62. Що таке лагуна?

Відповідь: лагуни (лагус - озеро по-італійські) - це ділянки моря більш-менш ізольовані від основної його акваторії або ланцюжком островів, або косами, барами, бар'єрними рифами та іншими геоморфологічними елементами, які утруднюють гідродинамічний зв'язок між лагуною і відкритим морським басейном.

63. Що таке діагенез?

Відповідь: діагенез – це процес, при якому після осідання з осадком відбувається ряд змін, в результаті яких вони перетворюються в гірські осадові породи. Саме ці зміни, які відбуваються в осадку і супроводжуються його ущільненням та зменшенням вологості, утворенням та старінням колоїдів, утворенням нових мінералів з мулових розчинів, розкладом одних мінералів та утворенням інших, перерозподілом речовини в осадку – її переміщенням і концентрацією.

64.Назовіть головні способи транспортування речовини у водних потоках

Відповідь: залежно від розмірів та характеру перенесеного водою матеріалу говорять про транспортування шляхом перекочування, перенесення у завислому стані, перенесення у розчиненому стані.

65.Охарактеризувати уламкові складові осадових порід

Відповідь: уламкові складові осадових порід характеризуються розміром уламків та ступенем їх обкатаності. В залежності від розмірів уламків осадові породи поділяються на:грубоуламкові(розмір уламків >2мм), піщані(розмір уламків від 0.1 до 2мм), алеврити (розмір уламків 0,1 до 0,01мм) та пеліти( розмір уламків <0.01мм). Так, відомо, що уламки гірських порід переважають у складі грубоуламкових відкладів (галька, щебінь, жорства) і майже відсутні в алевритових і глинистих породах.

Обкатанність уламків. Алотигенний характер мінералів визначається за їх уламковою формою, яка може бути кутастою або обкатаною (заокругленою). Зерна мінералів, що не пройшли або майже не пройшли механічної обробки у середовищі транспортування, мають неправильну форму. Ступінь їх обкатанності (заокругленості) залежить від власних фізико-механічних властивостей мінералів, від їх кристалографічних форм, розміру зерен, швидкості потоку, від ступеня абразивності середовища та часу перебування в ньому (тривалості переносу). Зерна мінералів, що пройшли механічну обробку, характеризуються в тій або іншій мірі заокругленими формами: від злегка згладжених кутів до ідеальних сферичних або кулеподібних. Уявлення про абразивність середовища дають мікроскопічні спостереження поверхні уламків — наявність рисок, подряпин, вибоїн тощо. Вона оцінюється через дзеркальність— матовість поверхні. Також оцінюється глибина подряпин або вибоїн, їх форма та щільність на одиницю поверхні.

66.Охарактеризувати вулканогенні складові осадових порід.

Відповідь: На відміну від уламкових мінералів він попадає в осадок, не зазнаючи вивітрювання і обробки під час перенесення і відкладення. Іноді він відкладається на великих площах більш або менш витриманим шаром і тому може служити хорошою кореляційною ознакою. При значному вмісті пірокластичного матеріалу виникають породи перехідного типу - ефузивно-осадові.

67. Охарактеризувати органічні рештки в осадових породах.

Відповідь: своєрідною частиною осадових порід є органічні рештки, які хоча й поступають в зону осадконакопичення подібно алотигенним компонентам, однак зразу залучаються в процеси мінеральних новоутворень (аутигенна компонента).

Найважливішими породотворними є організми: з кременевою черепашкою або скелетом (радіолярії, губки, діатомеї - опал скелетів кременевих організмів при діагенезі і подальших змінах порід перетворюється в халцедон і кварц), з вапняковою черепашкою або скелетом (складають пласти вапняків - форамініфери, губки, корали, мшанки, брахіоподи, пелециподи, гастроподи, цефалоподи, тентакуліти, остракоди, коколітофориди, синьозелені, зелені і багряні водорості), з фосфорнокислим скелетом або раковиною (хребетні і два вида беззамкових брахіопод), організми, що концентрують вуглець і дають початок торфу, викопному вугіллю (псилофітові, папоротникоподібні, папороті, хвойні, кордаїтові, квіткові), нафті і бітумам (фітопланктон морів, зоопланктон морів, різні представники макрофлори і макрофауни морів і принесений з суші рослинний детрит).

Черв'яки і бактерії у викопному стані, як правило, не зберігаються, однак в осадках, де вони мешкали, ми майже завжди виявляємо досить ясні сліди їх життєдіяльності: ходи черв'яків-мулоїдів (іноді їх настільки багато, що порода майже повністю буває перероблена ними), накопичення мінеральної речовини - карбонатні, залізисті осадки, самородна сірка тощо.

У складному процесі осадконакопичення роль організмів дуже значна. У багатьох випадках їх рештки є головними породотворними компонентами (біогенні вапняки, кремнисті породи, каустобіоліти). В інших ― організми своєю життєдіяльністю сприяють переходу деяких сполук в осадок (фосфати та глинисті пелети).

Значна роль організмів, як індикаторів середовища геологічного минулого, бо організми дуже чутливі до змін фізико-хімічних характеристик середовища і відповідають на них трансформацією своєї зовнішністі, зміною складу біоценозів чи повним зникненням. Поряд з цим, організми несуть на собі інформацію про соленість водоймища, глибину, рухомість, характер дна, швидкість осадконакопичення, напрямок донних течій, положення берегової лінії, зв'язок між водоймищами.

Умови поховання фауни також є джерелом інформації для відтворення фізико-географічних умов осадкоутворення. Вони будуть різними в континентальних та морських умовах. Як правило, континентальні відклади бідніші зкам′янілостями за морські. Це пояснюється гіршими умовами для поховання трупів тварин, які швидко руйнуються, якщо не попадають у болото або озеро. Континентальні водоймища звичайно слабкіше заселені скелетними організмами, ніж морські, тому і зкам′янілостей в цих відкладах мало. Виключення – рослинні рештки, що зберігаються переважно в товщах континенталного походження, а також залишки комах.