Складання і аналіз платіжного балансу.
У платіжному балансі відображаються всі операції між резидентами даної країни та нерезидентами. Термін резидент стосується тих економічних суб'єктів, які мають тісніші зв'язки з територією даної країни. Всі інші суб'єкти господарської діяльності називаються нерезидентами. Поняття «резидент» і «нерезидент» зовсім не пов'язані з терміном «національність», а точніше з громадянством: резидент України може бути громадянином СІЛА чи Канади.
часу здійснення тієї чи іншої операції. Операція мусить бути відображена на рахунках платіжного балансу тоді, коли внаслідок її виникає зобов'язання однієї з сторін (це, як правило, момент юридичної зміни власника активу). Це означає, що у міру виникнення таких зобов'язань їхні величини додаються, а в балансі підбивається остаточний підсумок. Але в окремих випадках (наприклад, в Угорщині) платіжний баланс може розраховуватися на готівковій основі. При цьому надходження та виграти обліковуються за фактом реального руху грошей. Але в практиці розрахунку та аналізу платіжного балансу дана різниця не має суттєвого значення.
Кожна операція в бухгалтерському обліку відображається подвійним записом. Аналогічне правило діє і при складанні платіжного балансу. Як і будь-який бухгалтерський рахунок, платіжний баланс має дві частини — дебет та кредит. До дебету належать операції, внаслідок яких у країни з'являються платіжні зобов'язання щодо інших держав. Так, імпорт товарів та послуг, грошові перекази за межі країни, закордонні капіталовкладення резидентів записуються в дебетовій частині балансу. Ці операції відображаються зі знаком «мінус». До кредиту відносяться операції, в результаті яких з'являються платіжні зобов'язання інших держав стосовно даної країни. У цьому випадку мова йде про експорт товарів та послуг, грошові перекази на користь резидентів даної країни та іноземні інвестиції в її економіку. Вони обліковуються зі знаком «плюс».Для того щоб краще зрозуміти, як розраховується платіжний баланс, та охарактеризувати його основні складові, скористаймося умовною схемою платіжного балансу, в якій відображені його розрахунок та основні категорії операцій:
Хоча платіжний баланс являє собою форму обліку, в основі якого лежить принцип подвійного запису, але в дійсності уряди практично не користуються цим методом під час обліку кожної операції, пса відображається при його розрахунку. Причина цього криється у відсутності повної та достовірної інформації про всі без винятку міжнародні економічні контакти країни протягом року. Відповідні державні установи, як правило, роблять один запис за кожною позицією, користуючись при цьому різними джерелами інформації, які відрізняються одне від одного з точки зору її повноти та однорідності. Внаслідок цього дебет та кредит в агрегованому вигляді ніколи не збігаються. Ось чому з метою досягнення рівності між ними, як це має бути в системі подвійного запису, в платіжному балансі є спеціальна стаття «помилки та пропуски» (або «статистична похибка»). І це слід мати на увазі, аналізуючи наведену раніше схему
При визначенні сальдо платіжного балансу його статті можна поділити на основні і балансуючі. До основних статей відносяться операції, що впливають на сальдо балансу і володіють відносною самостійністю: поточні операції і рух довгострокових капіталів. До балансуючих статей відносяться операції, які не є самостійними або мають обмежену самостійність. Ці статті характеризують методи і джерела погашення сальдо платіжного балансу і включають рух валютних резервів; зміни короткострокових активів, окремі види іноземної допомоги, кредити міжнародних валютно-кредитних операцій тощо.
Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують поступлення, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.
Оцінка позицій платіжного балансу країни вимагає обов’язкового вивчення структури, характеристик і економічних факторів, що впливають на міжнародні потоки операцій (табл. 10.1).
Оцінка позицій платіжного балансу дозволяє розглянути і вивчити взаємозв’язок між структурою економіки та структурою платіжного балансу. Характеристика операцій, що відбуваються в економіці може бути вивчена у статичному стані, наприклад, через вивчення потоків платіжного балансу за певний проміжок часу. З іншого боку, ці характеристики можуть бути розглянуті у динаміці через вивчення змін у потоках платіжного балансу протягом послідовних періодів.
До ключових змінних відносять: торговий баланс; баланс довгострокового капіталу; баланс по доходу від зарубіжних інвестицій
Визначити, у якій фазі розвитку платіжного балансу перебуває держава на сучасний момент часу.
Визначити, чи є взаємозв’язок між ключовими змінними задовільними для даної фази розвитку
Статистичні і динамічні характеристики операцій платіжного балансу допомагають зрозуміти, що призвело до зростання інфляції в економіці і скорочення активного сальдо торговельного балансу — слабке економічне управління чи який-небудь інший фактор, що викликало більший, ніж звичайно, приплив капіталу — тимчасове посилення грошової політики чи інші фактори. Аналіз характеристик операцій, що проводяться, концентрується на вивченні взаємозв’язків у платіжному балансі, на які впливають короткострокові економічні фактори.
Аналізуючи структуру платіжного балансу можна визначити, чи має певна держава активне сальдо чи дефіцит торговельного балансу, має воно приплив чи відплив капіталу і є чистий залишок за доходами від іноземних інвестицій позитивним чи від’ємним.
Метод оцінки |
Метод аналізу |
Метод, що використовується аналітиками, дозволяє: |
А. Статичний |
Аналізується взаємозв’язок між категоріями рахунків, на яких відображені операції |
Оцінити ефективність фінансування поточного дефіциту за рахунками. Проаналізувати ступінь відхилення позицій платіжного балансу від стану рівноваги (базисного балансу) |
Б. Динамічний |
Аналізуються послідовні періоди часу, коли відбувалися операції |
Визначити, що відбувається: погіршення чи покращання балансу поточних операцій. Визначити ефективність економічної політики уряду (постійне погіршення торговельного балансу). Проаналізувати можливі зменшення міжнародної кредитоспроможності країни. Скласти прогнози високого чи низького курсу національної валюти |
Структурний метод |
Аналізує чотири фази розвитку платіжного балансу До ключових змінних відносять: торговий баланс; баланс довгострокового капіталу; баланс по доходу від зарубіжних інвестицій |
Визначити, у якій фазі розвитку платіжного балансу перебуває держава на сучасний момент часу. Визначити, чи є взаємозв’язок між ключовими змінними задовільними для даної фази розвитку |