3.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини

Національна безпека – сукупність зв’язків і відносин, що характеризують стан особи, соціальної групи, суспільства та держави в цілому, коли гарантується їх стійке стабільне існування, здатність до саморозвитку і прогресу, ефективного протистояння внутрішнім та зовнішнім загрозам. Відповідно до ст.17 Конституції України, забезпечення економічної безпеки є найважливішою функцією держави. Складовою економічної безпеки є продовольча безпека, підтримання та гарантування якої покладається згідно з чинним законодавством на органи державної влади.

Головними об’єктами НБ є:

- громадянин та його права і свободи; - суспільство- його духовні та матеріальні цінності;

- держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і економічна незалежність;

Основні принципи забезпечення НБ:

пріоритет прав людини; верховенства права; пріоритет договірних (мирних) засобів у розвязанні конфліктів; адекватність заходів захисту національних інтересівреальним іпотенційним загрозам; демократичний цивільний контроль за військовою сферою; дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави; їх взаємна відповідальність; чітке розмежування повноважень органів державної влади.

Завдання забезпечення НБ: оцінка, вимір і моніторинг загроз; оцінка макроекономічного середовища і вимір економічної безпеки; вимір екологічної безпеки; оцінка соціальної архітектоніки та вимір соціальної напруги

Суб'єкти гарантування національної безпеки охоплює: а) орган законодавчої влади — Верховна Рада і органи державного управління загальної компетенції — Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації; б) органи державного управління спеціальної компетенції — Міністерство внутрішніх справ; Служба безпеки; Міністерство оборони;

в) правоохоронні органи – органи прокуратури; суди загальної юрисдикції; Конституційний Суд; адвокатура;

г) громадські структури – адвокатура; Товариство сприяння обороні України; пункти охорони громадського порядку.

Координаційним органом з питань національної безпеки є Рада національної безпеки і оборони України.

4.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.

Головним соціально-комунікативним завданням державної влади на сучасному етапі розвитку суспільства постає організація ефективного та якісного інформування громадськості про діяльність органів влади та налагодження ефективної взаємодії між органами державного управління і громадянами країни.

Функції комунікації в системі державного управління:

- Забезпечення ефективного обміну інформацією між суб'єктами і об'єктами управління.

- Удосконалення відносин між суб'єктами комунікації на різному рівні в процесі обміну інформацією.

- Створення інформаційних каналів для обміну інформацією між окремими працівниками та групами та координації їх завдань і дій.

- Регулювання та раціоналізація інформаційних потоків .

Завдання держави:

• не допускати пропаганду й агітацію, що сприяють розпаленню соціальної, расової, національної чи релігійної ненависті і ворожнечі;

• забезпечити заборону на збирання, зберігання, використання й поширення інформації про приватне життя особи без її згоди та іншої інформації, доступ до якої обмежено законодавством;

• здійснювати захист особистої та сімейної таємниці, таємниці листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень, захист честі і свого доброго імені особи, а також захист комерційної таємниці.

Державна політика забезпечення інформаційної безпеки Ук­раїни полягає у:

• забезпеченні конституційних прав людини на доступ до ін­формації/використанні інформації в інтересах здійснення не забороненої чинним законодавством діяльності, а також у захисті ін­формації, яка стосується особистої безпеки громадянина;

• створенні умов для гармонійного розвитку інформаційної структури,для реалізації конституційних прав і свобод людини й громадянина у сфері отримання інформації та використання її з метою забезпечення непорушності конституційного ладу, суверенітету й територіальної цілісності України, політичної, економічної та соціальної стабільності.

Варіант 3