31. Системи координат, їх призначення та використання у військах. Способи цілевказівки по карті.

Системи координат, застосовувані в топографії.

Координатами називаються кутові й лінійні величини (числа), що визначають положення крапки на якій-небудь поверхні або в просторі.

Існує багато різних систем координат, які знаходять широке застосування в різних галузях науки й техніки.

У топографії застосовують, такі системи координат, які дозволяють найбільше просто й однозначно визначати положення крапок земної поверхні як за результатами безпосередніх вимірів на місцевості, так і за допомогою карт. До числа таких систем ставляться географічні, плоскі прямокутні, полярні й біполярні координати

У системі географічних координат положення будь-якої крапки земної поверхні відносно початку координат

визначається в кутовій мері. За початок у нас і в більшості інших держав прийнята крапка перетинання початкового (Гринвичского) меридіана з екватором. Будучи, таким чином, єдиної для всієї нашої планети, система географічних координат зручна для рішення завдань по визначенню взаємного положення об’єктів, розташованих на значних відстанях друг від друга. Тому у військовій справі цю систему використовують головним чином для ведення розрахунків, пов’язаних із застосуванням бойових засобів далекої дії, наприклад балістичних ракет, авіації й др.

Система плоских прямокутних координат є зональною; вона встановлена для кожної шестиградусной зони, на які ділиться поверхня Землі при зображенні її ні картах у проекції Гаусса, і призначена для вказівки положення зображень крапок земної поверхні на площині (карті) у цій проекції

Початком координат у зоні є крапка перетинання осьового меридіана з екватором, щодо якої й визначається в лінійній мері положення всіх інших крапок зони. Початок координат зони і її координатні осі займають строго певне положення на земній поверхні. Тому система плоских прямокутних координат кожної зони зв’язана як із системами координат всіх інших зон, так і із системою географічних координат

Застосування лінійних величин для визначення положення крапок робить систему плоских прямокутних координат досить зручної для ведення розрахунків як при роботі на місцевості, так і на карті. Тому у військах ця система знаходить найбільш широке застосування. Прямокутними координатами вказують положення крапок місцевості, своїх бойових порядків і цілей, з їхньою допомогою визначають взаємне положення об’єктів у межах однієї координатної зони або на суміжних ділянках двох зон

Системи полярних і біполярних координат є місцевими системами. У військовій практиці вони застосовуються для визначення положення одних крапок щодо інших на порівняно невеликих ділянках місцевості, наприклад при цілевказівці, зарубці орієнтирів і цілей, складанні схем місцевості й ін. Ці системи можуть бути пов’язані із системами прямокутних і географічних координат

Система плоских полярних координат складається із крапки — початок координат, або полюса, і початкового напрямку, називаного полярною віссю. Положення крапки на місцевості або на карті в цій системі визначається двома координатами: кутом положення 0, що виміряється по ходу годинникової стрілки від полярної осі до напрямку на обумовлену крапку (від 0 до 360°), і відстанню.

Залежно від розв’язуваного завдання за полюс приймають спостережний пункт, вогневу позицію, вихідний пункт руху і т.п., а за полярну вісь – географічний (щирий) меридіан, магнітний меридіан (напрямок магнітної стрілки компаса) або ж напрямок на який-небудь орієнтир. Система плоских біполярних (двухполюсних) координат складається із двох полюсів і загальної осі, називаної базисом або базою зарубки. Положення будь-якої крапки щодо двох даних на карті (місцевості) крапок визначається координатами, які виміряються на карті або на місцевості. Цими координатами можуть служити або два кути положення, що визначають напрямки із крапок на шукану крапку або відстані до її. Кути положення при цьому, виміряються в крапках або від напрямку базису або від інших яких-небудь напрямків, що проходять через крапки і прийнятих за початкові.

Уміння швидко і правильно вказувати цілі, орієнтири та інші об'єкти на місцевості називається цілевказанням.

Це має важливе значення для управління підрозділом і вогнем у бою.

При цілевказівках приймають участь той, хто передає і той, хто приймає цілевказівки, вони можуть знаходитись на одному НП або окремо на невеликій або великій відстані один від одного. При цілевказівках використовують штатні прилади, карти, планшети та інші приладдя для роботи. Цілевказівки повинні бути короткими, чіткими, точними і зрозумілими.

При цілевказівках вказують:

- кому дається цілевказівка;

- найменування і положення цілі (орієнтир та ін.) на місцевості або на карті.

Характерні ознаки цілі і місцевості біля цілі.

- задачу: спостерігати; засікти; знищити; освітити; доповісти відлік і т.ін.

Той, хто приймає цілевказівки зобов’язаний прийняти всі міри до швидкого пошуку цілі (об’єкта) на місцевості або на карті і доповісти:

- „Ціль бачу”, якщо він відшукав ціль на місцевості;

- „Ціль не бачу”, якщо ціль йому не видна, але він з’ясував її характер і місцеположення;

- „Ціль не зрозумів”, якщо він не з’ясував місце положення цілі, то в такому випадку той хто дає цілевказівки повинен повторити або уточнити цілевказівки іншим способом.

Способи цілевказівок:

1. Географічними координатами;

2. По квадратах координатної сітки;

3. Прямокутними координатами;

4. Полярними координатами;

5. Від орієнтиру(орієнтири назначені ст.

начальником);

6. Наведенням приладу на ціль;

7. Від умовної лінії;

8. Сигнальними ракетами, трасуючими кулями, освітлювальними снарядами

(прицільно-вказівними, димовими, фугасними).

Географічні координати

Цілевказівки географічними координатами виконуються по дрібномасштабних топографічних картах, на яких немає кілометрової сітки. Місцезнаходження цілі вказують широтою та довготою.

Прямокутні координати

Цілевказівки прямокутними координатами застосовують тоді, коли потрібно знати точні координати цілі.

Мета цілевказівок становить в тім, що необхідно передати координати цілі (Х,У, h) особі яка приймає їх.

Полярні координати

Цілевказівки полярними координатами здійснюються з НП з якого подають цілевказівки, координати якого відомі тому хто приймає цілевказівки. Цей спосіб часто застосовують в ході бою, при управлінні вогнем артилерії. (ПАГ, ДАГ, ААГ). Ця цілевказівка дозволяє зосередити вогонь артилерії для подавлення будь-якої важливої цілі за короткий термін від початку виявлення цілі і поразки цілі (до 5 хвилин) тому всі команди подаються відкритим текстом.

Цілевказівки від орієнтиру

Цілевказівки від орієнтиру застосовуються тоді, коли той хто подає та той хто приймає цілевказівки мають спільні орієнтири (орієнтири старшого начальника), які видно з НП. При цілевказівках від орієнтира спочатку називають орієнтир, а потім вказують направлення (вправо, вліво) від цього орієнтира в поділках кутоміра і відстані в метрах.

Цілевказівки наведенням приладу на ціль

Цілевказівки наведенням приладу на ціль здійснюється тоді, коли той, хто подає та той, хто приймає цілевказівки знаходяться на одному НП. Це самий точний і зручний спосіб цілевказівок. Той, хто подає цілевказівки вказує ціль на перехресті приладу, веде вогонь. Спостерігати!

Цілевказівки наведенням приладу на ціль, коли той, хто подає та той, хто приймає цілевказівки знаходяться на одному пункті.

Той, хто приймає цілевказівки підходить до прибору, спостерігає ціль на перехресті приладу і подає команду для спостереження цілі своєму підрозділу.

Цілевказівки від умовної лінії

Цей спосіб цілевказівки зазвичай використовується в русі, особливо в ході бою танкових підрозділів. Заздалегідь командири танкових підрозділів в напрямку дій по карті вибирають дві точки і з’єднують їх прямою лінією відносно якої і будуть вестись цілевказівки. Цю лінію розділяють на сантиметри і нумерують їх позначаючи початкову точку 0.

Цілевказівки сигнальними ракетами, трасуючими кулями, освітлювальними снарядами.

Цей спосіб цілевказівок застосовується у важких умовах спостереження, вночі. Той, хто дає цілевказівки наводить ракетницю (зброю) на ціль і стріляє трасуючими кулями (цілевказуючими снарядами) в ціль, вказуючи де знаходиться ціль. Той, хто приймає цілевказівки спостерігає ціль по падінню пуль та снарядів, які світяться або освітленню освітлювальними снарядами місцевості, де знаходиться ціль приймає заходів для поразки цілі.