25. Д.Дідро: особливості авторського стилю, вплив творчості на літературне та духовне життя просвітницької Франції.

Дідро починає свою літературну кар’єру у 48 років через брак грошей. Він починає писати гривуазні романи на замовлення. До цього часу він був енциклопедистом і мав велику бібліотеку, яку потім викупила Катерина2.

Дідро виступав за рівність людей «природа не створює хазяїв та рабів». Вводиться поняття «природної людини» - «для чого жити з виверненою назад на античність шиєю, вчіться у природи!»

Найгеніальніші твори: «Черниця», «Жак-фаталіст та його хазяїн», повість-діалог «Небіж Рамо».

«Черниця» - це реалістичний роман-сповідь з елементами дидактичного роману. У творі присутні антклерикальні мотиви. Мандри виступають у творі як сюжетотворчий засіб. Використовується прийом сублімації – психологізм.

26. Епістолярний вимір французького сентименталізму в творчості ж.-ж. Руссо.

Жан Жак Руссо (1712 - 1778) – філософ, письменник, музикант, композитор, ботанік.

Народився в Женеві, батько – годинникар. Пращури – французи, які втекли до Швейцарії від переслідування католицької церкви у 16 ст.

У 10 років – відправлений учитися до нотаріуса, потім – до гравера. У 16 років – живе у наставниці церкви у м. Савойя (хоче отримати духовний сан), потім їде в Турин – притулок для «новонавернених» - зрікається кальвінізму, навертається в католицизм. Вчиться грі на скрипці, гітарі. Стає викладачем музики та їде до Парижу (щоб реалізуватися). 1745 – постановка п’єси «Принцеса Наваррська».

Твори:

1. «Роздуми про науки та мистецтво» (1750) – цивілізація не зробила людину щасливою; люди стають гіршими – дерево життя сохне.

2. «Про основи й причини нерівності людей» (1755) – за це ледве не потрапив до Бастилії.

Руссоїзм – заперечення цивілізації, розуму (теорія «природної людини» - це створення культу почуттів та краси природи).

Основні художні твори:

«Нова Елоїза» (1761) - цей роман став вершиною літератури французького сентименталізму. Pуссо утверджує в літературі нового героя — плебея, наділеного багатим духовним світом, надзвичайною чутливістю.

«Еміль або виховання» (1762) - Руссо вперше систематично виклав теорію природного виховання, яке враховує особливості фізичного, розумового і морального розвитку дитини на різних етапах формування її особистості. Письменник запропонував три важливі принципи: про доцільність природного виховання, про відмінності між дорослими і дітьми, про внутрішні відмінності між етапами розвитку дітей.

«Сповідь» (1766 - 1770) - у творі з неймовірною силою емоційного впливу змалював трагічне становище генія у суспільстві, яке вороже ставиться до нього, помітне прагнення до реалістичного зображення характеру героя у зв'язку з соціальними обставинами його життя. Це особливо виразно виявилося у сфері відтворення почуттів. Руссо виступає безпосереднім попередником реалістичного психологізму 19 ст.

Епістолярний вимір творчості Руссо:

«Нова Елоїза» «зобразила інший бік цієї доби сумніву та заперечення – бік серця, й тому цей твір здається більше пророцтвом майбутнього, ніж виразником теперішнього…»

Жанрово-стильові особливості:

Реалізм + сентименталізм + моралізм.

Конфлікт між «новими людьми» та

застарілим феодальним суспільством.

Інтелектуальний психологізм.

Персонаж = соціальна детермінованість (визначеність) + психологічний певний тип (холерик, флегматик…).

Песимістичний настрій(дружба – утопія

майбутнього).

Ідеї виховання особистості.