Психологія. Скорочений конспект лекцій лекція № 1. Психологія як наука

1. Предмет психології. Галузі психології. Методи дослідження

1. Визначення психології як науки.

2. Основні галузі психології.

3. Методи дослідження в психології.

1. Психологія – це наука, яка займає подвійне положення у ряді інших наукових дисциплін. Як система наукових знань вона знайома лише вузькому кругу фахівців, але в теж час про неї знає практично кожна людина, що володіє відчуттями, мовою, емоціями, образами пам'яті, мислення і уяви і т. д.

Витоки психологічних теорій можна знайти в прислів'ях, приказках, казках миру і навіть частівках. Наприклад, про особу говорять «В тихому вирі біси водяться» (застереження тим, КТО схильний судити про характер по зовнішності). У всіх народів можна знайти подібні життєві психологічні описи і спостереження. Те ж прислів'я у французів звучить так: «У тихий струмок не занурюй ні руки, ні навіть пальця».

Психологія – наука своєрідна. Опанування людини знаннями відбувалося з давніх часів. Проте довгий час психологія розвивалася в рамках філософії, досягнувши високого рівня в працях Арістотеля (трактат «Про душу»), тому багато хто вважає його засновником психології. Не дивлячись на таку древню історію, психологія як самостійна експериментальна наука сформувалася порівняно недавно, лише з середини XIX ст.

Термін «психологія» вперше з'явився на науковому світі в XVI ст Слово «психологія» походить від грецьких слів:» syhe» – «душа» і «logos» – «наука». Таким чином, дослівно психологія – це наука про душу.

Вже пізніше, в XVII–XIX вв., психологія значно розширила сферу своїх досліджень і почала вивчати діяльність людини, несвідомі процеси, зберігши при цьому колишню назву. Розглянемо детальніше, що ж є предметом вивчення сучасної психології.

Р. С. Немов пропонує наступну схему.

Схема 1

Основні явища, що вивчаються сучасною психологією

Як видно з схеми, психіка включає багато явищ. За допомогою одних відбувається пізнання навколишньої дійсності – це пізнавальні процеси, які складаються з відчуття і сприйняття, уваги і пам'яті, мислення, уяви і мови. Інші психічні явища необхідні для того, щоб управляти вчинками і діями людини, регулювати процес спілкування, – це психічні достатки (особлива характеристика психічної діяльності за деякий відрізок часу) і психічні властивості (найбільш стійкі і значимі психічні якості людини, його особливості).

Приведене розділення достатнє умовний, оскільки можливий перехід з однієї категорії в іншу. Наприклад, якщо який-небудь процес протікає тривалий час, то він вже переходить в достаток організму. Такими процесами-достатками можуть ставати увага, сприйняття, уява, активність, пасивність і т. п.

Для кращого розуміння предмету психології приведемо таблицю прикладів психічних явищ і понять, представлену в роботах Р. С. Немова (1995).

Таблиця 1

Приклади психічних явищ і понять

Продовження таблиці. 1

Отже, психологія – це наука, що вивчає психічні явища.

2. Сучасна психологія – це досить розгалужений комплекс наук, який продовжує розвиватися дуже швидкими темпами (кожні 4–5 років виникає новий напрям).

Проте можна виділити фундаментальні галузі психологічної науки і спеціальні.

Фундаментальні (базові) галузі психологічної науки однаково важливі для аналізу психології і поведінки всіх людей.

Така універсальність дозволяє їх інколи об'єднувати під назвою «спільна психологія».

Спеціальні (прикладні) галузі психологічних знань вивчають які-небудь вузькі групи явищ, т. е. психологію і поведінку людей, зайнятих у якій-небудь вузькій галузі діяльності.

Звернемося до класифікації, представленою Р. С. Немовим (1995).