Тема 6.. Становленняукраїнськоїкультури в умовахборотьби за національнунезалежність т ідеології марксизму - ленінізму 1900-1990рр.

Асиміляція — дія за знач. робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. Втрата власної мови, культури і самосвідомості представниками народу, які знаходяться в середовищі іншого народу.

Культурна революція - у радянській історіографії докорінний переворот у духовному розвитку країни, складова соціалістичних перетворень; охоплює створення соціалістичної системи народної освіти і просвіти; перевиховання буржуазної і формування нової, соціалістичної інтелігенції; подолання впливу старої і утвердження марксистсько-ленінської ідеології; створення соціалістичної культури; перебудову побуту.

Генерація — покоління, що представлене більш чи менш одноманітними особинами, які змінюються наступним поколінням, яке при диференціації життєвого циклу може істотно відрізнятися від попереднього. наприклад: при чергуванні покоління (гетерогонії, метагенезі) у тлій (Aphidoidea), галіц (Cecidomyiidae) та деяких інших комах.

Аматор (лат. amator, від лат. amo — полюбляю, уподобаю, маю нахил) — непрофесіонал, самодіяльний митець, технік, дослідник.

Модернізм (фр. modernisme), у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі — центральними концепціями виступають функціоналізм і відсутність декоративності...

Експресіоні́зм(від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників в мистецтві Франції, Австрії, Польщі, німецькомовної Швейцарії.

Кубізм — революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву.

Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва.

Сюрреалі́зм (фр. surrealisme — надреалізм) — один із найбільш поширених напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Надреалізм — літературний і мистецький напрям, що виник після Першої світової війни, на початку 20 століття головним чином у Франції.

Українізація — політичне просування і впровадження елементів української мови та української культури, в різних сферах життя.

Націонáльніменш́ини — групи громадян певної держави, які не є представниками титульного етносу, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Дерусифікація — процес чи державна політика у різних державах чи певних їх частинах, спрямовані на відновлення автохтоними народами (переважно титульною нацією) ознак національної ідентичності: мови, культури, історичної пам'яті, втрачених внаслідок русифікації.

Пролетку́льт(сокр. от Пролетарскиекультурно-просветительныеорганизации) — массоваякультурно-просветительская и литературно-художественнаяорганизацияпролетарскойсамодеятельности при Наркоматепросвещения, существовавшая с 1917 по 1932 год.

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури ) — письменницька організація, яка існувала у Харкові 1926-28.

Діа́спора (грец. διασπορά — «розсіяння») — будь-яке представництво етнічних одиниць за межами материнського етнічного регіону, котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з іудейської традиції.

Шістдеся́тники— назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років.

Дисиде́нтськийру́х — рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Тоталітари́зм(лат. totalitos — цілісний від італ. totalità і прикм. італ. totalitario — той, що охоплює усе в цілому).Форма державно-політичного режиму держави, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка (господарство), релігія, виховання, сім'я тощо.

Хрущовська відлига — період історії СРСР, що розпочався після смерті Сталіна.

«Самвидав» (рос. самиздат) — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.