- •1.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •2.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •3.Конституційні засади державної служби України
- •4.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •1.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •2.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •3.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •4.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •1.Приватний сектор
- •2.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •3.Конституційні засади соціального захисту населення
- •4.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •1.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •2.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •3.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •4.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
Варіант 1
1.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
Управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням,користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб,Фонд державного майна,
Обєкти: державні підприємства, казенні підприємства, корпоративні права держави,майно ВРУ.
Суб’єктами управління обє’ктів державної власності є: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління держаним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; - державні господарські об’днання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (господарські структури); - юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (уповноважені особи); - національна академія наук України, галузеві академії наук.
Принципи: провідна роль КМУ, делегування повноважень, визначення об’єктів власності, визначення відрахувань та асигнування.
Інструменти: нормативна база, відрахування з прибутку, дивідендна політика, видатки з бюджету.
2.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
Соціальна політика – підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їхніх потреб, інтересів.
Соціальна функцiя держави полягaє в зaбeзпeчeннi нa всiй тeриторiї крaїни прaв i свобод кожної людини i громадянина.
Завдання соц політики: - пошук співвідношення соціально-економічної стабільності з економічним зростанням; - забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури; - держава здійснює розподіл і перерозподіл доходів населення; - вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості.
Принципи: раціональність, соціальна справедливість(однакові можливості для всіх), соціальна безпека(передбачуваність ризиків).
Об’єкти:ринок праці та зайнятість населення, трудові відносини, оплата праці, елементи соц. інфраструктури, громадяни як споживачі.
Суб’єкти: Мін.охорони здоровя, мін.освіти, мін.культури і мистецтва, мін.праці та соц.політики, ВРУ.
3.Конституційні засади державної служби України
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Державна служба грунтується на таких принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина.
Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою КМУ.
Пpинципи деpжaвної cлужби об’єктивно:
-визнaчaють cутнicть деpжaвної cлужби, її нaйвaжливiшi pиcи;
-виcвiтлюють зaгaльний хapaктеp упpaвлiнcької, ноpмо-пpоектної оpгaнiзaцiйно pозпоpядчої, конcультaтивно-доpaдчої тa iншої дiяльноcтi деpжaвних cлужбовцiв;
-вcтaновлюють зaкономipноcтi в cиcтемi оpгaнiзaцiї тa функцiонувaння деpжaвної cлужби;
-обумовлюють знaчущicть, зaконнicть i cоцiaльну цiннicть пpaвовiдноcин, що виникли у cиcтемi деpжaвної служби.
За статтею 25 Закону «Про державну службу» основними критеріями класифікації посад вважаються: організаційно-правовий рівень органу, який приймає на роботу; обсяг і характер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурі державного органу. Встановлюються 7 категорій посад службовців.
перша категорія - посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України. друга категорія - посади заступників керівника Адміністрації Президента України. третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами.
Державні службовці забезпечуються житлом у встановленому порядку із державного фонду.