекції), санітарно-гігієнічні (недотримання норм гігієни при роботі медичного закладу, повторне використання медичних інструментів, зокрема голок до шприців, без належної санітарної обробки, розповсюдження використання однієї голки в середовищі ін’єкційних наркоманів тощо), соціально-економічні (бідність, потреба в заробітку далеко від дому тощо) та геополітичні (розповсюдження міжнародних поїздок тощо);
СНІД – це найважча економічна проблема для всього світу. По деяких розрахунках, при несприятливому розвитку епідемії СНІД, в світі витрати на боротьбу з цим захворюванням у 21 столітті можуть перевищити військові бюджети провідних держав планети. Основний регіон розповсюдження СНІД в світі це Африка, особливо Африка на південь від Сахари. Найнижча зараженість цим вірусом характерна для Австралії;
В Україні епідемія ВІЛ-інфекції/СНІД набуває дедалі загрозливіших масштабів, хоча з початку реєстрації перших випадків СНІД в 1987 році і до 1995 року вона набирала темпів повільно, вражаючи щороку десь близько 20-30 осіб. У 1995 році ситуація різко погіршилася: ВІЛ проник у середовище наркоманів. Це призвело до вибухоподібного поширення ВІЛ-інфекції на території України і започаткувало новий етап епідемії СНІД. Осередком хвороби стали ін'єкційні наркомани Одеської, Миколаївської, Донецької областей та Республіки Крим, від яких вірус поширився на південні регіони України, в Росію, Білорусь та інші країни;
Для зміцнення зусиль у боротьбі проти поширення СНІД шість організацій системи ООН домовилися про співпрацю в рамках спільної програми ООН стосовно ВІЛ і СНІД. Це такі організації: Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Програма розвитку ООН (ЮНДП), Світовий банк. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Фонд ООН для діяльності в галузі народонаселення (ЮНФПА) та ЮНЕСКО.
ЛІТЕРАТУРА
XIV Международная конференция по СПИД 7-12 июля 2002 // http://www.aids.org.ua
Люди и ВИЧ / Международный альянс по ВИЧ/СПИД. – К., 2001.
Синдром приобретенного иммунодефицита: мировая статистика заболеваемости СПИДом // http://www.aids.org.ua
Роль політичних діячів // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1995. – № 8. – С. 28-29.
Спільна програма заходів ООН проти СНІДу // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1995. – № 8. – С. 38-42.
Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Практична робота на тему:
СНІД – глобальна проблема людства
Виконала:
студентка групи МВВ-31
Маюк Анна
Львів 2012