Запитання для самостійної роботи.

1. В чому проявляється увага?

2. Що таке домінанта?

3. Що є джерелом уваги людини у діяльності?

4. Як пов’язані між собою увага та діяльність?

5. Яким є фізіологічний механізм уваги?

6. Що таке осередок оптимального збудження?

7. Що таке домінанти?

8. Що є джерелом уваги особистості в її діяльності?

9. Якою є структура уваги?

Завдання та проблемні ситуації.

1. Чи можлива психічна активність без уваги?

2. Чи можлива діяльність без уваги?

3. Чи завжди довільна увага пов’язана із свідомою ціллю?

4. Чи завжди виникнення інтересу до діяльності пов’язане із переходом довільної уваги у після довільну?

Література

1.Бондарчук Е.И. Бондарчук Л. И. Основи загальної психології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /Максименко С.Д., Зайчук В.О., Клименко В.В., Соловієнко В.О../ За ред. Максименка С.Д.. -К.: Форум, 2000

2. Максименко С. Основи генетичної психології: Рекомендовано Міністерство освіти як навчальний посібник для студентів педагогічних ВУЗів . -Київ: НПЦ Перспектива, 1998

3. Максименко С.Д. Общая психология М.: «Рефл-бук», «Ваклер»,1999.

4. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. -Київ: Вища школа, 1998

5. Основи психології: Рекомендовано Міністерством освіти як підручник для студентів ВНЗів ./ За заг. ред. Киричука О.В., Роменця В.А.. -Київ: Либідь, 1996

Заняття 3. Тема. Пізнавальні процеси, їх місце і роль в психіці людини (Заняття друге). (2 год.)

1. Мислення як процес. Поняття про мислення. Характеристика мислення.

2. Розумові дії та розумові операції. Форми мислення. Види мислення.

3. Поняття про пам’ять. Психологічна характеристика пам’яті.

4. Види пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті.

Мета заняття: сформувати у студентів на основі знань уміння і навички пізнання

Відповідь на перше питання семінарського заняття треба почати з визначення поняття «мислення» як опосередкованого і узагальненого віддзеркалення людиною дійсності в її істотних зв'язках і відносинах. Наголосіть, що якщо результатом попереднього рівня організації (відчуття і сприймання) являється наглядний образ, створений за участю слуху, зору, смаку і ін., то результатом мислення виступають знання в формі понять, у формі мовної структури, яка відображає одиничне і окреме, що є одночасно і загальним. В мисленні відбувається опосередковане відображення дійсності без прямого впливу предметів, явищ та їх властивостей на наші органи чуття.

Студент, відповідаючи на друге питання семінару, акцентує увагу аудиторії на те, що мислення як процес - це аналіз, синтез і узагальнення, за допомогою яких людина ставить і вирішує задачу (вичленовує її умови і вимоги, співвідносить їх друг з іншому, виявляє шукане і т.д.), при цьому використовує основні види мислення. Треба назвати кожен вид і охарактеризувати їх. Прослідкуйте в чому заключається відмінність інтуїтивного і аналітичного (логічного) мислення. Важливим є розрізнення продуктивного і репродуктивного мислення, заснованого на "ступені новизни одержуваного в процесі розумової діяльності продукту по відношенню до занять суб'єкта". Що лежить в основі розуміння різниці між ними? Детально розгляньте операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування і умозаключення). Думка також є і вольовим актом, оскільки в ньому об'єкт щось затверджує або спростовує. А що розуміється під поняттям «міркування»? Одиниці мислення і мовлення не співпадають. Чому і саме в чому не співпадають? Поясніть. Чим характеризується якість мислення людини?

Викладання змісту відповіді на третє питання семінарського заняття бажано почати з того, що пам'ять - це інтегральна форма сліду віддзеркалення, яка лежить в основі будь-якого психічного процесу і є однією з основних форм організації психічного життя. Пам’ять людини не є пасивним сховищем інформації. Вона слугує для пере­творення інформації. Над змістом пам’яті розгортаються операції, шляхом яких відбувається її відтворення, корекція або доповнення. В результаті зоро­вий образ, наприклад, виступає не пасивним відбитком зорового сприймання, а підсумком аналізу, синтезу, абстракції і узагальнення. Така узагальненість образу пам’яті (уявлення) - це суттєва властивість пам'яті, оскільки дозволяє більш вільно і точно орієнтуватися в оточуючому нас предметному світі і взаємодіяти з ним. Запам'ятовування може протікати з різним ступенем свідомості, з різною глибиною розуміння. Але мислення завжди є істотною опорою пам'яті, необхідною умовою успішного запам'ятовування. Відповідно до цього звичайно розрізняють механічне і логічне (смислове) запам'ятовування. Успішність запам'ятовування значною мірою залежить від смислових зв'язків між елементами запам'ятовування. Запам’ятовування проходить в двох режимах:, мимовільному і довільному. Довільне запам’ятовування - це спеціальна дія, спрямована на збереження певної інформації в певному вигляді і на певний термін. Людина ставить собі задачу “запам’ятати” і може виконувати спеціальні “мнемічні дії”, як сукуп­ність прийомів, що полегшують запам’ятовування (наприклад, “вузлик на пам’ять”). Установка на відтворення дуже важлива в механізмі пам’яті.

Четверте питання надає можливість студентові зосередити увагу на розгляді різноманітних видів пам’яті і індивідуальних її властивостей у людей. Називаючи види пам’яті треба пояснити, що в залежності від тривалості збереження розрізня­ють: короткочасну пам’ять (запам'ятовування на короткий термін, іноді після одноразового і дуже короткого сприймання); (тривале збереження матеріалу, частіше після багаторазового повтору); (проявляється в процесі конкретної діяльності з включенням елементів корот­кочасної і довготривалої пам'яті); довготривалу пам’ять оперативну пам’ять. Швидкість витягання інформації з довготривалої пам'яті залежить від наступних чинників: величини класу (кількості альтернатив, з яких проводиться вибір); цінності інформації; установки людини; логічній категоризації. Розкрийте зміст чинників, що визначають збереження інформації в довготривалій пам'яті: звичність матеріалу; контекст; принцип специфічності кодування; мотивація; поглиблення в матеріал, що вивчається.

Ключові поняття теми: мислення, розумові дії та розумові операції, форми, процеси, види мислення, пам’ять, асоціації, запам’ятовування, відтворення, впізнавання, пригадування, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, рухова пам’ять, емоційна пам’ять, оперативна пам’ять, короткотривала пам’ять, довготривала пам’ять.