2. Система варн
У народній релігії індуїзму величезне значення має поділ суспільства на варни. Основних варн (соціальних станів) чотири:
1) брахмани, або браміни (жерці) – згідно з віровченням, створені із рота першолюдини Пуруші;
2) кшатрії (воїни і керівники) – створені з рук Пуруші;
3) вайш´ї (ремісники і селяни) – створені зі стегна Пуруші;
4) шудри (наймити, слуги) – найнижча каста, її члени створені з ніг Пуруші і вважаються «один раз народженими».
Члени перших трьох варн відносяться до «двічі народжених». Найнижчий щабель соціальних сходів належить так званим недоторканним – людям, які не входять до жодної варни, а отже, позбавлені найменшої соціальної цінності та громадянських прав. Варни, у свою чергу, поділяються на більш ніж 3 тис. спеціалізованих каст.
Існування системи варн зумовлює таку жорстоку регламентацію суспільних зв´язків, якої не існує в жодній іншій релігії. Оскільки відповідно до священних текстів статус людини визначено ще до її народження сукупністю добрих справ і поганих вчинків у попередньому житті (закон карми), каста окреслює не лише статус людини, а й професію, те коло, в якому вона колись знайде свого судженого (суджену). Іншими словами, всі соціальні зв´язки і обов´язки, права і можливості не обираються і не створюються індивідом, а неначе вручаються йому для безумовного виконання під час його появи на світ. Людина зразу ж вводиться до складної структури суспільства як елемент одного з наявних осередків, міцно прикріплених до ієрархічної піраміди.
Кожен із членів касти має свої права і обов´язки. Але він абсолютно позбавлений змоги зробити хоч найменший крок угору по соціальних сходах (у вищу касту). Особливу роль у розгалуженій системі релігійної регламентації соціальних зв´язків відіграють сімейно-шлюбні норми. Передусім вони визначають становище жінки, її обов´язки стосовно чоловіка (він сприймається як утілення Бога), його рідних. Регулюються ними і стосунки батьків дружини з батьками чоловіка, які вважаються вищими за статусом (навіть при повній як кастовій, так і матеріальній рівності). Боги й богині в індуїзмі також підпорядковані кастовій системі. На вершині ієрархічної піраміди розташована індуїстська Трійця (Брахма, Вішну і Шіва). Нижче – менш значущі ведичні боги (Індра та Агні) – і далі вниз, аж до богів і духів окремих населених пунктів, напівбогів, демонів та геніїв. У XIX ст. серед прихильників індуїзму виникли реформістські течії. Одна з них пов´язана з іменем індійського мислителя Рамакрішни (1834 – 1886). Він заснував рух, відомий як «Товариство Веданти», що закликало до об´єднання всіх релігій на чолі з ведантичним індуїзмом. Основні положення вчення Рамакрішни – ідея рівності людей перед Богом, або можливість пізнання його всіма без винятків, принцип спасіння вірою, визнання головним критерієм при оцінці людини ступеня її любові до Бога – мали явно антикастову спрямованість. У той же час Рамакрішна вважав, що кастові відмінності втрачаються лише тоді, коли людина пізнає Бога, а до цього вони залишаються дійсними.