2.10. Глобальна система міжнародних відносин.

Термін Міжнародні відносини (МВ) з'явився після ІІ Світової війни, але ще до цього періоду Бентам (ІІ половина XVIII - початок XIX ст.) використовував цей термін для визначення спілкування між державами.

Міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних зв'язків і взаємовідносин між народами, державами і системами держав, економічними та політичними організаціями на міжнародній арені.

Системний метод - був започаткований з 20 років ХХ ст. Міжнародна система (МС) - суть цієї системи складає взаємодію окремих держав, які є її складовими елементами.

Існує багато типологій МС, але в основні їх лежать наступні критерії:

кожна система має свої типи контролю;

структура МС - співвідношення елементів системи та засіб організації елементів системи;

Одним з головних принципів функціонування МС є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів МС. Контроль базується на розподілі сил та ресурсів між її акторами. Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною нерівністю держав.

Стратифікація:

1. Наддержава:- здатність до масових руйнувань планетарного масштабу;-здатність впливати на умови існування всього людства;- неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу не входить інша супердержава;

2. Велика держава:- істотний вплив на світовий розвиток; -вплив обмежується одним регіоном або сферою відносин на рівні регіону;

3. Середні держави:- мають вплив в найближчому оточенні;

4. Малі держави:-вплив в оточенні не значний, але мають національні засоби для захисту незалежності;

5. Мікро держави:- не здатні захистити свій суверенітет національними засобами;

Три типи контролю:

а) імперська (панує єдина наддержава, яка далеко випереджає всі інші держави своєю сукупною могутністю (розмірами території, рівнем озброєння, економічним потенціалом - запасом природ¬них ресурсів і т.п.)).

б) біполярний тип контролю - дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (Холодна війна);

в) баланс сил - три або більше держав контролюють дії одне одного за допомогою дипломатичних маневрів, зміні союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи);

Відокремлюють три структурних виміри МС:

1. Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили:

Представники школи політичного реалізму ввели в ТМВ такі широковідомі поняття міжнародних систем, як: 1) біполярна (панують дві найбільш могутні держави);2)мультиполярна (панує три і більше могутніх держав);3)рівноважна (або балансу сил - декілька могутніх держав збе-рігають приблизно однаковий вплив на хід міжнародних подій);

2. Ієрархія акторів;

3. Гомогенність - відображає ступінь згоди що існує у акторів відносно тих чи інших принципів та цінностей (Віденська система); та гетерогенність.

В основі традиційно історичного підходу полягає використання поняття МС для визначення етапу у розвитку МВ в той чи інший період.